Ухвала суду № 64038084, 12.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9708/16-к 12.01.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді - Войтовського С.А.,

суддів - Значок І.С., Фаріонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42016150000000187 за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 січня 2017 року, якою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 дня народження, уродженця м.Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого, займає посаду начальника дільниці ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 13», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України,

- змінено запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання строком до 05 березня 2017 року,

Провадження № 11-сс/784/20/17 Слідчий суддя: Скрипченко С.М.

Категорія: продовж. строку дії запобіж. заходу Доповідач: Войтовський С.А.

за участю:

секретаря - Клімової Л.В.

прокурора - Фень Н.А.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. і продовжити на два місяці застосований до підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 10.11.2016 року та змінений ухвалою слідчого судді від 09.12.2016 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на цей період на нього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з усіма свідками у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_5; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 та йому змінено запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання строком до 05 березня 2017 року. На підозрюваного покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із усіма свідками у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування із ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного корисливого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості. Зазначає, що до корупційних злочинів (до яких відповідно до примітки до ст.45 КК України відноситься у тому числі ч. 1 ст.368 КК України) не застосовуються передбачені розділом IX КК України правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності, положення статті 69 КК України щодо призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та статті 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Також апелянт вказує, що слідчим суддею не в повній мірі взято до уваги те, що аналіз даних системи «АРКАН» МВС України щодо перетину державного кордону свідчить про неодноразові виїзди ОСОБА_2 до АР Крим, територія якої на теперішній час не є підконтрольною державним органам влади України, що становить ризик ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Оскільки АР Крим є частиною території Україна, то для виїзду на вказану, тимчасово окуповану територію, паспорт для виїзду за кордон (який ОСОБА_2 на даний час здав до відповідних органів державної влади) не потрібен, у зв'язку з чим запобігти наведеному у клопотанні ризику переховуватися від органів досудового розслідування шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, на думку прокурора, неможливо.

Прокурор вважає, що слідчим суддею в ухвалі від 05.01.2017 року застосовано запобіжний захід, що не здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Апелянт звертає увагу, що судом не враховано суспільний резонанс вказаного кримінального провадження, та те, що злочин вчинено ОСОБА_2 під час зайняття керівної посади - директора ДП «Миколаївський облавтодор», який, враховуючи тривалі ділові стосунки та сталі зв'язки з керівництвом ДП «Миколаївський облавтодор» та ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України», може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

03.01.2017 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшло клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

04.01.2017 року під час розгляду клопотання прокурором замінено подане клопотання новим клопотанням заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2

В клопотанні прокурор просив суд продовжити строк застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених судом на нього обов'язків строком на 2 (два) місяці з посиланням на те, що ризики, які були предметом розгляду, не зменшились та продовжують існувати.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором не наведено обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

З наданих матеріалів слідує, що строк досудового розслідування даного кримінального провадження було продовжено до 4 місяців, тобто до 08.03.2017 року.

В клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурором вмотивовано вказано на об'єктивну неможливість закінчити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню у зв'язку з тим, що не виконана значна кількість слідчих дій, а саме необхідно: призначити та отримати висновки судової комп'ютерно-технічної експертизи; призначити та отримати висновки судової технічної експертизи матеріалів аудіо- та аудіовідеозаписів; встановити місцеперебування та допитати в якості свідків ряд працівників ДП «Миколаївський облавтодор» та Служби автомобільних доріг в Миколаївській області; додатково допитати в якості свідка ОСОБА_6; встановити місце перебування та допитати в якості свідка начальника Служби автомобільних доріг в Миколаївській області ОСОБА_4; повідомити про підозру в скоєнні кримінального правопорушення ОСОБА_2 в кінцевій редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на сукупності доказів зібраних під час досудового розслідування, а саме: заяві ОСОБА_7 від 19.08.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення; протоколах допиту та додаткового допиту свідка ОСОБА_7, а також інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов правильного висновку з приводу того, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та збереження ризиків переховування підозрюваного, який неодноразово виїжджав до АР Крим, від органів досудового розслідування та суду та можливості здійснення впливу на свідків.

Разом з тим, висновки слідчого судді про можливість застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт є суперечливими та взагалі не мотивовані.

Так, слідчий суддя, дійшовши висновку про наявність ризику переховування ОСОБА_2 від органів досудового слідства та суду заходів запобігання цьому ризику не застосував.

Обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, на думку апеляційного суду, не зможе запобігти заявленому ризику - переховування від органів досудового слідства та суду, який визнано доведеним, з огляду на наявність даних про виїзд ОСОБА_2 на тимчасово окуповану територію АР Крим. Той факт, що ОСОБА_2 здав на зберігання свій закордонний паспорт, не перешкоджає йому в можливості такого виїзду. Наявність даного ризику на даний час не зменшилась, однак слідчим суддею зазначене не враховано, а тому рішення про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, апеляційний суд вважає невірним.

При цьому, з урахуванням того, що ОСОБА_2 раніше не судимий, характеризується позитивно, має захворювання, одружений та утримує двох малолітніх дітей, а також працевлаштувався, то апеляційний суд вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт в нічний час доби є таким, що забезпечить запобіганню ризикам, які заявлені у клопотанні прокурора.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.

Керуючись ч.6 ст.181, ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 січня 2017 року відносно ОСОБА_1, якому змінено запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання строком до 05 березня 2017 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою продовжити застосований до підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 10.11.2016 року та змінений ухвалою слідчого судді від 09.12.2016 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 08.03.2017 року, поклавши на нього обов`яки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з усіма свідками у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_5; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Войтовський С.А. Значок І.С. Фаріонова О.М.