Рішення № 64014872, 13.12.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7649/15-ц

2/264/223/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л. , при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього - ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Житлово комунальне підприємство Іллічівського району м. Маріуполя , служба у справах дітей Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської Ради про розірвання договору найму соціального житла та виселення без надання іншого житла та стягнення судових витрат , -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся в суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи - Житлово - комунального підприємства Іллічівського району м. Маріуполя, служби у справах дітей Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської Ради про розірвання договору найму соціального житла та виселення без надання іншого житла та стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20.03.2013 року № 109, вільна однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була розподілена ОСОБА_1 в якості соціального житла.

На підставі зазначеного рішення, з відповідачем, 01.04.2013 року було укладено договір найму соціального житла. З 23.04.2013 року відповідач зареєструвалась у зазначеній квартирі, а з 14.08.2015 року у спірній квартирі був зареєстрований як член сім'ї відповідача - ОСОБА_3.

В порушення умов договору найму, відповідач в спірній квартирі тривалий час не проживає ( з 2014 року) , без дозволу виконавчого комітету міської ради здає її в під найм особам, які постійно порушують громадський порядок, а також зловживають спиртними напоями.

21.10.2015 року позивачем було направлено відповідачу письмове попередження про недотримання нею умов договору та можливість його розірвання.

Посилаючись на п. 6.3. Договору, п. 16 Порядку надання соціального житла , та в зв'язку з невнесенням на протязі шести місяців оплати за користування соціальним житлом, недотриманням умов договору найму після письмового попередження, позивач просив суд розірвати договір найму соціального житла та виселити відповідачів з малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначеної квартири без надання їй іншого житла та стягнути з них понесені позивачем судові витрати. ( а.с. 3-4, 66-67).

Представник позивача ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності, в судовому засіданні доводи заяви підтримав повністю, просив її задовольнити, в своїх поясненнях суду посилався на обставини, викладені в позовній заяві , додавши,що житлово-комунальним підприємством Іллічівського району м. Маріуполя їм надавались акти щодо не проживання відповідачів за спірною житловою площею, особисто вони це не перевіряли. Крім того, була інформація про те, що відповідачка Нариманова передає соціальне житло у піднайм та там мешкають квартиранти, які порушують громадський порядок. Ними надсилалися відповідачці ОСОБА_1 листи - попередження щодо недотримання умов договору та можливого розірвання договору у зв'язку з цим, які залишилися поза її уваги. В зв'язку порушенням умов договору ОСОБА_1, просив позов задовольнити в повному обязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що при отриманні від виконавчого комітету Маріупольської міської ради соціального житла, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1, проживати в ній було не можливо, оскільки в ній не було опалення, водопостачання, енергопостачання, не працювала каналізація. Вона про це повідомляла Маріупольську міську раду та в ній проводився капітальний ремонт у 2014 році та з кінця 2014 року, коли ремонт закінчився, вона стала проживати в ній . Разом з нею проживала її знайома ОСОБА_4, до якої приходив її чоловік та влаштовував сварки. Грошей за проживання вона з неї не брала та у піднайом квартиру не здавала. У вересні 2014 року вона вийшла заміж та переїхала до чоловіка, який орендував квартиру. Після народження сина, у березні 2016 року вони перейшли жити за спірною адресою, а до того вона жила у чоловіка, оскільки там були більш кращі умови для неї, яка на той час перебувала у стані вагітності та для новонародженої дитини. З позовом вона не згодна, оскільки умови договору не порушувала, квартиру у піднайом не здавала, заборгованості по сплаті за комунальні послуги вона не має, листів від позивача вона не отримувала, іншого житла, окрім спірного ні у неї ні у її чоловіка немає. Просила у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2. в судовому засідання пояснення ОСОБА_1 підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_8, що діяла на підставі довіреності , в судовому засіданні позов не визнала , просила відмовити , посилаючись на те,що позивачем не надано доказів , на підтвердження позову та не спростовані доводи відповідачів.

Представник третьої особи житлово-комунального підприємства Іллічівського району м. Маріуполя до судового засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи служби у справах дітей Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської Ради Гуцало Ю.О. в судовому засіданні вважала,що з урахуванням інтересів малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, пояснення відповідачів та їх представника, пояснення представників третіх осіб, свідків, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення», соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 109 від 20.03.2013 року «Про укладення договору найму соціального житла з ОСОБА_1.( дошлюбне прізвище -ОСОБА_1.)» , на підставі письмової заяви ОСОБА_1, яка перебуває на обліку у порядку першочергового отримання соціального житла, останній було виділено із фонду соціального призначення однокімнатну квартиру АДРЕСА_1,зобов'язано ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів укласти договір найму соціального житла, департаменту розвитку житлово - комунальної інфраструктури міської ради передбачити кошти для проведення капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 за рахунок асигнованій, передбачених у міському бюджеті у 2014 році. (а.с. 5).

01.04.2013 року між ЖКП Іллічівського району міста Маріуполя та ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) , на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради було укладено договір найму соціального житла та підписаний акт приймання - передачі житлового приміщення, з якого вбачається,що на час передані житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, у квартирі відсутня ванна, унітаз потребує заміни, система гарячого та холодного водопостачання, каналізація, опалення та електропостачання - відсутні . Капітальний ремонт квартири виконувався з 25.07.2014 року по 10 жовтня 2014 року. 9 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. було укладено шлюб .З особового рахунку НОМЕР_1 вбачається, що відповідач у наданій квартирі зареєструвалась 23.04.2013 року, а 14.08.2015 року у зазначеній квартирі також зареєструвався чоловік відповідача - ОСОБА_3. (а.с. 6-8, 9).

Відповідно до п. 2.2. Договору найму наймач зобов'язується використовувати житлове приміщення за призначенням, щомісячно вносити плату за найм житлового приміщення, надані житлово-комунальні послуги у встановлених розмірах і порядку, інформувати наймодавця про зміну підстав, які дають право на отримання і користування соціальним житлом.

Відповідно до п.14 Порядку надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у власності громадянина, якому надається квартира або садибний (одноквартирний) житловий будинок з житлового фонду соціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682 ( надалі - Порядок надання соціального житла ) , договір найму може бути розірваний у будь-який час за згодою сторін або за рішенням суду.

У п. 16 Порядку надання соціального житла визначені підстави, за яких наймодавець житлового приміщення за договором найму може прийняти рішення про ініціювання розірвання такого договору та виселення громадянина, що наймає соціальне житло, та членів його сім'ї з житлового приміщення без надання іншого житлового , а саме:

надання громадянину та членам його сім'ї або придбання ними іншого житлового приміщення;

втрата громадянином права на проживання у наданому йому соціальному житлі внаслідок збільшення доходів його сім'ї до рівня, який дає можливість укласти договір найму житлового приміщення, що не належить до житлового фонду соціального призначення;

отримання наймодавцем незаперечних доказів того, що громадянином подано документи, які містять недостовірні відомості щодо рівня фактичних доходів його сім'ї;

невнесення протягом шести місяців громадянином плати за користування соціальним житлом;

систематичне порушення громадянином та членами його сім'ї правил користування житловим приміщенням, громадського порядку, прав і законних інтересів сусідів, що унеможливлює спільне проживання в одному житловому будинку, використання житлового приміщення не за призначенням, його руйнування чи псування;

недотримання умов договору найму після письмового попередження громадянина.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Однак, позивачем не доведено фактів, на які він посилається в своїй позовній заяві , що свідчить про відсутність правових підстав, передбачених чинним законодавством для розірвання договору найму соціального житла та виселення відповідачів з спірної квартири без надання іншого житла.

Судом враховується те, що відсутні відомості про наявність у відповідача будь - якого іншого житла будинку, в якому б вона мала можливість проживати.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ч.2 ст.57 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України належним чином не доведено обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог щодо розірвання договору найму соціального житла та виселення відповідачів із з спірної квартири без надання іншого житла.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги надані копії актів від 12.10.2015 року та від 17.02.2016 року, у яких зазначено, що за поясненнями сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідачі у квартирі № 136 не мешкають, там проживають інші особи, оскільки ці обставини спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та поясненнями свідків ОСОБА_1,ОСОБА_13, щопідтвердили пояснення відповідачки ОСОБА_1

Інших доказів на підтвердження позову, окрім актів, позивачем суду не надано.

На підставі вище викладеного, суд за відсутності правових підстав, передбачених чинним законодавством для розірвання договору найму соціального житла та виселення відповідача із з спірної квартири без надання іншого житла, в силу статті 212 ЦПК України приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Маріупольської міської ради.

Оскільки в позові відмовлено, немає підстав для відшкодування судових витрат.

На підставі вище наведеного та керуючись ст., ст. 10, 11, 57, 60, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього - ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Житлово комунальне підприємство Іллічівського району м. Маріуполя , служба у справах дітей Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської Ради про розірвання договору найму соціального житла та виселення без надання іншого житла та стягнення судових витрат - відмовити .

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Харитонова