Ухвала суду № 64039330, 10.01.2017, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1129/16-к

Провадження № 1-кп/576/11/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.17 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Колодяжного А.О., суддів Васяновича В.М., Сапона О.В.,

за участю секретаря Терені Л.О.,

прокурора Коротких Ж.О.,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200190000221 від 09.04.2014 р. про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, інваліда І групи, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 1) вироком Кролевецького районного суду від 19.02.1999 р. за ст. 140 ч. 1, 140 ч. 3 КК України до 1 р. 6 міс. позбавлення волі; 2) вироком Кролевецького районного суду від 05.07.1999 р. за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 р. 6 міс. позбавлення волі; 3) вироком Кролевецького районного суду від 19.02.2001 р. за ст. 140 ч. 2 КК України до 3 р. позбавлення волі; 4) вироком Кролевецького районного суду від 04.03.2004 р. за ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2 КК України до 1 р. 1 міс. позбавлення волі; 5) вироком Кролевецького районного суду від 18.05.2006 р. за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 р. позбавлення волі; 5) вироком Кролевецького районного суду від 03.10.2007 р. за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 р. 1 міс. позбавлення волі, звільнився 03.11.2011 р. по відбуттю строку покарання,

за фактом вчинення суспільно небезпечних діянь за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 04.12.2015 р. у період часу з 00 годин по 07 годину знаходячись на одинці зі ОСОБА_3 у квартирі, що розташована за адресою: Шосткинський район, смт. Вороніж, вул. 6-ої Гвардійської Дивізії, 17 кв. 15, будучи у стані алкогольного спяніння, а також перебуваючи у стані, обумовленому хронічним психічним захворюванням і не маючи можливості усвідомлювати свої дії, наніс потерпілій ОСОБА_3 не менше пяти ударів тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_3 померла на місці вчинення злочину.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження:

а) відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани в лобно-тімяній області голови справа та відповідно їй уламковий перелом лобної та тімяної костей справа, крововилив під мяку мозкову оболонку відповідно верхньої і середньої лобної звивин, забій головного мозку, забійної рани в лобній та тім`яній області голови зліва та відповідно їй уламковий перелом лобної та тімяної костей зліва з пошкодженням твердої мозкової оболонки, крововилив під мяку мозкову оболонку, забій головного мозку відповідно звивин лобної і тімяної долей зліва, забійної рани в області лівої надбрівної дуги та відповідно їй вдавлений перелом лобної кості з пошкодженням твердої мозкової оболонки, крововилив під мяку мозкову оболонку;

б) забійної рани в лівій виличній області та відповідно їй перелом скроневого та лобного відростку лівої виличної кості, перелому альвеолярного відростку верхньої щелепи зліва.

Смерть ОСОБА_3 настала від отриманої відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням кісток черепа та забоєм головного мозку, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває у прямому причинному звязку з настанням смерті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою причетність до вбивства ОСОБА_3 і пояснив, що 03.12.2015 р. він був на дні народженні своєї дочки в одному з кафе у смт. Вороніж Шосткинського району. Приблизно о 21-й годині його довезли до будинку, де в одній з квартир він проживав разом з ОСОБА_4, від якої мав ключі. По дорозі він зайшов до квартири свого знайомого ОСОБА_5, яка була у тому ж будинку. Там щось святкували і він також вживав алкоголь. Близько 22 год. прийшла ОСОБА_3, яку він раніше знав. Приблизно о 00 год. він разом зі ОСОБА_3 піднялись до квартири його співмешканки, щоб відпочити, де продовжували пити самогон, після чого лягли спати, - він на кріслі, а ОСОБА_3 на дивані. Коли пили, він телефонував своїй дочці ОСОБА_6, а ОСОБА_3 співала у слухавку пісні. Вранці, приблизно о 6-й чи 7-й годині, він пішов до дочки. Коли виходив з квартири, зачинив її на верхній замок, а ОСОБА_3 ще спала у квартирі. У дочки він допомагав по господарству, після чого близько 15-ї години його довезли на залізничний вокзал, де він потягом приїхав у с. Гречкіне. У той день він був одягнутий у светр, джинси, кросівки коричневі з чорним та білими шнурками, куртку, спортивну шапку, які по приїзду у с. Гречкіне зняв та поклав у будинку покійного батька та перевдягнувся у іншу одежу. Через декілька днів після цих подій, його затримала міліція і змушували зізнатись у вбивстві ОСОБА_3, а потім і свого батька.

Суд допитав потерпілу, свідків, представлених стороною обвинувачення, а також дослідив надані стороною обвинувачення наступні докази.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що загалом обставини справи їй не відомі. Матір пішла від неї та сестри ще у дитинстві і їх життям не цікавилась. Вона з сестрою по суду визнали матір померлою. Грошей у матері не було, оскільки вона зловживала алкоголем, не мала навіть паспорту. Від своєї бабусі, вона дізналась, що матір померла. При впізнанні трупу в морзі, впізнала свою матір.

Свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_1 приходиться йому батьком цивільної дружини - ОСОБА_6 Разом з дружиною він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6. 03.12.2015 р. у дружини був день народження. Ще вдень ОСОБА_1 приїхав до них додому з с. Гречкіне на святкування. Коли той приїхав, вони подумали, що у ОСОБА_1 був приступ епілепсії, бо він був бліднуватий та бігали очі. Проте той це заперечив. Ввечері у кафе, що в центрі смт. Вороніж, вони святкували день народження, під час якого був присутній і ОСОБА_1 У кафе той випив десь 50 гр. горілки і близько 21-ї години знайомі відвезли його до будинку, що біля хлібзаводу, де ОСОБА_1 у одній з квартир періодично жив з своєю співмешканкою Тонею (її прізвища свідок не памятає) та має ключі від цієї квартири. Близько 00 год. ОСОБА_1 став дзвонити зі свого телефону дружині - ОСОБА_6 Дзвонив 3-4 рази. Декілька разів він брав слухавку та чув, що голос у ОСОБА_1 був вже неадекватний, такий як у пяного. Разом з ним у слухавку співала пісні якась жінка на російській мові. Окрім голосу ОСОБА_1 та тієї жінки, він не чув інших голосів. Вранці ОСОБА_1 прийшов до них додому як ні в чому не бувало. Вони разом подивились з ним телевізор і потім ОСОБА_1 поїхав у с. Гречкіне. Дні через три до нього прийшли працівники міліції, які повідомили, що ОСОБА_1 причетний до вбивства жінки.

Свідок ОСОБА_9 показав, що його матір ОСОБА_4, яка померла у січні 2016 р., співмешкала разом з ОСОБА_1 Матір з ОСОБА_1 періодично проживали у квартирі в АДРЕСА_1 або у с. Гречкіне. Квартиру він навідував раз у неділю. Ця квартира належала матері та його брату ОСОБА_10, який живе у Криму. Ключі від квартири мали: він, матір, ОСОБА_1 та брат. На вхідних дверях квартири 2 замки. З ОСОБА_1 у нього були нормальні стосунки. Знав він також і ОСОБА_3, з якою перебував у дружніх відносинах і вона працювала на бочках, де топлять деревне вугілля. Світлана жила в основному на роботі та грошей у неї ніколи не було, бо практично їй не платили нічого. У грудні 2015 р., точного числа не памятає, але впевнений, що це була неділя, вранці, близько 9-ї години, він разом зі своїми знайомими по роботі, прийшов у квартиру, щоб забрати телевізор. Піднявшись, він звернув увагу, що вхідні двері зачинені лише на верхній замок. Відчинивши двері, він одразу побачив, що на підлозі лежить жінка у крові біля голови на животі обличчям вниз. Він подумав, що це матір та підійшовши повернув її за плече і побачив, що це була ОСОБА_3. Після цього він викликав міліцію. Коли міліція приїхала, слідчий питав в нього чи є у квартирі молоток, на що він відповів, що за диваном у коричневій сумці з гайковими ключами повинен бути молоток. Після чого слідчий сказав, що знайшли молоток. Свідок повідомив, що молоток у нього конфіскували, бо коли він вже зміг користуватись квартирою, молотка він не знайшов. Також свідок повідомив, що останній раз він бачив ОСОБА_3 за 4-5 днів назад до того як він знайшов її мертвою. Тоді вона приходила у квартиру до нього. У той день там також були його матір та ОСОБА_1 і вони всі разом пили горілку.

Свідок ОСОБА_5 не допитувався, оскільки за повідомленням Воронізької селищної ради він помер 16.11.2016 р. (т.5 а.с.117).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.12.2015 р. з фототаблицею, при огляді квартири в АДРЕСА_1, була зафіксована обстановка у цій квартирі та у кімнаті на підлозі по центру виявлено труп жінки, який був розташований лежачі на передній поверхні тіла, обличчя направлене у ліву сторону, руки вздовж тулубу, з ранами голови. Зафіксовано, що труп лежить на половику, що просочений речовиною бурого кольору, а також речовиною головного мозку. На лінолеумі маються чисельні бризки речовини бурого кольору, направлені у сторону балконної двері. Замок та вхідні двері видимих пошкоджень не мають. В ході огляду вилучались сліди пальців рук, механізми замків вхідних дверей, мікрообєкти з долонь трупу, недопалок цигарки, шапка, чарка, кружка, половик, куртка та робились змиви речовини. (т.3 а.с.69-96).

Відповідно до протоколу огляду трупа від 06.12.2015 р., на трупі виявлено рани в області лівої надбрівної дуги, в лобно-тімяній області справа та зліва. Вилучено одяг, що знаходився на трупі, який оглянуто та зафіксовано у протоколі від 08.12.2015 р. (т.3 а.с.98-101, 135-136).

Протоколами впізнання від 07.12.2015 р. стверджується, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11, кожна окремо, впізнали труп своєї матері (т.4 а.с.73-74).

Оглядом, зафіксованим у протоколі від 08.12.2015 р., повторно оглянуто місце злочину та вилучено пластикову пляшку (т.3 а.с.102-104).

Згідно висновку експерта № 20-1201 від 19.01.2015 р., у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин ОСОБА_1 виявлено кров та клітини з ядрами, що збігаються з генетичними ознаками його зразка крові і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 (т.3 а.с.108-117).

В ході огляду будинку № 13 по вул. Шевченка у с. Гречкіне, зміст якого зафіксований у протоколі від 07.12.2015 р., виявлено та вилучено кросівки сірого кольору з шнурками білого кольору, на яких малась речовина бурого кольору, три чоловічі куртки, шапку, джинси темного кольору з ремінцем, посвідчення на імя ОСОБА_1 з залізничним квитком (т.3 а.с.118-131), на які ухвалою слідчого судді від 09.12.2015 р. накладено арешт (т.3 а.с.134).

Вилучені під час зазначених вище слідчих дій речі, були детально оглянуті під час оглядів цих речей, про що зафіксовано у протоколах від 08.12.2015 р., 10.12.2015 р. і при цьому вказується, що на джинсах та кросівках маються сліди речовини бурого кольору (т.3 а.с.138-151).

Оглядом, зафіксованим у протоколі від 11.12.2015 р., оглянуто диск з графічними файлами, вилучений 11.12.2015 р. у ОСОБА_6 та роздруковано фотознімок, на якому зображений серед інших людей ОСОБА_1 (т.3 а.с.153-160).

Відповідно до протоколу затримання від 07.12.2015 р. у ОСОБА_1 під час особистого обшуку при поміщенні до ІТТ, виявлено та вилучено мобільний телефон, який оглянуто протоколом огляду від 15.12.2015 р. (т.3 а.с.162-167).

Висновком експерта № 214 від 20.01.2016 р. стверджується, що смерть ОСОБА_3 настала в наслідок забою головного мозку від тяжкої відкритої черепно-мозкової травми. З моменту смерті до дослідження пройшов період приблизно 2-х діб (т.3 а.с.169-173).

Експертом також виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

а) відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани в лобно-тімяній області голови справа та відповідно їй уламковий перелом лобної та тімяної костей справа, крововилив під мяку мозкову оболонку відповідно верхньої і середньої лобної звивин, забій головного мозку, забійної рани в лобній та тім`яній області голови зліва та відповідно їй уламковий перелом лобної та тімяної костей зліва з пошкодженням твердої мозкової оболонки, крововилив під мяку мозкову оболонку, забій головного мозку відповідно звивин лобної і тімяної долей зліва, забійної рани в області лівої надбрівної дуги та відповідно їй вдавлений перелом лобної кості з пошкодженням твердої мозкової оболонки, крововилив під мяку мозкову оболонку;

б) забійної рани в лівій виличній області та відповідно їй перелом скроневого та лобного відростку лівої виличної кості, перелому альвеолярного відростку верхньої щелепи зліва.

Пошкодження в лівій виличній області відносяться до середньої тяжкості, відкрита черепно-мозкова травма з пошкодженням кісток черепа та забоєм головного мозку за категорією небезпечності для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебуває в прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілої.

Ушкодження утворились від дії не менш ніж 5 ударів тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що має грані і ребра.

Висновком експерта № 204 від 18.01.2016 р. стверджується, що вилучені під час огляду місця злочину механізми від замків вхідних дверей справні (т.3 а.с.184-189).

Висновком експерта № 99 від 21.12.2015 р. стверджується, що з вилучених під час огляду місця злочину слідів пальців рук, слід на пляшці з-під пива, залишений ОСОБА_3 (т.3 а.с.196-207).

Висновками експертів № 1274 від 24.12.2015 р., № 1283 від 25.12.2015 р., №/№ 1275, 1276, 1279, 1277, 1278, 1281 від 29.12.2015 р., № 3 від 18.01.2016 р., № 4 від 29.01.2016 р., встановлено групову належність крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та зазначено, що на вилучених хустці, спортивній куртці, брюках, жакеті, безрукавці потерпілої ОСОБА_3, а також фрагменті домотканної доріжки, марлевому тампоні зі змивом знайдено сліди крові людини, походження яких можливе від особи з групою крові ОСОБА_3, що не виключає можливість домішку крові особи з групою як у ОСОБА_1 Крім того, на джинсах, вилучених 07.12.2015 р. у с. Гречкіне, знайдено кров людини, а на шапці волосся, походження якого від ОСОБА_1 не виключається (т.3 а.с.210-249, т.4 а.с.2-4).

З висновку експерта № 454-21 від 12.01.2016 р. слідує, що на вилучених 07.12.2016 р. у будинку № 13 по вул. Шевченка у с. Гречкіне, кросівках виявлені сліди крові у виді капель та просочування матеріалу, які могли утворитись при мізерному виділенні крові з рани, при вертикальному положенні тіла з відривом капель на різній висоті та зіткненням їх. Також були виявлені і бризки крові, які могли утворитись у результаті рикошету крапель крові (т.4 а.с.6-8).

Висновком експерта № 455-22 від 11.01.2016 р. стверджується, що на клапті шкіри з голови трупу ОСОБА_3 виявлені дві забійні рани, які утворились від дії тупого знаряддя, з обмеженою контактуючою поверхнею. В області ушкоджень виявлені сліди заліза, однак конструктивних особливостей травмуючого знаряддя в ушкодженнях не відобразились (т.4 а.с.10-12).

З висновку експерта № 453-20 від 23.02.2016 р. слідує, що на вилучених з місця злочину пальто (куртці) та шапці виявлені помарки крові (т.4 а.с.14-17).

Згідно висновку експерта № 20-1200 від 19.01.2016 р. у піднігтьовому вмісті ОСОБА_3 виявлено клітини, що збігаються з генетичними ознаками її зразка крові і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 (т.4 а.с.23-35).

Висновками експертів № 20-1213 від 09.02.2016 р., № 20-1217 від 11.02.2016 р., № 20-1216 від 12.02.2016 р., стверджується, що генетичні ознаки слідів крові на джинсових штанах та кросівках, що вилучені 07.12.2016 р. з будинку № 13 по вул. Шевченка у с. Гречкіне, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3, а на куртці слідів крові не виявлено (т.4 а.с.42-50, 57-65, 166-172).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що був санкціонований ухвалою суду, вилучено інформацію про вхідні та вихідні дзвінки по номеру НОМЕР_1 (т.4 а.с.75-85).

У протоколах про отримання зразків з відповідними постановами, зафіксовано обставини відібрання біологічних зразків для експертних досліджень у ОСОБА_1 (т.4 а.с.100-112).

Водночас, крім цих доказів, сторона обвинувачення посилалась на заяву ОСОБА_1 від 07.12.2015 р. у якій він зізнався про те, що скоїв вбивство ОСОБА_3 (т.4 а.с.113); протокол слідчого експерименту від 07.12.2015 р. під час якого ОСОБА_1 підтвердив свої визнавальні покази і продемонстрував їх на місці та вказав на молоток, яким завдавав ударів, що був вилучений під час цієї слідчої дії. Відеозапис на цифровому носії цієї слідчої дії не досліджувався через те, що у судовому засіданні у присутності всіх учасників розгляду справи було встановлено, що прокурор не надав флеш-карту, на якій повинен був бути відеозапис, а конверт виявився порожнім (т.4 а.с.114-137); висновок експерта № 214-а від 14.01.2016 р. про те, що механізм тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 не заперечує механізму їх заподіяння, показаних ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту 07.12.2015 р. (т.4 а.с.143); висновок експерта № 104 від 01.03.2016 р., де зазначається, що не виключена можливість, що знаряддям злочину міг бути молоток (його частини), надані на дослідження (т.4 а.с.67-69); висновок експерта № 20-1215 від 05.02.2016 р., де зазначається, що на молотку крові та клітин з ядрами не виявлено (т.4 а.с.146-150).

Оцінивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття рішення, суд доходить до наступних висновків.

Захисник зазначав, що дані отримані у ході огляду будинку № 13 по вул. Шевченка у с. Гречкіне, де проживав ОСОБА_1, є недопустимими з огляду на те, що не було отримано згоди господаря будинку або санкції суду на огляд приміщення.

Суд не погоджується з цими доводами з огляду на те, що слідчим у відповідності з ст. 237 КПК України був проведений огляд зазначеного вище будинку. Мета цієї слідчої дії відповідала меті визначеній у ч.1 ст. 237 КПК України виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Оскільки даний будинок належний померлому ОСОБА_12, огляд проводився за правилами ч.1 ст. 233 та ч.2 ст. 237 КПК України, тобто за добровільною згодою особи, у чиєму віданні перебував будинок. Зокрема сільським головою с. Гречкіне була надана відповідна заява про згоду на огляд. Крім того, з протоколу огляду вбачається, що ця слідча дія проводилась у присутності мешканки цього будинку ОСОБА_4, яка проживала в ньому на таких же правах як і ОСОБА_1, та не висловлювала заперечень з приводу огляду, а отже добровільно була згодна з його проведенням. Результати цієї слідчої дії були також предметом судового контролю, зокрема слідчий суддя перевіряв законні підстави вилучення при огляді речей під час вирішення питання про арешт майна. Крім того, всі речі під час огляду вилучались у присутності понятих та самої мешканки цього будинку, які були упаковані у їх присутності з засвідченими підписами, що виключає будь-яку можливість маніпулювання з цього приводу. Суд також зазначає, що між сторонами немає спору щодо того, що докази (речі) було виявлено в будинку, який використовував ОСОБА_1 і це був його одяг, у який він був одягнений в день вбивства ОСОБА_3 Більш того, наявність на цьому одязі слідів крові потерпілої було встановлено експертом, до висновків якого стороною захисту не висувалося претензій ні на одному з етапів розгляду справи. Таким чином, ніщо не дає підстав для будь-яких сумнівів у достовірності і допустимості зазначених доказів.

Водночас суд погоджується з думкою захисника щодо недопустимості як доказу визнавальних показів ОСОБА_1 наданих їм під час слідчого експерименту з наступних підстав.

За висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними як на час інкримінованих йому діянь, так і зараз, а отже і на момент проведення слідчого експерименту та написання заяви про зізнання.

Таким чином наявним є сумнів у здатності ОСОБА_1 на час проведення слідчого експерименту і написанні зізнання правильно сприймати події, адекватно на них реагувати та вірно відтворювати їх у своїх показаннях.

Крім цього, оскільки ОСОБА_1 під час слідчого експерименту не усвідомлював і не контролював значення своїх слів, то руйнується одна з умов допустимості його показань в якості доказів вільно викладати свої пояснення, що є гарантією реалізації права на захист.

Отже право на захист у цьому випадку безумовно порушено, а тому суд визнає недопустимими в якості доказів усі дані отримані під час написання ним заяви про зізнання у вбивстві та у ході слідчого експерименту від 09.12.2015 р., що також тягне за собою невизнаннядоказами всіх фактичних даних, одержаних на їх підставі - висновків експертів № 214-а від 14.01.2016 р., № 104 від 01.03.2016 р. та № 20-1215 від 05.02.2016 р., а так само й речового доказу молотку.

На додаток суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_9 показав, що у той день коли він виявив труп, тобто 06.12.2015 р., слідчий під час огляду місця злочину питав в нього чи є у квартирі молоток, на що він відповів, що за диваном у коричневій сумці з гайковими ключами повинен бути молоток. Після чого слідчий сказав, що знайшли молоток. Однак зважаючи на ці покази свідка про обізнаність працівників міліції про місце знаходження молотку, 06.12.2015 р. під час ретельного огляду квартири, де був знайдений труп, молоток вилучений не був. Тільки під час слідчого експерименту цей молоток був вилучений як такий, на який вказав ОСОБА_1, що ним він завдавав ударів потерпілій.

Отже, наведене вище у будь-якому разі свідчило б про обґрунтовані сумніви у тому, що саме цим знаряддям був вчинений злочин.

Аналізуючи досліджені у цій справі вищенаведені докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що факт заподіяння смерті ОСОБА_3 діями ОСОБА_1 повністю підтверджений сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Зокрема свідченнями ОСОБА_8 стверджується, що 03.12.2015 р. ОСОБА_1 до 21-ї години знаходився на дні народженні у своєї доньки в смт. Вороніж, після чого поїхав до квартири АДРЕСА_2, звідки зі свого номеру опівночі разом з якоюсь жінкою телефонував дочці та йому зі свого номеру телефону. Зазначені свідчення в цілому узгоджується з інформацією про телефонні зєднання з мобільного терміналу ОСОБА_1 про те, що дзвінки здійснювались опівночі у зоні дії станції по вул. Пролетарській у смт. Вороніж.

Свідченнями ОСОБА_9 підтверджується, що ОСОБА_1 мав ключі від квартири АДРЕСА_3, де періодично проживав з його матірю ОСОБА_4 Ключі також мали він та його матір. У день вбивства свідок знаходився на роботі, а матір у с. Гречкіне. У день коли він знайшов труп у квартирі, вона була зачинена на верхній замок. Висновком експерта було підтверджено, те що замки на вхідних дверях були справні.

Отже з 03.12.2015 р. на 04.12.2015 р. ніхто, окрім ОСОБА_1 не відчиняв квартиру АДРЕСА_2, що свідчить про те, що у вказаний проміжок часу ОСОБА_1 знаходився у цій квартирі і після цього лише 06.12.2015 р. її відчинив ОСОБА_9, коли виявив труп. Дані ж дактилоскопічної експертизи про наявність на пляшці з-під пива, вилученої під час огляду місця злочину, сліду пальця руки ОСОБА_3, свідчать про те, що вона знаходилась у цій квартирі разом з ОСОБА_1

Відповідно до протоколу огляду місця злочину, при огляді квартири в АДРЕСА_1, у кімнаті на підлозі по центру виявлено труп жінки з ранами голови. На лінолеумі маються чисельні бризки речовини бурого кольору, направлені у сторону балконної двері.

При огляді помешкання ОСОБА_1 у будинку № 13 по вул. Шевченка у с. Гречкіне були виявлені та вилучені його джинси та кросівки зі слідами речовини бурого кольору, яка, як встановлено висновками генетичної експертизи, є кровю ОСОБА_3

При цьому, при огляді місця злочину на лінолеумі були виявлені бризки крові (краплини рідини, які швидко розлітаються від удару), а висновок медико-криміналістичної експертизи свідчить про те, що на кросівках ОСОБА_1 були виявлені також бризки крові, які могли утворитись у результаті рикошету крапель крові, що вказує на те, що у момент нанесення потерпілій ударів ОСОБА_1 знаходився у безпосередній близькості з нею.

Оглядом фотознімку, на якому ОСОБА_1 зображений на дні народженні своєї дочки 03.12.2015 р. серед інших людей, та співставленням цих даних з оглядом речових доказів, встановлено, що ОСОБА_1 03.12.2015 р. був одягнений саме у ці речі, які були вилучені з його будинку і на яких маються бризки крові потерпілої .

Факт нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_3 і заподіяння останній тілесних ушкоджень підтверджується також висновком судово-медичної експертизи, згідно якою у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням кісток черепа та забоєм головного мозку, які за категорією небезпечності для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілої. Ушкодження утворились від дії не менш ніж 5 ударів тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що має грані і ребра.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, що передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена за ч. 4 ст.187 КК України, тобто розбійний напад, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень та як суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Однак, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що корисливий мотив вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду.

Як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли особа, позбавляючи життя потерпілого, бажала одержати у звязку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обовязків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди.

Стороною обвинувачення не надано суду жодного допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин, у звязку з чим у суду відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 позбавляючи життя потерпілої, діяв з корисливих мотивів та вчиняв розбійний напад на потерпілу, з метою заволодіння її майном.

Більш того, спонтанна зустріч ОСОБА_1 з потерпілою, свідчення ОСОБА_9 про те, що потерпіла ніколи не мала грошей, перебування ОСОБА_1 з потерпілою у стані, обумовленому хронічним психічним захворюванням і не маючи можливості усвідомлювати свої дії, вказують на відсутність такого корисного мотиву.

Таким чином, версія сторони обвинувачення про наявність у ОСОБА_1 корисного мотиву при заподіянні смерті потерплій та вчинення на неї розбійного нападу з метою заволодіння її майном, є не більш ніж припущенням сторони обвинувачення, яке у відповідності до положень ст.62 Конституції України не може бути покладено в основу судового рішення.

Отже, суд доходить висновку, що на підставі ч. 3 ст. 513 КПК України в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 за вчинення суспільно небезпечного діяння, що передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, слід відмовити, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 в цій частині закрити, а дії ОСОБА_1 щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив також суспільно небезпечні діяння, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України за наступних обставин.

Так, 09.04.2014 р. в денний час він вживав спиртні напої за місцем мешкання своєї сестри ОСОБА_13, за адресою: Кролевецький район, с. Гречкіне, вул. Центральна, 11, разом зі своїми рідними.

В цей день, тобто 09.04.2014 р., близько 12 год. ОСОБА_1 вирішив попросити грошей у свого батька ОСОБА_12, який мешкав за адресою: Сумська область, Кролевецький район, с. Гречкіне, вул. Шевченко, 13, для подальшого вживання алкогольних напоїв. Для цього ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, прибув до домоволодіння ОСОБА_12, за вищевказаною адресою, де побачив, що його батько спав на ліжку у кімнаті.

Перебуваючи у приміщенні вказаного домоволодіння, ОСОБА_1, розуміючи, що його батько - ОСОБА_12 добровільно не дасть йому гроші на спиртні напої, що неодноразово відбувалось раніше, та для подолання можливого опору з боку потерпілого, вирішив вчинити напад на останнього з метою заволодіння його майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, шляхом вбивства батька полегшити заволодіння його майном.

Реалізуючі свій намір, для подолання можливого опору з боку ОСОБА_12, ОСОБА_1 вирішивши вбити батька, перебуваючи у стані, обумовленому хронічним психічним захворюванням і не маючи можливості усвідомлювати свої дії, в коридорі даного будинку знайшов молоток і, підійшовши до ОСОБА_12, який спав на ліжку, тримаючи рукою молоток за деревяне руківя, наніс потерпілому не менше 2-х ударів металевою робочою частиною молотка у ліву область голови, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_12 помер на місці вчинення злочину.

Подолавши таким чином волю потерпілого на опір, ОСОБА_1 дістав гаманець, що знаходився в кишені сорочки ОСОБА_12, у яку останній був одягнений, і заволодів його грошима на суму 100 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму. Після вчинення зазначених суспільно небезпечних діянь, ОСОБА_1 зник з місця події з викраденим майном та використав його на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 29 від 05.06.2014 р. смерть ОСОБА_12 настала в наслідок відкритої тупої механічної травми голови та головного мозку, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами в тканину головного мозку та його оболонки, травматичним набряком головного мозку та його оболонок, забоєм головного мозку важкого ступеню.

При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

а) садна та забійної рани в середній частині лівої скронево-тімяної ділянки;

б) травматичного крововиливу з боку внутрішньої поверхні мяких покровів голови в лівій скронево-тімяній ділянці, вдавленого багато уламкового перелому лівої скронево-тімяної кістки з переходом лінії перелому на основу черепу в середньо черепно мозкову ямку зліва з множинними розривами твердої мозкової оболонки в зоні перелому, травматичного крововиливу над тверду мозкову оболонку у вигляді рідкої крові загальною вагою близько 200 мл, травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку загальною вагою близько 100 г в лівій скронево тімяній ділянці, травматичного крововиливу від павутинну оболонку в зоні лівої півкулі головного мозку, множинних крапкових крововиливи в зоні білої речовини головного мозку більше в лівій півкулі, травматичному набряку головного мозку та його оболонок, які за категорією небезпечності для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебуває в прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілого.

З клопотання слідує, що таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена за ч.4 ст.187 КК України, тобто розбійний напад, поєднаний із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Також з клопотання слідує, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена п.6 ч.2 ст.115 КК, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою причетність до вбивства свого батька і пояснив, що 08.04.2014 р. разом з зятем та дочкою приїхали у с. Гречкіне, щоб віддати батькові гроші, які брали у борг. Після відвідин батька, він залишився ночувати у сестри, де там з зятем ОСОБА_14 вживали спиртне. На наступний день, 09.04.2014 р. вони з зятем продовжували вживати алкоголь. Він виходив у обідній час за пивом, яке купував на пошті, та після вжиття пива разом з ОСОБА_14 за самогоном, який купував біля свого будинку. До батька він не заходив. Близько 16 год. йому повідомили, що батька вбили. Потім його забрали у міліцію, де відбирали відбитки та він проходив тест на поліграфі. На наступний день його відпустили, бо міліція не знайшла доказів його причетності до вбивства. У грудні 2015 р. після затримання його під тиском змусили дати визнавальні покази про вбивство свого батька.

Потерпіла ОСОБА_13 в судове засідання не зявилась, про дату та час судового розгляду повідомлялась неодноразово судом завчасно та належним чином. У поданій до суду заяві просила справу слухати без її участі (т.1 а.с.243), в звязку з чим, а також з урахуванням положень ст. 325 КПК України, суд вважає можливим розглянути справу без її участі.

Суд допитав свідків, представлених стороною обвинувачення, а також дослідив надані стороною обвинувачення наступні докази.

Свідок ОСОБА_15 показала, що є племінницею ОСОБА_1 Вона не була безпосереднім очевидцем злочину, і їй відомо лише те, що 08.04.2014 р. у її будинку у с. Гречкіне ночували родичі ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та вона з двома дітьми. Коли всі ще спали, зранку на наступний день, вона близько 9-ї год. відвела дітей у дитсадок. Забрала дітей близько 11:30 год., тоді уже всі прокинулись. ОСОБА_1 покидав будинок приблизно у період часу з 12-ї по 13-ту годину на 10-20 хвилин. Куди він ходив, не знає, але повернувся з літровою пляшкою пива «Рогань міцне», яке за його словами, купив на пошті. Через 5 хв. ОСОБА_1 з ОСОБА_14 (її батьком) випили пива і кудись пішли, напевне по горілку. Рівно у 14 год. повернувся ОСОБА_14 без ОСОБА_1 З його слів дізналась, що той з ОСОБА_1 пили горілку, а потім ОСОБА_14 відвів його додому. Близько 15-ї чи 16-ї години вона разом з чоловіком та дітьми пішли до будинку діда ОСОБА_12, де побачили його мертвим, він лежав на правому боці, обстановка у будинку не була порушена, на голові була кров. Після цього вона викликала міліцію та подзвонила іншим родичам і пішла до будинку ОСОБА_1, до якого йти від будинку діда 15 хвилин, та сповістила і його. При цьому будила ОСОБА_1 20 хв., оскільки той був не підйомний. У ОСОБА_1 з дідусем були добрі відносини і останній ні в чому не відмовляв сину, давав йому постійно гроші. Свідок вважає, що ОСОБА_1 не вбивав свого діда, бо був взагалі не підйомний і той день був сильний ливень, а одежа його була суха. Крім того, свідок повідомила, що вона вважає, що пиво, яке приносив ОСОБА_1, було з будинку діда, оскільки в нього було таке пиво. Також вона була присутня під час огляду та бачила, що у покійного діда у кишені сорочки був гаманець з грошима близько 100 грн.

Свідок ОСОБА_16 показав, що він проживає у с. Гречкіне з ОСОБА_13 і ОСОБА_1 приходиться йому родичем. 08.04.2014 р. у своєму будинку він ночував разом з цивільною дружиною ОСОБА_13 та родичами ОСОБА_1 і ОСОБА_14 У той день ОСОБА_1 приїхав разом з донькою та зятем у с. Гречкіне, після чого залишився ночувати та разом з ОСОБА_14 вживали алкоголь. На наступний день вранці, ОСОБА_15 повела дітей до школи. Приблизно з 12-ї години ОСОБА_1 пішов у сторону будинку діда, який знаходиться 800 м. від його будинку. Він говорив, що йде до батька. Коли саме той повернувся і скільки часу був відсутній, не памятає, але ОСОБА_1 приніс з собою літрову пляшку пива, якого саме не знає. Потім ОСОБА_1 з ОСОБА_14 випили пива і ОСОБА_1 пішов додому. Близько 16-ї години він разом з дружиною та дітьми пішли до будинку діда ОСОБА_12, де побачили його мертвим, він лежав на правому боці, обстановка у будинку не була порушена, на голові була кров, після чого сповістили родичів по телефону та міліцію.

Свідок ОСОБА_17 показав, що є сільським головою с. Гречкіне. 09.04.2014 р. йому зателефонувала ОСОБА_18, яка працює у школі, і сказала, що напевне вбили ОСОБА_12, після чого він зателефонував до Кролевецької міліції. Був присутній при огляді та бачив, що ОСОБА_12 лежав на ліжку, на голові була кров, на столі в будинку була неприбрана їжа, біля лежанки стояла пляшка з-під пива, напевне «Рогань», у кишені померлого був гаманець з грошима. У той день, близько 13-ї год. у селі він бачив ОСОБА_1, який йшов з кимсь у напрямку свого власного будинку.

Свідок ОСОБА_18 показала, що приходиться ОСОБА_1 сестрою, а покійному ОСОБА_12 племінницею. 09.04.2014 р. вона була вдома. Потім їй між 13 год. та 16 год. зателефонувала сестра ОСОБА_19, яка сказала, що їй телефонувала ОСОБА_20 та просила піти подивитись, що там з дідом трапилось, оскільки їй дзвонила ОСОБА_15, яка сказала, що діда вбили. Вона пішла до будинку ОСОБА_12 та побачила, що той лежав на ліжку з носа, вуха та на подушці була кров. Після цього вона сповістила сільського голову, який викликав міліцію. Згодом прийшов ОСОБА_1, який щиро переживав за батька та рвався зайти у хату, але його туди не пускали. У той день, близько 13-ї год. у селі вона бачила ОСОБА_1 з ОСОБА_14, які стояли біля будинку ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_1 є її батьком і вона не бажає давати покази про обставини справи відносно себе і свого батька.

Свідок ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_1 приходиться йому свояком (рідний брат дружини). 08.04.2014 р. у нього вдома ночував ОСОБА_1, який прийшов увечері. На наступний день, близько 7-ї год. він прокинувся і на початку 8-ї години разом з ОСОБА_1 стали пити горілку. Потім ОСОБА_1 запропонував йому піти до батька випити пива, але він відмовився. Перед обідом ОСОБА_1 пішов. О котрій годині і куди саме він пішов, не бачив, але пішов у напрямку хати свого батька. Його не було може близько години. Коли ОСОБА_1 повернувся, він приніс з собою пляшку пива 1,25 л «Чернігівське», яке вони удвох випили, а потім пішли разом до будинку ОСОБА_1, де по дорозі «на точці» взяли горілку, яку випили у будинку ОСОБА_1. Потім ОСОБА_1 ліг спати, а він вийшов десь о 14-й годині і пішов додому, де ліг спати. Дружина його розбудила і сказала, що щось трапилось з ОСОБА_12 Вони пішли туди і побачили, що ОСОБА_12 мертвий. Гроші у ОСОБА_1 напередодні бачив, позаяк він давав дітям на цукерки. У ОСОБА_1 з батьком були хороші відносини.

Свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_1 приходиться йому батьком його цивільної дружини - ОСОБА_6 08.04.2014 р. він з дружиною та ОСОБА_1 приїхали у с. Гречкіне віддавати борг діду - ОСОБА_12 Віддавши борг, всі разом поїхати до ОСОБА_15, де залишили ОСОБА_1, а самі увечері поїхали додому у с. Вороніж. На наступний день йому зателефонувала дружина, яка повідомила, що діда убили. Коли приїхали з дружиною туди, то бачили, що там була міліція. Ті гроші, які вони віддавали як борг діду, були наявні там же.

Свідок ОСОБА_19 показала, що покійний ОСОБА_12 був її рідним дядьком і хрещеним. Останній раз вона бачила його живим 06.04.2014 р. Працює на пошті і 09.04.2014 р. була на роботі з 9-ї до 13-ї год., а близько 15-ї години поїхала у Шостку, після чого о 16-й годині їй зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що діда ОСОБА_12 вбили. Коли приїхала до будинку діда бачила, що той лежав у ліжку на боці, голова була у крові. ОСОБА_1 сидів біля будинку батька на лавочці і плакав. 09.04.2014 р. ОСОБА_1 за пивом до неї на пошту не заходив, але пиво можливо було й купити у сусідньому магазині.

Свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_1 заходив до нього за горілкою, але коли це було і чи було це у день вбивства не памятає. Але коли приходив, то за горілку заплатив 50 грн. Потім приходив близько 14-ї години знову за горілкою і дав 100 грн.

Свідок ОСОБА_22 показав, що 09.04.2014 р. з 9-ї по 15-ту годину був на пилорамі у с. Гречкіне, а потім з дружиною ОСОБА_19 поїхав у Шостку. Близько 16-ї години дружині зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що діда ОСОБА_12 вбили, після чого він з дружиною близько 17-ї години поїхали до будинку діда, де побачив, що ОСОБА_12 лежав у ліжку на правому боці, голова і вухо були у крові. Потім приїхала міліція.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.04.2014 р. з фототаблицею, при огляді будинку по вул. Шевченка в с. Гречкіне, була зафіксована обстановка у цьому будинку та виявлено труп ОСОБА_12, який був розташований на ліжку лежачі на спині з тілесними ушкодженнями у лівій скроневій ділянці голови. В ході цього огляду нічого не вилучалось (т.2 а.с.4-14).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2014 р. з фототаблицею, повторно було проведено детальний огляд будинку по вул. Шевченка в с. Гречкіне, була зафіксована обстановка у цьому будинку та виявлено і вилучено 4 сокири, мікронашарування, сліди рук, полімерну пляшку з під пива «Рогань», простирадло з наволочками (т.2 а.с.15-58).

Відповідно до протоколу огляду трупа від 10.04.2014 р. з фототаблицею, на трупі ОСОБА_12 у лівій скронево-тімяній ділянці голови виявлені рани. Вилучено одяг, що знаходився на трупі, з гаманцем, у якому було посвідчення ветерана праці та гроші в сумі 35 грн. (т.2 а.с.58-68).

Оглядом, зафіксованим у протоколі від 10.04.2014 р. були оглянуті вилучені з трупу одяг, шкіряний гаманець з грошима в сумі 35 грн. (т.2 а.с.73-83).

Оглядом, зафіксованим у протоколі від 10.04.2014 р. були оглянуті вилучені 10.04.2014 р. з будинку ОСОБА_12, простирадло, наволочка та підодіяльник, на яких малось нашарування речовини бурого кольору (т.2 а.с.84-85).

Висновком експерта № 29 від 05.06.2014 р. стверджується, що смерть ОСОБА_12 настала в результаті відкритої тупої механічної травми голови та головного мозку, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами в тканину головного мозку та його оболонки, травматичним набряком головного мозку та його оболонок, забоєм головного мозку важкого ступеню. Тілесні ушкодження, що виявлені на трупі виникли внаслідок дії тупих предметів з обмеженою контактуючого поверхнею. Локалізація та форма рани і результати медико-криміналістичного дослідження вказують, що тілесні ушкодження могли виникнути від дії знаряддя з обмеженою контактуючою поверхнею ймовірно, маючого форму тригранного кута. ОСОБА_12 було нанесено не менше 2 ударів в ліву скронево-тімяну ділянку та між отриманою травмою голови і смертю був короткий проміжок часу, рахований хвилинами, але точний час отримання тілесних ушкоджень визначити неможливо. Водночас смерть настала за 18-20 год. до моменту дослідження трупу в морзі (т.2 а.с.92-94).

Висновком експерта № 156 від 16.05.2014 р. стверджується, що на клапті шкіри з голови трупу ОСОБА_12 виявлена забійна рана, яка утворилась від дії тупого знаряддя, з обмеженою контактуючою поверхнею, ймовірно, маючого форму тригранного кута. В області ушкоджень виявлені сліди заліза (т.2 а.с.96-98).

Висновками експертів № 456 від 20.05.2014 р., 497 від 06.06.2014 р., № 493 від 16.05.2014 р., № 494 від 30.05.2014 р., № 492 від 16.05.2014 р., встановлено групову належність крові ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та зазначено, що на вилучених під час огляду місця події простирадлі, наволочці, підодіяльнику, сорочці, брюках, знайдено сліди крові людини, походження яких можливе від особи з групою крові ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13 Даних про походження цієї крові від ОСОБА_15, ОСОБА_14 не отримано (т.2 а.с.100-118).

Згідно висновків експерта № 20-365 від 24.06.2014 р., № 20-367 від 02.06.2014 р. у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин ОСОБА_23 виявлено клітини, що збігаються з генетичними ознаками його зразка крові і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12, а у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з трупу ОСОБА_12 виявлено клітини, що збігаються з генетичними ознаками його зразка крові і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14 (т.2 а.с.122-152).

Висновками експерта № 20-598 від 04.09.2014 р., № 20-599 від 04.09.2014 р., № 20-366 від 25.06.2014 р., № 20-364 від 19.06.2014 р., № 20-363 від 18.06.2014 р. не встановлено генетичних ознак слідів крові ОСОБА_12 на фуфайці ОСОБА_13, джинсах ОСОБА_15 та піднігтьових зрізах ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14 (т.2 а.с.211-248, т.3 а.с.2-9).

Висновками експерта № 20-373 від 19.05.2014 р., № 20-372 від 12.05.2014 р., стверджується, що на вилучених 10.04.2014 р. з господарства ОСОБА_12 сокирах клітин з ядрами не виявлено (т.3 а.с.10-21).

Висновком експерта № 20-374 від 04.06.2014 р., стверджується, що на горлечку пляшки з-під пива «Рогань», вилученої 10.04.2014 р. з господарства ОСОБА_12, виявлені клітини з змішаними генетичними ознаками, які належать ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і походження даних слідів від ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_16 виключаються (т.3 а.с.23-29).

Згідно висновків експерта № 701 від 26.06.2014 р., № 486 від 08.05.2014 р. волокна зі светру ОСОБА_14 не мають спільної родової (групової) належності з мікро волокнами, вилученими з місця події 10.04.2014 р., а у конверті з написом «мікронашарування з долоні правої руки» текстильних волокон не виявлено, у конверті з написом «мікронашарування з долоні лівої руки», виявлено одиничні текстильні волокна, які не придатні для порівняння (т.3 а.с.31-39).

Згідно висновків експерта № 74 від 06.05.2014 р., № 45 від 25.04.2014 р. встановлено, що один з вилучених з місця події 10.04.2014 р. слідів пальців, що був на банці на столі у прихожій придатний для ідентифікації та залишений ОСОБА_13, а на вилучених сокирах слідів пальців рук не знайдено (т.3 а.с.41-61).

При оцінці усіх доказів у цій справі, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», що передбачено ч. 2 ст. 17 КПК України. Проте така доведеність може випливати виключно ізсукупності ознак чинеспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких іузгоджених між собою.

Аналізуючи показання представлених стороною обвинувачення свідків, суд звертає увагу на те, що жоден зі свідків не був очевидцем злочину і не підтвердив прямо причетність ОСОБА_1 до вбивства свого батька. Більш того, ці свідки навіть опосередковано не вказали на якийсь інший факт, який би непрямо повязував ОСОБА_1 зі скоєним вбивством.

Вдаючись у деталі показань свідків, суд відзначає, що вони вказували лише на те, що у період часу з 12-ї по 13-ту годину ОСОБА_1 на короткий період часу виходив з будинку ОСОБА_13, проте куди саме він ходив достеменно, ніхто не бачив. Жоден зі свідків не бачив у той проміжок часу ОСОБА_1 хоча б біля будинку свого батька. Крім того, судово-медичний експерт у своєму висновку вказав, що між отриманою травмою голови і смертю був короткий проміжок часу, рахований хвилинами, а смерть настала за 18-20 год. до моменту дослідження трупу в морзі, тобто між 13:45 год. та 15:45 год. Однак свідки вказали на те, що у цей період часу бачили ОСОБА_1 разом з ОСОБА_14 біля його власного будинку, а не біля будинку покійного. Сам же ОСОБА_14 пояснив, що у той проміжок часу він був з ОСОБА_1 і по дорозі «на точці» вони взяли горілку, яку випили у будинку ОСОБА_1, після чого той ліг спати.

Інші ж перелічені вище докази, що були зібрані по «гарячим слідам», такі як огляди та висновки експертів, також не містять відомостей, які б прямо чи непрямо свідчили про причетність ОСОБА_1 до вчинення ним інкримінованих йому суспільно небезпечних діянь, а лише доводять подію злочину.

Варто відзначити, що всі ці перелічені докази були зібрані стороною обвинувачення до того часу, як ОСОБА_1 затримали за підозрою у скоєнні іншого вбивства та до моменту цього затримання йому не висувалась підозра у причетності до вбивства свого батька, що зайвий раз свідчить про те, що цих доказів не було достатньо для цього.

Крім того, у викладі фактичних обставин, які прокурор вважає доведеними, зазначено, що ОСОБА_1 спричинив смерть своєму батькові о 12-й годині, що не узгоджується з висновком судово-медичного експерта, який був ним підтверджений під час допиту у суді, про те, що між отриманою травмою голови і смертю був короткий проміжок часу, рахований хвилинами, а смерть настала за 18-20 год. до моменту дослідження трупу в морзі, тобто між 13:45 год. та 15:45 год.

Водночас, крім цих доказів, сторона обвинувачення посилалась на докази, які були зібрані після затримання ОСОБА_1 за підозрою у іншому вбивстві, зокрема: заяву ОСОБА_1 від 08.12.2015 р. у якій він зізнався про те, що скоїв вбивство свого батька (т.2 а.с.158); протокол слідчого експерименту від 09.12.2015 р. під час якого ОСОБА_1 підтвердив свої визнавальні покази і продемонстрував їх на місці та вказав на молоток, яким завдав удару батькові по голові, що був вилучений під час цієї слідчої дії (т.2 а.с.159-186); висновок експерта № 29 від 11.01.2016 р. про те, що механізм тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_12 частково може відповідати механізму їх заподіяння, показаних ОСОБА_23 при проведенні слідчого експерименту 09.12.2015 р. Мається невідповідність у кількості нанесених ударів (т.2 а.с.203-204); висновок експерта № 105 від 02.03.2016 р., де зазначається, що не виключена можливість, що таким знаряддям міг бути молоток (його частини), надані на дослідження (т.2 а.с.206-208); висновок експерта № 20-1214 від 08.02.2016 р., де зазначається, що на молотку крові та клітин з ядрами не виявлено (т.4 а.с.153-158).

Оцінивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття рішення, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини в контексті «обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення» означає, що засудження за злочин не може ґрунтувалося головним чином на зізнанні обвинуваченого, яке не було підтверджено іншими доказами (як приклад висновки у справі «Яременко проти України (№ 2)»).

Таким чином, заява ОСОБА_1 про зізнання у злочині за відсутності захисника й також його наступні схожі визнавальні покази, надані під час слідчого експерименту, від яких він відмовився, є недостатніми самі по собі для покладення в основу факту доведеності вчинення суспільно небезпечного діяння.

До того ж зміст цих визнавальних показів не узгоджується з іншими доказами у справі. Зокрема під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вказав на те, що він наніс своєму батькові один удар круглою частиною молотка, який поклав одразу на вішалку.

Водночас під час проведення огляду місця події слідчим два рази оглядалась вішалка, про що чітко вказано у протоколах від 09.04.2016 р. та 10.04.2016 р., проте молотку там виявлено не було. Також згідно висновків експертів, предмет, яким були нанесені тілесні ушкодження мав грані (тригранний предмет), проте кругла частина молотка граней не має і не може завдати таких ран, що у підсумку підтвердив допитаний у суді експерт Кажан. Також за висновком судово-медичного експерта ударів було не менше двох, а не один.

Таким чином практично усе сказане ОСОБА_1 не узгоджується з іншими доказами, які є у матеріалах справи.

Суд також наголошує на тому, що за висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними як на час інкримінованих йому діянь, так і зараз, а отже і на момент відібрання у нього зізнання та проведення слідчого експерименту.

Таким чином ОСОБА_1 під час написання зізнання та слідчого експерименту не усвідомлював і не контролював значення своїх слів, а тому руйнується одна з умов допустимості його показань в якості доказів вільно викладати свої пояснення, що є гарантією реалізації права на захист.

Отже право на захист у цьому випадку безумовно порушено, а тому суд визнає недопустимими в якості доказів заяву про зізнання та усі дані отримані у ході слідчого експерименту від 09.12.2015 р., що також тягне за собою невизнаннядоказами всіх фактичних даних, одержаних на їх підставі - висновків експертів № 29 від 11.01.2016 р. та № 105 від 02.03.2016 р., а так самого й речового доказу молотку.

На додаток, суд також не може не відзначити й те, що з дня вбивства, тобто з 09.04.2014 р., ОСОБА_1 допитували працівники міліції, проводились відповідні відібрання зразків та інші дії з його участю. Проте, судячи з того, що до моменту затримання ОСОБА_1 за підозрою у вбивстві ОСОБА_3, що мало місце 07.12.2015 р., він не був у статусі підозрюваного за фактом вбивства свого батька, то він дотримуватися версії непричетності до цього злочину і за браком доказів йому не було висунуто обвинувачення. Однак, коли 07.12.2015 р. його доправили до відділу міліції, він написав зізнання, а згодом схожі визнавальні покази, надав під час слідчого експерименту, після чого йому було висунуто обвинувачення.

Незважаючи на те, що суд під час судового розгляду не знайшов прямих доказів отримання цих визнавальних показів під тиском, як про це стверджував ОСОБА_1, проте сам факт доправлення його до відділу міліції та відібрання там заяви про зізнання без надання правової допомоги захисника, а згодом схожих визнавальних показів під час слідчого експерименту, свідчить про його вразливість. Це питання набуває ще більшої ваги з огляду на наявність у ОСОБА_1 серйозної психічної хвороби. Відповідно суд має сумнів щодо того, що ОСОБА_1 міг повною мірою розуміти наслідки зізнання у вчиненні вбивства свого батька. До того ж після складення протоколу слідчого експерименту, ОСОБА_1 відмовився підписати його, що зайвий раз може підтверджувати попередню тезу, про те, що його психічний стан підчас власне проведення слідчого експерименту не дозволяв йому розуміти свої дії та правильно сприймати обставини, що відбуваються.

З зазначеного вище випливає, що визнавальні покази ОСОБА_1, які не підтверджені іншими доказами у матеріалах справи, а навпаки їм же суперечать, і які отримані з порушенням права на захист, - не можуть бути використані для підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 цього суспільно небезпечного діяння.

Вивчивши усі надані документи та оцінивши усі докази у справі, суд вважає, що сторона обвинувачення не навела жодного факту або аргументу, здатних переконати його дійти іншого висновку у цій справі, ніж про недоведеність вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Отже, суд доходить висновку, що на підставі ч. 3 ст. 513 КПК України в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, слід відмовити, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 в цій частині закрити.

За змістом ч. 1 ст. 18 КК України субєктом злочину є фізична осудна особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Тому субєктом злочину може бути лише фізична осудна особа, тобто така, що під час вчинення діяння, передбаченого КК України, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Неосудні особи позбавлені такої здатності і тому не можуть бути субєктами злочину, що передбачено у ч. 2 ст. 19 КК України.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 175 від 01.09.2016 р. ОСОБА_1 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, страждав та страждає на даний час хронічним психічним захворюванням у формі виражених розладів особистості і поведінки внаслідок органічного захворювання головного мозку складного генезу, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом (т.5 а.с.47-50).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння 04.12.2015 р. знаходився в стані неосудності, тому він, відповідно до частини ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності і йому судом повинні бути призначені примусові заходи медичного характеру.

З огляду на висновок експертів про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим наглядом, на підставі ст. 94 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечностіпсихічно хворого для себе або інших осіб, рекомендацій експертів, а також задля захисту інших членів суспільства, суд вважає, що він має бути госпіталізований до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами, передбаченими у ст. 100 КПК України.

Оскільки ОСОБА_1 є душевно хворим, не працює, суд на підставі ч. 1 ст. 124 КПК України не стягує з останнього судові витрати на залучення експертів і відносить їх за рахунок держави.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 19, 92-94 КК України, керуючись ст.ст. 372, 508, 512, 513, 516 КПК України, суд, -

постановив:

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення суспільно небезпечного діяння, що передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відмовити у застосуванні відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, в звязку з недоведенням вчинення ним даних суспільно небезпечних діянь, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 в цій частині закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, залишити до набрання ухвалою законної сили.

Речові докази: недопалок цигарки, два циліндричних механізми від замків з ключами, марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору та зразок марлевого тампону, скляну чарку, металеву кружку, шапку, куртку, домоткану доріжку, вирізку домотканої доріжки, мікронашарування на дактилоскопічних плівках, зразки крові на двох марлевих тампонах, два зразка марлевих тампонів, зразки слини на марлевому тампоні, зразок марлевого тампону, зразки волосся, обєкти схожі на волосся, хустку, безрукавку, спортивну куртку, кофту, футболку, брюки, гамаші, пару шкарпеток, труси, зрізи вільних країв нігтьових пластин обох рук, марлевий тампон зі зразком крові та зразок марлевого тампону, зрізи нігтьових пластин, два ключі від замків, пластикову пляшку, молоток, залізничний квиток, що зберігаються у Шосткинському відділі поліції знищити.

Мобільний телефон нокіа 1280 з сім-карткою, светр, кросівки, три чоловічі куртки, шапку, рукавичку, джинсові брюки, посвідчення на імя ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1

Оптичний диск із зображеннями обєктів зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази зібрані за фактом вбивства ОСОБА_12 залишити у розпорядженні органу досудового розслідування.

Копію ухвали вручити прокурору та ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дняїї проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд.

Повний текст ухвали буде складений і оголошений 13.01.2017 р. о 15:30 год.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали складений і оголошений 13.01.2017 р. о 15:30 год.