Ухвала суду № 64022504, 12.01.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/23/17

Провадження № 2/210/789/17

У Х В А Л А

іменем України

"12" січня 2017 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Виконкому Криворізької міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2017 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Виконкому Криворізької міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, в якій позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, право власності на самочинно збудовані господарські будівлі: літню кухню «Р», «р» площею 32,4 кв.м.; гараж «С» площею 24,1 кв.м.; сарай «Ш» площею 3,4 кв.м.; сарай «Ю» площею 4,5 в.м.; сарай «Щ» площею 10,00 кв.м., розташовані за адресою : м. Кривий Ріг, вулиця Партизанська, 32-34;

- визнати за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на 1/4 частину будинку за адресою : м. Кривий Ріг, вулиця Партизанська, 32-34 площею 35,9 кв.м., яка складається з : коридора «2-1» площею 2,6 кв.м.; кухні «2-2» площею 9,1 кв.м.; житлової кімнати «2-3» площею 12,2 кв.м., житлової кімнати «2-4» площею 12,0 кв.м., а також визнати право власності за набувальною давністю на надвірні споруди гараж- «И» площею 20,2 кв.м. та сарай « К» площею 8,9 кв.м.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Зазначаємо, що відповідно до п.п.1, 2 п.1 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 1600 грн. (1600,00х0,4=640) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (1600,00х5=8000).

Позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір за кожну позовну вимогу, згідност. 6 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо пред"явлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо.

Пунктом 10 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз"яснено, що подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об"єктом справляння судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позов подано позивачем, що містить дві вимоги майнового характеру , та надано до суду квитанції, на підтвердження сплати судового збору у розмірі 551,20 грн. відповідно до квитанції № 12R054346 від 29 грудня 2016 року.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову повинна дорівнювати дійсній вартості майна на цей час.

У позові позивачем визначено ціну позову у розмірі 49 791,50 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 8 ЦПК України,суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір (ч. 5 ст. 8 ЦПК України).

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає,що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним(Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Тому, з урахуванням вищевикладеного та вищезазначених положень ЦПК України щодо вимог до позовної заяви та вимог Закону України «Про судовий збір», позивачам необхідно виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить дві вимогу майнового характеру (сума судового збору повинна вираховуватись з визначеної ціни позову, яка повинна дорівнювати ринковій вартості спірного майна на цей час, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок, та сплачена за ставками встановленими Законом України «Про судовий збір»);- судовий збір повинен бути сплачений за подання до суду позовної заяви, що містить одночасно дві вимоги майнового за реквізитами Дзержинського районного суду міста ОСОБА_1 , а саме: отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області; код отримувача: 38032510; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача: 805012, рахунок отримувача: 31216206700020, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу(назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119і120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Керуючись ч. 1ст.121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Виконкому Криворізької міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - пять днів з дня отримання копії ухвали, та розяснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С. В. Ступак