Постанова № 64041803, 13.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/9491/16-п Головуючий у 1 інстанції Філатова Л. Б. Провадження № 33/795/5/2017 Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2017 року місто Чернігів

апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Козака В.І.,

захисника - ОСОБА_1,

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кувечичі Чернігівського району Чернігівської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, працюючий водієм в ПАТ «Чернігівобленерго»,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті) грн.. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним и засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Як встановив суд, ОСОБА_2 15.09.2016 року о 21 год. 55 хв. в Чернігівському p-ні в с. Кувечичі по вул. Жовтнева, 35, керував автомобілем «ВАЗ 21070», державний номерний знак: НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та продувати прилад «Драгер» ухилився, шляхом відмови в присутності двох свідків, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду винесено без належного з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню як винесене передчасно і незаконно. Посилається на те, що автомобілем управляв його зять, а не він, а він як власник автомобіля надав працівникам поліції технічний паспорт на транспортний засіб. Вказує на те, що відмовився проходити тест на алкоголь на спеціальному пристрої « Драгер», оскільки мундштук на цьому приладі вже використовувався. Зазначає, що й його доводи підтверджуються відеозйомкою, оглянутою у ході судового засідання, під час перегляду якої не видно, що саме він керував транспортним засобом під час його руху. Зазначає, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 не вказала, що саме він керував автомобілем при цьому пояснила, що вона підписувала все, що їй надавав працівник патрульної служби, тобто пояснення надавала фактично під тиском працівника патрульної служби.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 своєї вини не визнав та пояснив, що 15.09.2016 року їх зупинили працівники поліції, коли він разом з сім'єю їхав додому. За кермом перебував зять. Коли працівники поліції попросили документи, він як власник подав їх. Не заперечував, що відмовився продувати трубку.

Вислухавши, захисника ОСОБА_1 та пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу і просили провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог, викладених у статтях 245, 252, 280 КУпАП у справі обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.

Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав відповідну оцінку.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Так, вина ОСОБА_2 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 140368 від 15 вересня 2016 року, складеного відносно ОСОБА_2 за порушення п.2.5 ПДР України (відмова від огляду на стан алкогольного сп'яніння), за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КпАП України,

Крім того, винність ОСОБА_2 у скоєнні вказаного правопорушення також підтверджується показаннями свідків та рапортом інспектора ДПС.

Так, у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вони з сусідом були зупинені працівниками поліції які запропонували їм засвідчити правопорушення, та диктували що необхідно писати. На власні очі не бачила чи сидів правопорушник за кермом чи ні. Чоловік заперечував проти підписання та і продуття трубки «Драгера».

З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що в їхній присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду та продуття алкотестера на стан алкогольного сп'яніння, а також від підписання протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно нього.

Про відмову від проходження обстеження не заперечував і сам ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пояснень викладених у рапорті старшого сержанта поліції ОСОБА_6 вбачається, що під час несення служби з 16.00 до 24.00 15.09.2016 року у Чернігівському районі в с. Кувечичі по вул. Жовтнева, 35, був зупинений автомобіль «ВАЗ 21070», державний номерний знак: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та продувати прилад «Драгер» відмовився в присутності двох свідків.

З переглянутого відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції вбачається, що працівник поліції, після зупинки автомобіля ОСОБА_2 підійшов до водійських дверцят і запропонував пред'явити водійське посвідчення водію. На відео не видно хто сидів за кермом, але зі сторони місця водія документи передав ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2, як вбачається з відео не заперечував вживання ним спиртного і перебування за кермом автомобіля.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не керував автомобілем спростовуються переглянутим у судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області відеозаписом правопорушення.

Посилання апелянта та показання свідок ОСОБА_3 які нібито були написані за вказівкою працівників поліції, є безпідставними.

Так, протокол був складений за порушення п. 2.5. ПДР України тобто за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку та продуття приладу «Драгер», а не за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і було підтверджено свідком у судовому засіданні.

Та обставина, що свідок ОСОБА_3 давала пояснення під тиском працівника поліції також не підтверджується жодним чином, оскільки ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні під час звернення з апеляційною скаргою не було надано доказів здійснення такого тиску з боку працівників поліції, як на свідків так і особу що притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, відсутні дані що будь-хто з вказаних осіб звертався зі скаргами на незаконні дії працівників поліції, тому таке твердження апеляційний суд вважає, необґрунтованим.

За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Доводи захисника про те, що сплили строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на матеріалах справи. Правопорушення було вчинено 15 вересня 2016 року, а рішення по справі суд виніс 26 жовтня 2016 року, тобто в межах трьохмісячного строку.

Міру адміністративного стягнення судом призначено у відповідності з вимогами ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення (керував джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння в населеному пункті), особу порушника, його сімейний стан, майновий стан, ступінь його вини, суд правильно призначив йому адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Козак