Постанова № 64039389, 10.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/80/17

Номер справи місцевого суду: 521/15859/16-п

Головуючий у першій інстанції Іщенко О. В.

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеса від 14.11.2016 року,-

встановив

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого будівельником по найму, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.08.2016 року, о 03 годині 40 хвилин, по вул. Варненській у м. Одеса керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку приладу "Драгер ARCD 0490", результат якого склав 0,42 проміле.

Водій ОСОБА_2 порушив п.п. 2.9-а «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, у зв'язку з чим, співробітниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 493679 від 18.08.2016 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з оскаржуваною постановою районного суду зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом не в повній мірі дотримані виконання вимог закону, оскільки викладені в постанові обставини вчиненого правопорушення не відповідають дійсності, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для встановлення його винуватості.

При цьому апелянт зазначив, що транспортним засобом він не керував, обшук в його автомобілі було проведено без його участі, а письмові пояснення щодо вчиненого правопорушення він написав під тиском працівників поліції, які погрожували йому, що вилучать його транспортний засіб.

Просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та його представника, допитавши свідків та працівників поліції, які виявили зазначене правопорушення, оглянувши відеозапис фіксації події на місці пригоди, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_2 керуючи автомобілем, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та заперечив факт керування ним транспортним засобом. При цьому пояснив, що у день складання протоколу про адміністративне правопорушення вживав спиртні напої разом з друзями та на прохання свого друга ОСОБА_4 дав йому ключі від свого автомобіля, куди останній пішов відпочивати. Через деякий час від сусідів узнав, що його автомобіль був затриманий працівниками поліції, після чого прийшов до свого автомобілю, де під примусом працівників поліції, які погрожували забрати автомобіль пройшов тест на наявність алкоголю та вимушено підписав протокол і написав пояснення.

Як вбачається з постанови місцевого суду, приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, місцевий суд послався як на докази скоєння правопорушення: на протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2016 року відносно ОСОБА_2, письмові пояснення понятих, встановлені результати приладу "Drager" згідно у видихуваному повітрі ОСОБА_2 виявлено 0,42 % алкоголю та наданого працівниками поліції відеозапису з місця зупинки транспортного засобу.

З матеріалів справи видно, що поясненнями понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджений факт проходження ОСОБА_2 тесту на наявність алкоголю, згідно якого 18.08.2016 року, прилад "Drager 6810" показав вміст алкоголю 0,42%. Зазначені обставини також підтверджені наявним у матеріалах справи чеком приладу "Drager 6810", який містить підпис особи, яка проходила тестування (а.с.1, 4,5).

На перевірку доводів апелянта щодо його невинуватості та встановлення фактичних обставин вчиненого, апеляційним судом були викликані в судове засідання працівники поліції - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які виявили порушення та склали відносно ОСОБА_9 протокол про адміністративне правопорушення та свідок ОСОБА_4, а також переглянутий наданий працівниками поліції відеозапис з нагрудних камер, зафіксованих на місці зупинки транспортного засобу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив апеляційному суду, що вживши значну кількість спиртного пішов в автомобіль ОСОБА_2 відпочивати та заснув. Прийшов до тями, після того, як автомобіль був затриманий нарядом поліції. Хто керував автомобілем не пам'ятає, оскільки перебував у тяжкому стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, пояснення свідка, які були надані ним особисто після затримання автомобіля вказують на те, що ОСОБА_2 на момент руху автомобіля перебував у ньому, про що вірно зазначено в оскаржуваній постанові районного суду (а.с.6).

Допитані в судовому засіданні працівники патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що у нічний час, здійснюючи патрулювання на службовому автомобілі в Малиновському районі м. Одеса вони виявили факт вчинення порушень ПДР водієм автомобілю Шевролет, після чого почали його переслідувати та намагалися його зупинити, однак автомобіль не зупинявся, заїхав у двір на вул. ОСОБА_10, де був заблокований службовим автомобілем поліції. З автомобіля вибіг водій, як потім вони встановили ОСОБА_2 в зв'язку з чим працівник поліції ОСОБА_8 побіг за ним. В автомобілі знаходилися ще декілька чоловік, які були п'яними, вели себе зухвало. Після затримання автомобіля, через деякий час на місце прийшов водій ОСОБА_2, який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, визнав факт вчинення ним правопорушення про що написав відповідне пояснення. За допомогою приладу "Drager 6810" водій пройшов тест, який надав висновок про наявність у нього алкогольного сп'яніння. Жодного тиску на водія з їх боку не здійснювалося, водій надав пояснення добровільно. Стверджують, що за кермом автомобіля був саме ОСОБА_2, якого вони впізнали за рисами обличчя та одягом, у якому він перебував та втік з автомобіля.

З оглянутого відеозапису нагрудних камер відеофіксації, наданих працівниками поліції вбачається, що водій ОСОБА_2 особисто, без будь якого примусу з боку працівників поліції написав пояснення, пройшов тест за допомогою приладу "Drager 6810" на наявність алкоголю та визнав факт вчинення ним правопорушення. При цьому зазначений відеозапис не містить жодних даних, які вказують на те, що водій з відповідних обставин, які зазначені апелянтом, вимушено обмовити себе у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, зазначений відеозапис не містить даних, які вказують на те, що ОСОБА_2 заперечував обставини керування ним транспортним засобом.

При цьому, факт відсутності на поясненні ОСОБА_2 його підпису не може беззаперечно свідчити про неналежність такого пояснення, оскільки в апеляційному суді він підтвердив обставини написання ним особисто даного пояснення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні, а тому постанова районного суду є законною та обґрунтованою.

Позиція апелянта на час розгляду апеляційної скарги щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд Одеської області,-

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеса від 14.11.2016 року відносно ОСОБА_2, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.М.Прібилов.