Рішення № 64020227, 11.01.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2011/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В. О.Номер провадження 22-ц/788/14/17 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з зазначеним позовом 06 травня 2016 року. Просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 81614,41 грн. за кредитним договором №б/н від 24 вересня 2012 року, яка складається з наступного: 12966,47 грн. - заборгованість за кредитом; 61270,59 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3014,76 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штрафу (фіксована частина); 3862,59 грн. (процентна складова) Стягнути судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 81614,41 грн. з договором № б/н від 24 вересня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що24 вересня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір б/н, згідно якого банк надав відповідачеві кредит в сумі 13 000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну карту зі сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. При укладенні договору відповідач заповнив анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в якій письмово зазначив, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомився і погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, зобов'язався виконувати їх вимоги, регулярно знайомитись з їх змінами на сайті банку. Згідно Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256:

1.1.2.4. При незгоді зі зміною Правил та/або Тарифів банку клієнт зобов'язується звернутися до банку для розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.

1.1.2.7. Держатель зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

1.1.3.2.2. У випадку порушення держателем або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання держателем та/ або довіреною особою держателя своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим Договором.

1.1.3.2.3. Банк має право проводити зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

2.1.1.2.3. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

2.1.1.2.4 Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

2.1.1.3.5. Клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, що належать до сплати банку за даним договором, при настанні строків платежів, списання грошових коштів з рахунків клієнта у випадку настання строків платежів за іншими договорами клієнта в розмірах, встановлених цими договорами … (договірне списання).

2.1.1.5.5. Погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного лiміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором;

2.1.1.5.6. У разі невиконання зобов'язань за договором позичальник зобов'язується на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

2.1.1.7.6. При порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Штраф обліковується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.

2.1.1.12.6. За користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

2.1.1.12.9. Держатель доручає банку списувати з будь якого рахунку держателя, відкритого в банку, зокрема, з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, в тому числі мінімального обов'язкового платежу, якщо він вказаний в заяві клієнта і в пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування.

2.1.1.12.11. Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині в разі невиконання держателем та/або довіреною особою держателя своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування грошовими коштами та інших платежів, станом на 31 березня 2016 року банк нарахував відповідачеві заборгованість у розмірі 81614,41 грн. з яких: 12966,47 грн. - заборгованість за кредитом; 61270,59 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, 279,20 грн. - залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість; 60991,39 грн. - залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 3014,76 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 4362,59 грн. - заборгованість по судовим штрафам.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач кредитного договору з позивачем не укладав, ніяких фінансових зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк» не має обґрунтовано спростовані судом першої інстанції. Вказані доводи спростовані матеріалами справи. 24 вересня 2012 року ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», ідентифікувався та ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету - Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_3 отримав кредитну картку «Gold», до тарифів якої отримав кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Однак, при ухваленні рішення судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам відповідача про пропуск терміну позовної давності. Тарифами по картам Visa передбачено строк погашення платежів, до 25 числа кожного місяця. Таким чином початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановлено і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів).

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України строк виконання кожного місячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Крім того, відповідачем не визнано своїх зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. З матеріалів справи вбачається, що відповідач вносив платіж на вказану кредитну картку останній раз 11 лютого 2013 року в сумі 2 600 грн. (а.с. 10). А тому висновок суду першої інстанції про переривання перебігу позовної давності є необґрунтованим.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 січня 2012 року, укладеного між сторонами у справі вбачається, що 07 листопада 2015 року у суму погашення за кредитним договором було внесено 225 грн. 74 коп., однак відповідач не міг здійснити вказану операцію, оскільки його не було на території України. Вказана транзакція є внутрішньою банківською операцією (договірним списанням) та не свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, оскільки даних дій з боку ОСОБА_3 не було, суд дійшов необґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідач не виконував своїх зобов'язань за кредитом, який йому було надано у 2012 році, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду лише у травні 2016 році, а тому позивачем пропущено строк позовної давності про застосування якого відповідач просив у своєму запереченні на позов (а.с. 71).

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не відповідає обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково .

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 1 515 грн. 80 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -