Ухвала суду № 64013344, 10.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/112/17 Справа № 692/909/16-к Категорія: ч. 3 ст. 297 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Задорожній В. П. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів Іваненка І. В. Поєдинка І. А.Поєдинка І. А., Єльцова В. О.Єльцова В. О. секретаря судового засідання Єгоровій С. А.

з участю прокурора Очеретяного. С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілих Жуковського Всеволода Володимировича та Розсохи Світлани Миколаївни на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хвильово-Сорочин Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень за завдану майнову шкоду.

Стягнуто на користь ОСОБА_5 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень за завдану майнову шкоду.

Стягнуто на користь ОСОБА_6 36 624 (тридцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 16 коп. за завдану майнову та моральну шкоду.

Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком ОСОБА_1 17 вересня 2016 року близько 12 год. на сільському цвинтарі по вул. Шевченка в с. Мехедівка Драбівського району Черкаської області, з корисливих мотивів із могили, де похована ОСОБА_7, зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальних збитків; та на сільському цвинтарі по вул. Гоголя в с. Мехедівка Драбівського району Черкаської області, з корисливих мотивів із могили, де похована ОСОБА_10 зняв та викрав секції та частини металевої огорожі з нержавіючої сталі загальною вагою 29 кг 200 гр. вартістю по 12 грн. 60 коп. за 1 кг, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 367 грн. 92 коп.

Він, же повторно, 18 вересня 2016 року близько 13 год. на сільському цвинтарі по вул. Слави в с. Михайлівка Драбівського району Черкаської області, з корисливих мотивів, із могил, де поховані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зняв та викрав частини металевої огорожі з алюмінію загальною вагою 144 кг 600 гр. вартістю по 25 грн. 00 коп. за 1 кг, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 3 615 грн.; із могили, де похована ОСОБА_14, зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальних збитків; із могили, де похований ОСОБА_17 зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі, чим спричинив потерпілій ОСОБА_16 матеріальних збитків.

Він, же повторно, 19 вересня 2016 року близько 13 год. в с. Бойківщина Драбівського району Черкаської області неподалік від вул. Шевченка в полі № 2, де розташований сільський цвинтар, з корисливих мотивів, зняв та викрав частини металевих огорож з нержавіючої сталі з могил, де поховані ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, чим спричинив потерпілій Батечко Ніні Олексіївні матеріальних збитків.

Він, же повторно, 19 вересня 2016 року близько 15 год. на сільському цвинтарі по вул. Шевченка в с. Мехедівка Драбівського району Черкаської області, з корисливих мотивів із могил, де поховані ОСОБА_21 та ОСОБА_22, зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі, чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 матеріальних збитків; із могили, де похований ОСОБА_25, зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі загальною вагою 26 кг 600 гр. вартістю по 12 грн. 60 коп. за 1 кг, чим спричинив потерпілій ОСОБА_24 матеріальних збитків на загальну суму 335 грн. 16 коп.; та на сільському цвинтарі по вул. Гоголя в с. Мехедівка Драбівського району Черкаської області, із могили, де поховані ОСОБА_27 та ОСОБА_26 зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі загальною вагою 12 кг 600 гр. вартістю по 12 грн. 60 коп. за 1 кг, чим спричинив потерпілій ОСОБА_30 матеріальних збитків на загальну суму 158 грн. 76 коп.; із могил, де поховані ОСОБА_29 та ОСОБА_2 зняв та викрав частини металевої огорожі з нержавіючої сталі загальною вагою 40 кг 400 гр. вартістю по 12 грн. 60 коп, за 1 кг, чим спричинив потерпілій ОСОБА_28 матеріальних збитків на загальну суму 509 грн. 04 коп.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_24 подали апеляційні скарги.

Потерпілий ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі первинно просив змінити вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 02.11.2016 р. через однобічність й неповноту дізнання та судового слідства, не встановлення повного кола винних осіб, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину. Зазначає, що оскаржуваний вирок ухвалено судом без урахування всіх фактів вчиненого обвинуваченим злочину та з порушення принципу всебічності, повноти та об'єктивності дослідження обставин справи. Вказує , що суд першої інстанції не врахував обставини вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та об'єднанням декількох осіб, які зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення ряду злочинів із залученням транспортного засобу. Враховуючи розміри, вагу та об'єми викраденого майна, а також повторність вчинення злочину на території кількох населених пунктів, зазначає апелянт, обвинувачений ОСОБА_1 фізично не був здатний самостійно вчинити інкриміновані йому злочини.

Крім того, місцевим судом залишено без розгляду показання свідків про те, що у вчиненні злочину було використано автомобіль «Газель» червоного кольору, який використовувався для перевезення викраденого майна з місця злочину до пункту прийому металобрухту. Також те, що в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказував на особу, яка підбурила його на вчинення злочину.

Крім цього, висновки суду першої інстанції в частині відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 вчинено злочин повторно, групою осіб за попередньою змовою та не враховано, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Також, вказує апелянт, покарання за своїм видом і розміром є явно несправедливим через м'якість та не відповідає тяжкості вчиненого злочину.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_24 просить змінити вирок суду від 02.11.2016 року через однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства, не встановлення повного кола винних осіб, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину. Вказує, що оскаржуваним вироком засуджено ОСОБА_1 без урахування всіх факторів вчиненого ним злочину та з порушення принципу всебічності, повноти та об'єктивності дослідження обставин справи. Про необ'єктивність досудового розслідування, зазначає апелянт, вказує те, що свідок ОСОБА_31 є не свідком, а співучасником злочину, оскільки він неодноразово був на місцях злочину, про що власноручно зазначив у поясненні, вказуючи на те, що знімали огорожі на декількох кладовищах.

Також місцевий суд не врахував обставини вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та об'єднанням декількох осіб, які зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення ряду злочинів із залученням транспортного засобу. Крім того, вказує апелянт, судом порушена вимога законодавства щодо повноти встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для ухвалення вироку та призначення покарання винним особам, оскільки судом залишено без розгляду те, що ОСОБА_1 фізично не міг самостійно вчинити злочинні діяння. Вказує, що судом першої інстанції не враховані обтяжуючі вину обставини, зокрема вчинення злочину повторно, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності в минулому, тому покарання за своїм видом і розміром є явно несправедливим через м'якість та не відповідає тяжкості вчиненого злочину.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 уточнив вимоги апеляційної скарги і просив скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Потерпіла ОСОБА_24 телефонограмою просила розглянути її скаргу без її участі. Свої вимоги підтримує.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти апеляційних скарг потерпілих, просив їх відхилити, вбачаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_1 Та його захисник заперечили проти апеляційних скарг потерпілих. Вказали, що покарання за вироком суду вбачається достатнім, свою вину у вчиненні злочину обвинувачений визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому. Просили залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Указаних вище вимог суд першої інстанції у повному обсязі не дотримався. Насамперед суд першої інстанції не звернув уваги на те, що обвинуваченому інкримінуються декілька епізодів щодо незаконного заволодіння предметами, які знаходяться на могилі, й усі ці епізоди кваліфіковані як органом досудового розслідування, так і судом, за ч. 3 ст. 297 КК України з урахуванням такої кваліфікуючої ознаки цих дій як корисливий мотив (за наявності також кваліфікуючої ознаки щодо повторності).

Таким чином, якщо в кваліфікації дій особи є наявним корисливий мотив, має бути чітко розкрито, в чому він полягав, і яких конкретних матеріальних збитків зазнав кожний з потерпілих по кожному з окремих епізодів. Це необхідно навіть за умови того, що власне сама диспозиція ст. 297 КК України не ставить кваліфікацію дій особи в залежність від певного розміру завданих потерпілим збитків. Однак, якщо особі інкримінується корисливий мотив вчиненого, такого встановлення уникнути неможливо. У такому разі конкретна сума завданих збитків має значення не лише для кваліфікації дій особи, але й для вирішення питання про призначення покарання, виходячи з критеріїв його розумності достатності і необхідності.

Втім у вироку суду першої інстанції щодо окремих інкримінованих ОСОБА_1 епізодів не вказані конкретні суми завданих ним окремим потерпілим збитків, хоча про наявність цих збитків вказівка є.

За таких умов зміст обвинувачення, визнаного судом доведеним, є неконкретним, що є недопустимим з точки зору забезпечення права обвинуваченого на захист від висунутого йому обвинувачення. Цим же порушуються й права окремих потерпілих, які за відсутності визначеної у вироку суми збитків будуть позбавлені можливості належно заявити свої вимоги щодо відшкодування завданої шкоди.

Колегія суддів вбачає це істотними процесуальними порушеннями в контексті ч. 1 ст. 412 КПК України, які завадили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення,

За таких обставин, на думку колегії суддів, оскаржуваний вирок має бути скасований з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Також колегія суддів вбачає необхідним указати, що за умови підтвердження належно сформульованого ОСОБА_1 обвинувачення й за відсутності інших обставин, які суттєво впливають на обсяг його відповідальності, призначене йому судом першої інстанції покарання слід вважати зам'яким.

Керуючись ст. ст. 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_24. задовольнити частково.

Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :