Ухвала суду № 64030776, 12.01.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1110/15-к

Номер провадження 1-кп/623/22/2017

У Х В А Л А

іменем України

12 січня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Красиля І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі Бобриш М.С.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження № 623/1110/15-к; провадження №1-кп/623/152/2016 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст.309 КК України.

18.11.2016 року ухвалою Ізюмського міськрайонного суду обвинуваченому було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку з тим, що 16.01.2017 року закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не змінились прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник заперечували проти цього клопотання, обвинувачений зазначав, що має постійне місце проживання, підозра йому не обґрунтована та одночасно просили змінити запобіжний захід на більш м'який.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд, встановив наступне.

Згідно ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно п.п. 1,2,8 ст.178 КПК України суд враховує, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєні злочину за які передбачено покарання від 2 до 5 років позбавлення волі, раніше судимий 06.12.2013 року за ч.1ст.317 та ч.2 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки, злочин, який інкременується обвинуваченому було вчинено в період іспитового строку.

Також суд зазначає, свідки за даним кримінальним провадженням допитані частково, докази не досліджені і керується принципами конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави: такими як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд «рішення Штегмюллер проти Австрії 1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя «рішення ЄСППЛ Вемгофф проти Німеччини 1968 року.

Таким чином суд вважає, що є об'єктивно наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином об'єктивно наявні, а тому застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.8, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 березня 2017 року.

Копію ухвали для виконання та до відома направити до Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та до Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, та до Ізюмського ВП ГУНП України в Харківській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Гуренко