Постанова № 64024228, 13.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12992/16-п Провадження № 33/773/8/17 Суддя в 1 інстанції: Ющук О. С. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що 02 жовтня 2016 року близько 06 год 00 хв у м. Луцьку на пр-ті. Волі, Волинської області він керував транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, однак від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що він належним чином не повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого справу було розглянуто у його відсутності. Вважає, що суд у постанові прийняв до уваги докази, які не можна вважати належними та допустимими. Посилається на те, що було порушено його права надати пояснення та скористатися правовою допомогою. Просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та скасувати його з мотивів незаконності.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення було прийнято за відсутності апелянта. Про постанову ОСОБА_2 дізнався лише 29 листопада 2016 року, ознайомлюючись із матеріалами справи (а.с. 18), тому строк на оскарження рішення суду слід поновити, так як він був пропущений з поважних причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника та його захисника, які підтримали апеляцію в повному обсязі та просили її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 452888 від 02.10.2016 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду.

Винуватість скаржника також стверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 3).

Особа, яка складала протокол ОСОБА_6, у суді апеляційної інтсанції підтвердила факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду.

За таких обставин, вважаю рішення суду першої інстанції про порушення водієм пункту 2.5 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмови на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, правильними.

Під час апеляційного розгляду справи нових доказів стороною захисту надано не було.

На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук