Постанова № 64042040, 10.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 січня 2017 р. Справа № 802/2200/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницька Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника податкового органу. При цьому, в заяві представник Могилів-Подільської ОДПІ зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та просить розгляд справи проводити за відсутності представника податкового органу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив про причини неявки, суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи. З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, фіксування судового засідання, на підставі ст. 41 КАС України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Могилів-Подільської об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області. Станом на 05.12.16р. за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку в розмірі 3034,60 грн.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі -ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 (числа) включно поточного місяця.

Такі платники єдиного внеску можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.

Згідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.01.2012 №1153 відповідачем обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20% до розміру мінімальної заробітної плати ( 2 група)

Заборгованість по єдиному податку в розмірі 3034,60 грн. виникла у зв'язку з несплатою єдиного податку за період з березня 2013 року по квітень 2014 року, яку відповідачу нараховано в сумі 3166,80 грн. Але, ОСОБА_1 частково сплатив єдиний податок в сумі 132,20 грн. А тому, з урахуванням часткової сплати, загальна сума податкового боргу по єдиному податку становить (3166,80 грн. - 132,20 грн. = 3034,60 грн.) 3034,60 грн.

Відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ф" №310-237 від 28.10.2015 року. Однак, вказана вимога залишилась не виконаною. Згідно з наданими до позову доказами вказана вимога відповідачу направлялась.

Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приписами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб станом на 05.12.16 в сумі 3034,60 грн. (три тисячі тридцять чотири гривні 60 коп.), перерахувавши на рахунок 31411699700532, код платежу 18050400, одержувач: УК у Томашпільському районі, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 37338187.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар