Ухвала суду № 64033033, 02.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53635/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Гладун Х.А., при секретарі Кулаковій І.О., за участю прокурора Процишена В.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Рейзіна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Воронко Т.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, проживаючого за АДРЕСА_2, не одруженого, тимчасово не працюючого,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Воронко Т.М., звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури м. Києва Процищеним В.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженні № 22016101110000189, внесеному 11.10.2016.до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що ОСОБА_1 вчинив контрабанду, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений, а саме МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), за попередньою змовою групою осіб, тобто, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

31 жовтня 2016 року о 20 годині 58 хвилин в приміщенні відділення № 201 УДППЗ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд.№8а, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.11.2016 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Підозра ОСОБА_1., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України обґрунтовується наступними доказами, які зібрані у провадженні, а саме: повідомленням Київської міської митниці ДФС України від 10.10.2016 р. № 262 про кримінальне правопорушення та долученими до нього матеріалами, висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС №142005803-0437 від 21.10.2016; протоколом огляду місця події від 31.10.2016 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 31.10.2016 р.; протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_1 від 31.10.2016 р.; протоколом обшуку гаражу АДРЕСА_3 яким користується ОСОБА_1 від 31.10.2016 р. та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Обґрунтовуючи подане клопотання, орган досудового розслідування, зазначає що підозрюваний ОСОБА_1, знаходячись в місцях, не пов'язаних з триманням під вартою, може переховуватися від органів розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний, його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри та недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, встановлених ст.. 177 КПК України, та неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, такий як цілодобовий домашній арешт з носінням електронних засобів контролю, або при застосуванні альтернативного запобіжного засобу у вигляді застави її розмір визначити в мінімальному розмірі, встановленому п. 2 абз. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 22016101110000189 від 11.10.2016.

01.11.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 305 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину за викладених у клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання сторони захисту на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер, значну суспільну небезпеку кримінального правопорушення, зухвалість та обставини його вчинення; ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані, які характеризують особу підозрюваного, який на даний час постійного джерела доходів не має; відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та приходить до висновку, що докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідності все ж таки може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, зазначені вище, слідчий суддя вважає, що застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньо для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

При визначенні на виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, та на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає за належне призначити заставу у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 137800 грн. 00 коп., який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.

За умови внесення застави вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1, обов'язок прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

Крім того, виходячи з викладеного у клопотанні, вважаю за належне на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- утриматися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим/прокурором у даному кримінальному проваджені,

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Воронко Т.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, проживаючого за адресоюАДРЕСА_1, не одруженого, тимчасово не працюючого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді визначити в межах строку досудового розслідування - до 29 грудня 2016 року до 20-58 год.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 100 мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 137800 грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язок прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- утриматися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим/прокурором у даному кримінальному проваджені,

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 01 січня 2017 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця утримання підозрюваного.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця утримання підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Х.А. Гладун