Вирок № 64031612, 13.01.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4636/15-к

Провадження №1-кп/635/133/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Супрун Я.С., Сайко А.О.

за участю прокурора - Слюсар І.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка кримінальне провадження №42015220000000299 за фактом скоєння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Харкові, громадянина України, не одруженого, працювавшего старшим слідчим СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, з вищою освітою, раніш не судимого,, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, згідно наказу ГУМВС України в Харківській області №394 о/с з 05.11.2013 року працювал на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров"я особи СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області. Згідно функціональних обов"язків старшого слідчого, затверджених 21.01.2015 року першим заступником начальника Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 зобов"язаний забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків, виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі, забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження, а також виконувати інші, покладені на нього обов"язки згідно цих функціональних обов"язків.

В ході виконання своїх обов"язків ОСОБА_1 проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220430004259 від 15.10.2014 року за фактом спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, за ознаками ч.1 ст.122 КК України, проведення якого йому було доручено 15.10.2014 року начальником СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4

26.03.2015 року ОСОБА_1 направив матеріали зазначеного кримінального провадження процесуальному керівнику - прокурору Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 для погодження, в порядку ч.1 ст.277 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Вподальшому, 20.04.2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - прокурором Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 щодо незатвердження повідомлення про підозру ОСОБА_6 та закриття кримінального провадження №12014220430004259 від 15.10.2014 року, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про те, що відносно нього надійшла заява від ОСОБА_7 про заподіяння останньому тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_1 повідомив останнього про те, що у разі передання йому грошових коштів в сумі 10000 грн., він здійснить вплив на процесуального керівника ОСОБА_5 з метою прийняття останнім рішення про незатвердження повідомлення про підозру ОСОБА_6 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження №12014220430004259.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 24.04.2015 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 частину грошових коштів у розмірі 5000 грн., у якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення процесуальним керівником про незатвердження повідомлення про підозру ОСОБА_6 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження №12014220430004259.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 28.04.2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 другу частину грошових коштів у розмірі 5000 грн., у якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення процесуальним керівником про незатвердження повідомлення про підозру ОСОБА_6 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження №12014220430004259.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

13 січня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області та ОСОБА_1 було укладено угоду про винуватість, згідно з якою останній визнав себе винним у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.369-2 КК України.

Згідно з умовами вказаної угоди, сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме - штраф у розмірі однієї тисячі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без спеціальної конфіскації.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про винуватість, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.314 КПК України при прийнятті рішення у судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без спеціальної конфіскації.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без спеціальної конфіскації. При цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення за ст.369-2 ч.2 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, шкода заподіяна лише інтересам держави. Покарання, узгоджене сторонами вимоги, відповідавє санкції, яка передбачена ст.369-2 ч.2 КК України.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з"ясовано, що учасники процесу повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про винуватість, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про винуватість.

Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

У відповідності з вимогами КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати по залученню до участі у справі експертів у розмірі 6147 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 373, 374, 377, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про винуватість, укладену 13 січня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області та ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 25500 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот) грн. без спеціальної конфіскації.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили повернути заставу у розмірі 121800 (сто двадцять одна тисяча вісімсот) грн., внесені ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова (р/рахунок 180800164, МФО 851011, ЄДРПОУ банку 26281249, банк одержувача - ГУДКСУ в Харківській області, отримувач коштів ТУ ДСА в Харківській області, призначення платежу - застава згідно КПК по справі №646/5220/15-к, провадження№646/2266/2015) повернути заставодавцю.

Стягнути з ОСОБА_1, іднетифікаційний код НОМЕР_2 на користь держави судові витрати, пов"язані з залученням до участі у справі експертів, у розмірі 6147 (шість тисяч сто сорок сім) грн.

Речові докази по справі - контрольний ватний тампон, ватний тампон зі змивами з правої долоні ОСОБА_1, ватний тампон зі змивами з лівої долоні ОСОБА_1, зразок спеціальної люмінісцентної речовини, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №4201520000000299 знищити, грошові кошти загальною сумою 5000 грн. купюрами по 500 грн. у кількості чотирьох штук, 200 грн. у кількості тринадцяти штук, 100 грн. у кількості трьох штук, 50 грн. у кількості двох штук, які були здані в банківську установу та грошові кошти загальною сумою 1750 грн. - одна купюра номіналом 500 грн., шість купюр номіналом 200 грн., одна купюра номіналом 50 грн. та 350 російських рублів, які були здані в банківську установу - звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти діб зі дня його проголошення.

Суддя Н.Л.Панас