Рішення № 64036975, 12.01.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2094/15-ц

Провадження №2/461/50/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Государського А.В.

при секретарі Скаб В.О.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

третя особа ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Львівське комунальне підприємство «Центральне» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Львівське комунальне підприємство «Центральне» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному будинку. Стверджує, що внаслідок самовільного влаштування відповідачем у своїй квартирі санітарних вигод, влітку 2012 року внаслідок невідповідного підключення сантехнічних приладів відбулося залиття його квартири. Зазначає про те, він звертався до відповідача з приводу відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, на що останній погодився, однак станом на момент звернення до суду не сплатив суму шкоди. Разом з тим, вважає, що в результаті винних та неправомірних дій відповідача йому було завдано і моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 5 000 грн., оскільки внаслідок пошкодження квартири, він та його сім'я зазнали переживань та страждань з приводу того, що відповідачем умисно протягом тривалого часу не ліквідовано наслідки залиття; затоплена житлова кімната є дитячою, проживання в ній призвело до появи у дітей захворювань. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 10 268 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та вирішити питання про судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надавши пояснення про те, що залиття квартири позивача відбулося у 2008 році. Вважає обґрунтованою суму 5000 грн., яку готовий сплатити.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Третя особа ЛКП «Центральне» в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.03.2010 року, номер витягу: 25597982 (а.с.9).

Актом ЛКП «Центральне» від 21.05.2015 року встановлено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено сліди залиття стелі кухні та стіни і стелі кімнати. Причиною залиття є самовільно влаштовані вигоди в квартирі АДРЕСА_2 які розташовані над кімнатою квартири №8 (а.с.6).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №821 від 27.04.2016 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 наявні сліди залиття на стелі та стінах кухні під літ. 8-2 та житлової кімнати під літ. 8-1 у вигляді відшарування пофарбування та штукатурки, плям світло-коричневого кольору та потьоків. Вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 10 268 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. (а.с. 75-80).

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №3291 від 30.11.2016 року встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1, є витік рідини із сантехнічних приладів, в самовільно влаштованих приміщеннях кухні та санвузла, в квартирі АДРЕСА_2.

Частиною 1 ст. 64 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України висновок експерта є одним із доказів у справі та має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, а відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У судовому засіданні позивачем та його представником доведено факт залиття квартири ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 не спростовано відповідачем.

Висновок суду про причинний зв'язок між залиттям квартири позивача та діями відповідача ґрунтується на виданому комісією ЛКП «Центральне» від 21.01.2015 року Акті (а.с.6), Висновку судової будівельно-технічної експертизи №3291 від 30.11.2016 року. Обґрунтованість розміру матеріальної шкоди підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №821 (а.с. 75-80).

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому доведенню у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п.3 Постанови №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди. Позивач довів завдану йому шкоду, протиправність дій відповідача, причинний зв?язок між ними, а відповідач відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України це не спростував і не довів відсутність своєї вини.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Частиною четвертою цієї ж статті моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно абз.2 ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, зважаючи на вимоги ч.1 ст.60 ЦПК України, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 169, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Львівське комунальне підприємство «Центральне» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 10 268 (десять тисяч двісті шістдесят вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачену суму за проведення експертиз в розмірі 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий А.В. Государський