Рішення № 64021296, 06.01.2017, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1477/16-ц

Провадження № 2/674/118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до

Дунаєвецької міської ради

Хмельницької області,

третя особа: відділ Держгеокадастру у Дунаєвецькому районі

Хмельницької області

про визнання недійсними Державного акта на право власності на земельну

ділянку та визнання права власності на земельні ділянки

(ціна позову 146500 грн.)

ВСТАНОВИВ :

27 жовтня 2016 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, третя особа відділ Держгеокадастру в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання недійсними Державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельні ділянки (ціна позову 146500 грн.) посилаючись на те, що відповідно до рішення 6-ї сесії від 29.12.2003 р. Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району їй передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і 0,09 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Панасівка Дунаєвецького району.

На підставі даного рішення 18.04.2005 року Воробіївською сільською радою видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1, площею 0,25 та 0,42 га, які розташовані в АДРЕСА_1, Дунаєвецького району для будівництва та для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № № 010575300791, 010575300792.

Згідно листа відділу Держгеокадастру вбачається, що в результаті зміни поворотних точок меж земельної ділянки, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка належить гр. ОСОБА_1, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, площею 0,42 га, кадастровий номер НОМЕР_5, за адресою АДРЕСА_1, площу даної земельної ділянки змінено і становить - 0,2685 га., відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 25.087.2016 року.

01 вересня 2016 року вона звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дунаєвецької міської ради їй відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а саме: невідповідність місця розташування земельних ділянок вказаних в Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та державних актах серії НОМЕР_2, НОМЕР_6 від 18.04.2005 року.

Дана невідповідність місця розташування земельної ділянки існує тому, що в зазначених державних актах вказано місце розташування: АДРЕСА_1, в витягах з державного земельного кадастру про земельну ділянку вказано місце розташування: «Дунаєвецький район, Воробіївська сільська рада (за межами населених пунктів)», однак фактичне місце розташування земельних ділянок - АДРЕСА_1, так як відповідно до рішення 6-ї сесії від 29.12.2003 року Воробіївської сільської ради «Про безплатну передачу у приватну власність земельних ділянок в межах населеного пункту с. Панасівка».

Вона звернулася до відділу Держгеокадастру у Дунаєвецькому районі Хмельницької області із заявою про внесення змін до державного акту на право власності на земельну ділянку, однак їй було повідомлено про неможливість внесення виправлення у державний акт у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2013 р. Законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови КМ України від 17.10.2012 р. №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», згідно з якими повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині внесення змін (виправлень) до державних актів на право власності на землю призупинені.

У зв'язку із цим вона змушена звернутися до суду про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними та визнання права власності на дані земельні ділянки.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача: Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в судове засідання не з'явився, однак надав суду повідомлення про розгляд справи у відсутності представника та визнання позову.

Третя особа: представник відділу Держгеокадастру в судове засідання не з'явився, однак надав суду клопотання, в якому проти задоволення позову не заперечує, просить справу розглядати у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку) (надалі ЗК України), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Судом встановлено, що рішенням сесії Воробіївської сільської ради№6 від 29 грудня 2003 року ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки в межах населеного пункту с. Панасівка площею 0,25га для обслуговування житлового будинку і 0,09га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією відповідного рішення

На підставі абз. 2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року №139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року №509-УІ).

18 квітня 2005 року ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного рішення Воробіївської сільської ради Дунаєвецького району видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 , яка розташована в АДРЕСА_1, Дунаєвецького району,розміром 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010575300791 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , яка розташована в АДРЕСА_1 Дунаєвецького району,розміром 0,42 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_5 ,зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010575300792.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.10.2016 року, позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2500 мІ, місцезнаходження АДРЕСА_1, Дунаєвецького району Хмельницької області, нормативна грошова оцінка 146500 гривень, кадастровий номерНОМЕР_1, правовстановлюючий документ державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, з моменту державної реєстрації зазначених вище державних актів на право власності на земельну ділянку позивачка набула права власника земельних ділянок, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Між тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельні ділянки позивачка не може, оскільки встановлено, що згідно повідомлення від 29.08.2016 р. відділу Держгеокадастру у Дунаєвецькому районі, в результаті зміни поворотних точок меж земельної ділянки, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості), яка належить ОСОБА_1, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 площею 0,42 га кадастровий номер НОМЕР_5, за адресою АДРЕСА_1, площу даної земельної ділянки змінено і становить 0,2685 га, відповідно до витягу з державного земельного кадастру.

Крім того, згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6803629022016 від 25.08.2016р. та № НВ- 6803629172016 від 25.08.2016р. місце розташування земельної ділянки розміром 0,2685 для ведення особистого селянського господарства - Воробіївська сільська рада (за межами населеного пункту), а місце розташування земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - АДРЕСА_1 Дунаєвецького району Хмельницької області.

З повідомлення відділу Держгеокадастру у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 22.09.2016 року вбачається про неможливість внесення виправлення у державні акти у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2013 р. Законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови КМ України від 17.10.2012 р. №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», згідно з якими повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині внесення змін (виправлень) до державних актів на право власності на землю призупинені.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Дунаєвецької міської ради від 05.09.2016р. № 31236659 позивачці відмовлено у державній реєстрації права власності на земельні ділянки, оскільки існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а саме: невідповідність місця розташування земельних ділянок вказаних в Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та державних актах серії НОМЕР_2, НОМЕР_6 від 18.04.2005 року.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої - дев'ятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних та на право власності і право постійного користування землею» затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.99р. №43 виправлення в державних актах не допускаються.

Необхідність визнання державного акту недійсним в судовому порядку обумовлюється ще й тим, що державний акт на право власності на землю для передачі земельної ділянки в оренду підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 , яка розташована в АДРЕСА_1 Дунаєвецького району,розміром 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010575300791 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, яка розташована в АДРЕСА_1 Дунаєвецького району,розміром 0,42 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_5 ,зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010575300792, які видані Воробіївською сільською радою Дунаєвецького району 18 квітня 2005 року на ім'я ОСОБА_1 порушують права позивачки на державну реєстрацію даних державних актів, не відповідають вимогам закону , оскільки зроблена помилка в розмірі та місці розташування земельної ділянки , а тому суд вважає, що заявлений позов в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтями 152, 155 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

А тому, слід визнати за позивачкою право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 81, 116, 123,125, 152, 155 ЗК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 18 квітня 2005 року Воробіївською сільською радою Дунаєвецького району на підставі рішення сесії №6 від 29 грудня 2003 р. на земельну ділянку площею 0,25 га та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010575300791 та скасувати запис в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010575300791.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 Дунаєвецького району Хмельницької області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4, виданий ОСОБА_1 18 квітня 2005 року Воробіївською сільською радою Дунаєвецького району на підставі рішення сесії №6 від 29 грудня 2003 р. на земельну ділянку площею 0,42 га та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010575300792 та скасувати запис в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010575300792.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2685 га, кадастровий номер НОМЕР_5 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1, Дунаєвецького району Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук