Постанова № 64031831, 06.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №644/7242/16-п Головуючий суддя І інстанції: Ізмайлов І.К.

Провадження № 33/790/50/17 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, працюючого в ПП «Бугаєвський», що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2016 року визнано винним ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 275,60 грн.

Під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції встановлено вину ОСОБА_2 та порушення ним п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху України і ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення правопорушення та вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та поясненнями понятих.

Не погодившись з вказаною постановою ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому посилається на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції не було у встановленому законом порядку повідомлено про час та місце розгляду справи, чим було порушено право на захист. Також судом не надано належної оцінки тому факту, що адміністративне правопорушення було вчинено 29 серпня 2016 року, а копію постанови отримано лише 06 грудня 2016 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, зважаючи на що суд першої та апеляційної інстанції не має повноважень щодо розгляду даної справи по суті.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.

Суддя дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Тобто, виходячи зі змісту ст.ст.280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний особисто з'ясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених судом обставин за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Додержання вказаних вимог закону судом першої інстанції було забезпечено, постанова суду містить опис обставин, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення, дані обставини встановлені безпосередньо судом при розгляді справи, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2016 року дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 885100 від 29 серпня 2016 року вбачається, що 29 серпня 2016 року близько 06 години 00 хвилин, в м. Харкові, по вул. С. Грицевця, 20-Б, ОСОБА_2, керував транспортним засобом «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. За згодою водія огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився у встановленому законом порядку з використанням приладу № ARHK 0045 «Drager Alkotest 0568» в присутності двох свідків. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 2,03 проміле в крові (а.с. 1).

Результати огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції були зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого показник приладу № ARВ 4-0568 «Alkotest Drager», після проведення тесту, має позитивний цифровий показник 2,03 проміле в крові (а.с. 3).

ОСОБА_2 не заперечував результати проведеного працівниками поліції огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З метою об'єктивного встановлення всіх обставин по справі, судом апеляційної інстанції було досліджено письмові пояснення свідка ОСОБА_3, з яких вбачається, що 29 серпня 2016 року за адресою: м. Харків, вул. С. Грицевця, 20-Б, працівниками поліції його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 130 КУпАП. В його присутності водій транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 пройшов огляд з використанням приладу «Alkotest Drager 6810», за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,03 проміле (а.с. 4).

Аналогічні письмові пояснення надав свідок ОСОБА_4 (а.с. 5).

З рапорту працівника поліції ОСОБА_6 вбачається, що 29 серпня 2016 року патрулюючи закріплену за екіпажем № 0704 територію було виявлено автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого - ОСОБА_2 порушив п. 9.2. (б) Правил дорожнього руху України. При перевірці документів від ОСОБА_2 було відчутно сильний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,03 проміле. За результатами даного огляду було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 885100 та винесено постанову серії ДР № 132058 за ч.3 ст. 126, оскільки 02 січня 2014 року ОСОБА_2 був позбавлений права керування транспортними засобами (а.с. 7).

Матеріали справи містять рапорт працівника поліції ОСОБА_6, відповідно до якого в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 № 885100 від 29 серпня 2016 року було допущено описку в зазначенні порушеного пункту Правил дорожнього руху України, а саме, замість п. 2.9 (б), вказано п. 9.2 (б). Зважаючи на що, вірним є порушення водієм п.2.9 (б) Правил дорожнього руху України (а.с. 6).

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 надані пояснення, в яких він зазначив, що у вечорі 28 серпня 2016 року вживав алкогольні напої, а вранці 29 серпня 2016 року сів за кермо вищевказаного транспортного засобу. В результаті чого автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції та після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення. Вину не заперечує.

Таким чином, ОСОБА_2 визнав факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний в якості свідка інспектор Управління ПП в м. Харкові ОСОБА_6 надав пояснення, відповідно до яких 29 серпня 2016 року патрулюючи закріплену за екіпажем № 0704 територію було виявлено автомобіль марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого - ОСОБА_2 порушив п. 2.9. (б) Правил дорожнього руху України. При проведенні перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 не мав при собі водійського посвідчення та виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,03 проміле.

Допитаний в якості свідка інспектор Управління ПП в м. Харкові ОСОБА_7 надав пояснення, аналогічні поясненням інспектор Управління ПП в м. Харкові ОСОБА_6

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 Обставини про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху України судом першої інстанції встановлені, висновки щодо винуватості останнього обґрунтовані належним чином.

Що ж стосується викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводів щодо закінченням строків накладення адміністративного стягнення, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинено 29 серпня 2016 року, стягнення накладено на ОСОБА_2 рішенням суду першої інстанції 31 жовтня 2016 року, зважаючи на що тримісячний строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що суд першої інстанції, на виконання вимог ст. 277-2 КУпАП, неоднократно направляв за адресою проживання ОСОБА_2, яка також була зазначена ним в апеляційній скарзі, судові повістки про розгляд справи. Проте, дані судові повістки поверталися до суду першої інстанції з підстави закінчення терміну зберігання.

Зважаючи на що, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи стосовно того, що судом першої інстанції його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи також досліджені судом апеляційної інстанції, за результатом чого процесуальні права ОСОБА_2 були поновлені шляхом належного повідомлення про час та місце перегляду справи в апеляційному порядку та забезпечення права надання пояснень по справі.

Особа в стані алкогольного сп'яніння втрачає можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку, вчасно реагувати на її зміни та швидко приймати правильні рішення, що може призвести до скоєння ДТП. Умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Колтунова