Рішення № 64039208, 27.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/67/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Плавич Н.Д. суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.

при секретарі Сібовій А.І.

у відкритому судовому засіданені у відсутності сторін, розглянувши апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк», по довіреності, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2016 р. по справі за позовом ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно, -

ВСТАНОВИЛА:

в січні 2015р. представник позивача, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області до відповідача, ОСОБА_3 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк», визнати за іпотекодержателем ПАТ «Дельта Банк» право власності на предмет іпотеки, трьохкімнатну квартиру у АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м., стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3082,29 грн. (а.с.3-8).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2007 р. між ОСОБА_3 (позичальник) та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір №11174080000 (Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 20000,00 доларів США під 13,5% річних на строк з 26.06.2007 року по 26.06.2022 р.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань по кредитному Договору 26 червня 2007 р. між ВКІБ « УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір про передачу в іпотеку Банку квартири за адресою: АДРЕСА_1.

08 грудня 2011 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитними договорами.

Позичальник не виконав своїх зобовязань за кредитним договором, виникла заборгованість станом на 14.10.2014р. в сумі 308229,31 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача, ПАТ « Дельта Банк» просив про задоволення позову, а саме в рахунок виконання основного зобовязання ОСОБА_3 щодо сплати суми заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11174080000 від 26.06.2007р., за додатковою угодою №11174080001 передати у власність Іпотекодержателю та визнати за Іпотекодержателем право власності на предмет іпотеки, трьохкімнатну квартиру , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається: 1-коридор-8,5кв.м, 2-жила- 16,7кв.м, 3-жила -10,9кв.м, 4 - кухня - 5,9кв.м, 5- санвузол 2,7кв.м,6 жила -14,0кв.м, 7- кладова - 2,5кв.м, балкон - 0,9кв.м, загальна площа 63,0кв.м, жила площа - 41,6кв.м, стягнути з відповідача на користь Банка судовий збір.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішенням суду першої інстанції від 18.05.2015р. в задоволені позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно відмовлено (а.с.93-95).

В апеляційній скарзі представник Банку просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення місцевим судом вимог матеріального і процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день і час розгляду справи сповіщені.

При розгляді справи в апеляційному суді представник позивача, Банку подав заяву про приєднання доказів, а саме надав оригінал Звіту про оцінку спірної квартири, який приєднаний до матеріалів справи.

З вказаним Звітом був ознайомлений відповідач ОСОБА_3, просив відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що він не погоджується з оцінкою нерухомого майна.

Після ознайомлення відповідача з оцінкою майна, що підготовлена незалежним субєктом оціночної діяльності, йому було надано строк для подачі заперечень.

Про день і час розгляду справи в останнє судове засідання на 26.04.2016р. відповідач був повідомлений, що підтверджується даними довідкового листа, доказів про поважність неявки не надав.

У відповідності з вимогами ч.2ст.305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, яка доповіла доводи скарги, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу представника Банку задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовив в задоволенні позовних вимог Банку про визнання за Іпотекодержателем, ПАТ « Дельта Банк» права власності на іпотечне майно, квартиру, що була передана позичальником/ іпотекодавцем Банку в іпотеку, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира використовується як постійне місце проживання відповідача ОСОБА_3, і є його місцем за реєстрації. Вказана квартира передана в іпотеку в забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 основного зобовязання за кредитним Договором. Суд також виходив з того, що на час звернення позивача до суду з вказаним позовом вже діяв Закон України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який має забезпечити захист конституційних прав громадян в кредитних правовідносинах.

За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Оскільки Законом не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права. (Саме таку правову позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 24 грудня 2014 року у справі № 6-35233св14, 24 грудня 2014 року у справі № 6-40734св14, 17 грудня 2014 року у справі № 6-39130св14, 19 листопада 2014 року у справі № 6-29969св14, 19 листопада 2014 року у справі № 6-31197св14, 29 жовтня 2014 року у справі № 6-32198св14

При зверненні до суду Банк просив в рахунок виконання основного зобовязання ОСОБА_3 щодо оплати 308 229,31грн. за договором про надання споживчого кредиту від 26.06.2007 року визнати за іпотекодержателем, ПАТ « Дельта Банк» право власності на квартиру АДРЕСА_3.

По матеріалам встановлено, що 26 червня 2007 р. між ОСОБА_3 (позичальник) та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір №11174080000 (Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 20000,00 доларів США під 13,5% річних на строк з 26.06.2007 року по 26.06.2022 р.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань по кредитному Договору 26 червня 2007 р. між ВКІБ « УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір про передачу в іпотеку Банку квартири за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору від 08 грудня 2011 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» останній набув право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.48,49,50)..

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом, може бути визнання права, в тому числі право власності на майно. Суд також може захистити цивільне право та інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України « Про іпотеку « звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до частини третьої статті 36 Закону України « Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками може передбачити передачу іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 Закону Укрїни «Про іпотеку»..

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 336 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів ( частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності набуте раніше на законних підставах, в тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України по справі N 6-1851цс15від 30. 03. 2016 р., яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при таких правовідносинах. Окрім того, у даній справі має значення, що за умовами іпотечного договору (п. п. 4-5) передбачений позасудовий узгоджений сторонами порядок визнання права власності при зверненні стягнення на предмет іпотеки, але у позовних вимогах та матеріалах справи відсутні дані про дотримання цих умов.

Враховуючи докази, що зібрані по справі, правову позицію Верховного Суду України, судова колегія дійшла висновку задовольнити апеляційну скаргу Банку частково, постановити нове рішення про відмову у позові ПАТ « Дельта Банк» з підстав того, що у даному випадку відсутня згода іпотекодавця на позасудовий спосіб регулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк», по довіреності задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2016 р. по справі за позовом ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно скасувати.

В задоволенні позову ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно відмовити.

Рішення набуває чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

ОСОБА_4

ОСОБА_5