Ухвала суду № 64041268, 11.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/1241/16-ц

Провадження № 22-ц/792/77/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Спірідонової Т.В., Купельського А.В.

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6 ПАТ КБ «Приватбанк» вказувало, що 19 березня 2008 р. між банком та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № НМК0А800000034, за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 9877,18 доларів США терміном до 18.03.2013 р. Відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому договором.

В порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_7 свої зобов'язання з кредитним договором щодо погашення заборгованості за кредитом не виконує. У зв'язку з чим станом на 26.02.2016 р. відповідач заборгував банку 49545,95 дол. США, з яких 8439,93 дол. США - заборгованість за кредитом; 1661,72 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2785,22 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34291,01 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та штрафи відповідно до договору: 9,18 дол. США - штраф (фіксована частина), 2358,89 дол. США - штраф (процентна складова).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки. Відповідно до п. 5 договору поруки позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за кредитним договором. Вказана вимога була залишена без задоволення.

Тому, ПАТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 49545,95 дол. США, що за курсом 27,24 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.02.2016 р. становить 1349631 грн. 72 коп.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року позов задоволений частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 19.03.2008 р. у розмірі 25773,74 дол. США, що за курсом 27,24 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.02.2016 р. складає 702076,68 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у сумі 10122,24 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у сумі 10122,24 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підтвердження незаконності рішення суду зазначається про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

При постановленні рішення суд не врахував, що транспортний засіб марки Peugeot 406, 1999 року випуску, на придбання якого був наданий кредит, був переданий ОСОБА_7 позивачу для забезпечення своєчасного повернення кредиту ще у 2010 році, оскільки здійснювати виплати по кредиту він уже не міг. При цьому, банком не було видано жодного документа щодо того, що ОСОБА_7 передав заставне майно банку. ОСОБА_6 не відомо чи заставне майно було реалізовано, за якою вартістю та чи зарахована ця вартість до розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Також ОСОБА_6 не було належним чином повідомлено про судові засідання, вона не брала участі у засіданнях та була позбавлена права належним чином захищати свої права. У зв'язку з відсутністю у судових засіданнях судом не було враховано правової позиції ОСОБА_6 щодо позовної давності, яку слід було застосувати. Суд не врахував, що перший несплачений платіж ОСОБА_7 був 10.02.2009 р. Тому, банк звернувся до суду з позовом з пропущенням позовної давності.

При вирішенні питання щодо зменшення розміру нарахованої неустойки не враховано, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває троє дітей: 2007, 2010 та 2015 років народження, відповідач належить до малозабезпеченої сім'ї, а тому можливості щодо сплати навіть зазначеної у рішенні суду суми неустойки у неї не має.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» апеляційну скаргу не визнала, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 19 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитно-заставний договір № НМК0А800000034, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 9877,18 дол. США терміном до 18.03.2013 р. зі сплатою процентів у розмірі 9,00 річних.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договором відповідач передав банку в заставу автомобіль марки Peugeot 406.

19 березня 2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» (кредитор) та ОСОБА_6 (поручитель) укладений договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником.

Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 договору поруки).

Згідно умов кредитно-заставного договору погашення заборгованості має здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 4 по 8 число кожного місяця, позичальник має проводити сплату в розмірі 264,89 дол. США розраховані відповідно до умов договору, та кредит в строки відповідно до графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 13.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених статтями 5.2.2 та 5.2.3 договору, щодо сплати винагород та процентів, позичальник сплачує пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

У випадку порушення позичальником зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту, передбаченого статтею 5.2.4 договору, позичальник сплачує пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менша 1 гривні за кожен день прострочки (п. 13.3 кредитного договору).

За п. 13.9 кредитно-заставного договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 календарних днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитно-заставного договору щодо повернення кредитних коштів, станом на 26.02.2016 р. ОСОБА_7 заборгував банку 49545,95 доларів США, з яких 8439,93 дол. США - заборгованість за кредитом; 1661,72 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2785,22 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34291,01 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та штрафи відповідно до договору: 9,18 дол. США - штраф (фіксована частина), 2358,89 дол. США - штраф (процентна складова).

Оскільки розмір неустойки у сумі 36659,08 дол. США значно перевищує розмір заборгованості за кредитом у сумі 12886,87 дол. США та що відповідач ОСОБА_7 на даний час не працює, у зв'язку з чим просив зменшити пеню, суд, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України прийшов до висновку про зменшення розміру неустойки з 36659,08 дол. США до 12886,87 дол. США.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_7 не виконував належним чином умов кредитного договору щодо повернення кредиту, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.ст. 610, 1054, 1049, 554 ЦК України, обґрунтовано частково задовольнив позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнув з відповідача ОСОБА_6, як солідарного боржника, заборгованість за кредитом у сумі 12886,87 дол. США та неустойку у сумі 12886,97 дол. США, а всього 25773,74 дол. США.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року відповідачем ОСОБА_7 не оскаржується.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те. що при постановленні рішення суд не врахував, що транспортний засіб марки Peugeot 406, 1999 року випуску, на придбання якого був наданий кредит, був переданий ОСОБА_7 позивачу для забезпечення своєчасного повернення кредиту на законність рішення суду не впливають.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_7 автомобіль марки Peugeot 406 був переданий банку на реалізацію для погашення заборгованості за кредитно-заставним договором від 19.03.2008 р.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2012 року звернуто стягнення на рухоме майно за кредитно-заставним договором № НМК0А800000034 від 19.03.2008 р., а саме автомобіль Peugeot, модель 406, рік випуску 1999, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер вх. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_7

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року роз'яснено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2012 року щодо порядку його виконання, а саме наявності права ПАТ КБ «Приватбанк» вимагати передачу в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_7 належний йому на праві власності автомобіль Peugeot, модель 406, рік випуску 1999, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер вх. НОМЕР_2, з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також права вимагати надання ПАТ КБ «Приватбанк» усіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Разом з тим, судом також встановлено, що вказаний автомобіль банком виставлений на продаж, проте через відсутність покупців належний відповідачу автомобіль не реалізований.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не було належним чином повідомлено про судові засідання, вона не брала участі у засіданнях, а тому судом не було враховано позицію ОСОБА_6 щодо позовної давності, яку слід було застосувати, та що банк звернувся до суду з позовом з пропущенням строку позовної давності, також не впливають на законність рішення суду.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Встановлено, що 19 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитно-заставний договір № НМК0А800000034, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 9877,18 дол. США зі сплатою процентів у розмірі 9,00 % річних, терміном до 18.03.2013 р.

05 жовтня 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» направило відповідачам ОСОБА_7, ОСОБА_6 вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № НМК0А800000034.

Заборгованість за кредитно-заставним договором в добровільному порядку відповідачами погашена не була.

Відповідно до п. 13.11. кредитно-заставного договору № НМК0А800000034 від 19 березня 2008 року сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у п'ять років.

За п. 12 договору поруки укладеного 19.03.2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Таким чином, позов ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідачів ОСОБА_7 (боржник), ОСОБА_6 (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором НМК0А800000034 від 19 березня 2008 року, пред'явлений в березні 2016 року в межах п'ятирічного строку позовної давності, встановленого п.13.11. кредитно-заставного договору та п. 12 договору поруки.

Крім того, представник ОСОБА_6 приймала участь у судових засіданнях апеляційного суду та мала можливість подати докази, які нею не були подані суду першої інстанції.

Тому, такі доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання щодо зменшення розміру нарахованої неустойки не враховано, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває троє дітей: 2007, 2010 та 2015 років народження, відповідач належить до малозабезпеченої сім'ї, а тому можливості щодо сплати навіть зазначеної у рішенні суду суми неустойки у неї не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено, що розмір заборгованості за кредитом становить 12886,87 доларів США, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідачів на користь банку складає 36659,08 доларів США.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України, та що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, що відповідач на даний час не працює, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір неустойки до розміру заборгованості за кредитно-заставним договором.

Крім того, ст. 551 ЦК України не передбачає можливості звільнення від сплати неустойки через матеріальний стан особи.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Ухвалою судді Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2016 року ОСОБА_6 відстрочено оплату судового збору у сумі 22268 грн. 93 коп. за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, з ОСОБА_6 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 22268 грн. 93 коп. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у сумі 22268 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн 93 коп. за такими реквізитами:

Платник: Прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи - платника судового збору

Отримувач : УК у м. Хмельницькому/м. Хмельниц./22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 38045529

Банк отримувача: ГУДКСУ у Хмельницькій області

Код банку: 815013

Номер рахунку : 31211206780002

Код класифікації доходів 22030101

Призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України 050)

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Суддя: Суддя:

підпис підпис підпис

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції - Стельмах Д.В.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 27