Рішення № 64030947, 12.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17917/16-ц

н/п 2/640/658/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу

ВСТАНОВИВ:

16.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики від 29.01.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.01.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений нотаріальний договір позики грошових коштів на суму 450000 грн., що складає 22000 доларів США строком до 23.03.2016 року. Грошові кошти були передані відповідачу позивачем до підписання даного договору, як вказано в п. 2 договору. Після настання кінцевої дати повернення грошових коштів відповідач гроші не повернув до теперішнього часу, що і є підставою звернення з даним позовом до суду.

Також, 30.01.2015 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладений договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов*язався відповідати за виконання зобов*язання ОСОБА_2, що виникло з договору позики від 29.01.2015 року солідарно на суму 5000 грн.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь суму боргу за договором позики від 29.01.2015 року в розмірі 5000 грн. З відповідача ОСОБА_2 просить стягнути на його користь суму боргу за договором позики від 29.01.2015 року в розмірі 556339,64 грн. та 9965,70 грн. три відсотка річних за прострочення зобов*язання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити та стягнути з відповідачів суму заборгованості за договором позики.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами на суму 5000 грн., 556339,64 грн., 9965,70 грн. боргу погодився в судовому засіданні, написавши про це письмову заяву, не оспорюючи фактичні обставини позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики на суму, що не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, визначеному договором.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів на суму 450000 грн., що складає 22000 доларів США, зі строком виплати боргу до 23.03.2016 року. (а.с. 5). Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н.А., зареєстровано в реєстрі під № 150. Згідно п. 2 даного договору грошові кошти передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання договору. Дана обставина ніким не оспорюється в судовому засіданні.

Згідно вимог ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Доказів на підтвердження повернення суми боргу відповідачем не надано, а навпаки, в своїй заяві в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, у зв'язку з чим суд вважає вимоги доведеними та обґрунтованими, задовольняє їх та стягує визначену грошову суму у розмірі 561339,64 грн. із розрахунку 22000 доларів США по курсу НБУ 25,51 грн. станом на 01.11.2016 року згідно умов договору з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 553-554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Судом враховано, що згідно умов договору поруки від 30.01.2015 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність на суму 5000 грн. а тому розмір заборгованості на дану суму підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів.

Вимогами ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного та враховуючи, що зобов*язання відповідачів перед позивачем по виплаті заборгованості за договором позики не виконані, суд погоджується з доводами позивача, як законними та обґрунтованими, такими, що визнаються відповідачем та стягує з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики в розмірі 556339,64 грн. та 3% річних від простроченої суми заборгованості за період з 24.03.2016 року по 26.10.2016 року на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 9965,70 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,174, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 29.01.2015 року в розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 29.01.2015 року в розмірі 556339,64 грн. та 9965,70 грн. три відсотка річних за прострочення зобов*язання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :