Вирок № 64013153, 12.01.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23597/14-к

Провадження № 1-кп/127/9/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2017 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Курбатової І.Л.,

суддів Гайду Г.В., Іванченка Я.М.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Кравчука П.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 24 січня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010390000394 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, перебуваючи в товариських стосунках із ОСОБА_3 та достовірно знаючи, що остання займається підприємницькою діяльністю і бажає розширити сферу діяльності, на початку 2007 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, пообіцяв їй надати допомогу, щодо оформлення документів для отримання двох маршрутів пасажирських перевезень сполученням Могилів-Подільський - Вінниця та 15 торговельних місць на ринку в м. Могилів- Подільський Вінницької області, без реального наміру та можливості це зробити.

Для реалізації свого злочинного умислу, діючи з корисливого мотиву, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиву інформацію, з приводу того, що він, має можливість надати ОСОБА_3 допомогу у оформленні документів, щодо виділення двох маршрутів сполученням Могилів-Подільський - Вінниця та 15 торгівельних місць на ринку в м. Могилів-Подільський, завдяки відповідним знайомствам, для чого йому необхідно відповідно 35000 та 20000 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодилась, однак повідомила, що в неї відсутня зазначена сума коштів. На що ОСОБА_1, для доведення свого злочинного умислу до кінця, запропонував ОСОБА_3, в разі наявності у неї нерухомого майна, оформити документи для отримання грошових коштів в кредит, пообіцявши надати у цьому допомогу

Введена в оману недостовірною інформацією, яку повідомив ОСОБА_1, будучи впевнена у порядності ОСОБА_1, ОСОБА_3 23.08.2007 уклала з ВАТ КБ «Хрещатик» кредитний договір №80/805/07 фо, за адресою розташування Вишенського відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик»: м. Вінниця вул.600-річчя 17 та відповідно договір іпотеки за тим же номером. Згідно даного договору, ОСОБА_3 було відкрито кредитну лінію в сумі 500000 грн. Отримавши перший транш по договору кредиту, в сумі 170 000 грн., ОСОБА_3 29.08.2007 в приміщенні Вишенського відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», передала ОСОБА_1 зазначену суму коштів. Після того, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, неодноразово зустрічався із ОСОБА_3 на території м. Вінниці та зловживаючи її довірою, отримав від неї кошти на загальну суму 185000 грн., а саме: 07.09.2007 другий транш, наданого їй кредиту в сумі 25000 грн., які ОСОБА_3 передала біля того ж приміщення банку; 19.09.2007 - третій транш в сумі 35000 грн., які ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_1, навпроти адміністративної будівлі «Книжка», що знаходиться по вул. Хмельницьке шосе 7 в м. Вінниці, передала невстановленій особі, яку ОСОБА_1 представив, як свого знайомого ОСОБА_6; 21.09.2007- четвертий транш кредиту в сумі 15000 грн., 05.10.2007 - п'ятий транш кредиту в сумі 40000 грн. та 10.10.2007 - шостий транш кредиту в сумі 70000 грн., які ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 неподалік вищевказаного приміщення Вишенського відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик».

Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих спонукань та зловживаючи довірою ОСОБА_3, повідомив останній недостовірну інформацію з приводу того, що для вирішення організаційних питань в інтересах ОСОБА_3, йому потрібно презентувати невідомим особам подарунки у вигляді мобільного телефону та ноутбуку. Для чого ОСОБА_1 потрібні кошти в сумах відповідно 4 000 грн. та 7 000 грн., які ОСОБА_3, будучи введеною в оману, при зустрічах із ОСОБА_1 передала йому на території м. Вінниці у невстановленому місці, за той же період часу. При цьому ОСОБА_1, не зупиняючись на досягнутому та діючи з метою наживи, повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиву інформацію з приводу того, що йому на протязі 5 місяців 2007 року, необхідно сплачувати кошти в сумі 1700 грн. кожного місяця для збереження для неї зазначених двох маршрутів до проведення відповідного конкурсу. Зазначені суми коштів, на загальну суму 8500 гривень, ОСОБА_3 протягом п'яти місяців 2007 року, передала ОСОБА_1 на території м. Вінниці.

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів, отриманими від ОСОБА_3 коштами на загальну суму 374 500 гривень, якими розпорядився на свій власний розсуд, чим завдав останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину не визнав та суду повідомив, що він працював у консалтинговій компанії на посаді стажера. У вказану компанію звернулась ОСОБА_3 щодо вирішення земельних питань. Йому доручили супроводжувати ОСОБА_3 як першого його клієнта. В останньої були не вирішені питання щодо торгових місць на ринку в м. Могилеві-Подільському, якими він почав займатись, через що він їздив разом з ОСОБА_3 в м. Могилів-Подільський. Потім ОСОБА_3 повідомила йому, що не може отримати кредит в банках, в які вона зверталась та запропонувала йому допомогти отримати їй кредит. При цьому йому були необхідні кошти на придбання автомобіля, а тому ОСОБА_3 сама йому запропонувала наступне. ОСОБА_1 допоможе їй отримати кредит з відстрочкою на 6 місяців, а вона йому позичить на 2 місяці з отриманих кредитних коштів 100 тисяч гривень. В банку «Хрещатик» працював його знайомий ОСОБА_7, а тому ОСОБА_1 вирішив допомогти ОСОБА_3 з укладенням кредитного договору та отримати в неї в позику 100000,00 гривень. Отримавши згоду банку «Хрещатик» він почав допомагати ОСОБА_3 отримати кредит, сума якого була великою та потребувала погодження з установою банку у м. Києві. Перший раз в м. Києв з ОСОБА_3 був він, так як в той час він перебував в м. Києві по справах, а другий раз із ОСОБА_3 в м. Київ їздив його знайомий ОСОБА_8 Разом з тим, в подальшому ОСОБА_8 почав себе вести незрозуміло та повідомив йому, що тепер він є довіреною особою ОСОБА_3 та займається її справами. Кредитну лінію ОСОБА_9 відкрили та ОСОБА_3 повідомила йому, що потрібно під'їхати до банку «Хрещатик», щоб зняти кошти. Того ж дня, ОСОБА_3 в банку зняла 170 тисяч гривень. При цьому він перебував в приміщенні банку разом з нею, в окремій кімнаті перераховували кошти, там також була дівчина - працівник банку, яка все бачила та якій ОСОБА_3 дала якісь кошти в сумі біля 600-800 гривень. Там ОСОБА_3 позичила йому 100 тисяч гривень, які він поклав в гаманець та пішов. Жодних боргових розписок вони не укладали, оскільки це була «джентльменська угода». Після чого, він зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про дану подію, однак останній зазначив, що йому це вже відомо, тобто ОСОБА_3 попередньо спілкувалась з останнім про видачу зазначеної позики. Через декілька місяців ОСОБА_3 заявила, щоб він повернув їй борг в розмірі 100 тисяч гривень. Пізніше йому телефонував ОСОБА_8 та повідомляв, щоб боргові кошти отримані від ОСОБА_3 він повернув саме йому. Він зрозумів, що відбуваються якісь інтриги між ОСОБА_8 та ОСОБА_3

В подальшому він вирішив продати свій автомобіль та повернути ОСОБА_3 борг в сумі 100 тисяч гривень, і як запоруку повернення боргу надав ОСОБА_3 нотаріально завірене генеральне доручення на вказане авто. Після надання ОСОБА_3 доручення, ОСОБА_8 забрав у нього ключі від автомобіля, а сам автомобіль залишили на стоянці. Потім для виконання боргових зобов'язань, перед ОСОБА_3, він отримав від ОСОБА_8 ключі від автомобіля, а сам автомобіль продав. Повернення коштів вони вирішили оформити нотаріально і для вказаного прийшли до нотаріуса, він разом з ОСОБА_32, а ОСОБА_3 з якимось працівником СБУ. Разом з тим, нотаріально посвідчити повернення коштів вони не змогли, з тих підстав, що він побачив, що в договорі нотаріус зазначив, що після погашення 100 тисяч гривень боргу, йому слід сплатити ще 100 тисяч гривень боргу в подальшому. Вказане викликало його обурення у зв'язку з чим він відмовився такий договір підписувати та вийшов з кабінету. Будучи обуреним, він там просто передав ОСОБА_3 частину боргу, в сумі 75 тисяч гривень. Ввечері до нього зателефонував ОСОБА_8 та почав вимагати повернення решти боргу в розмірі 25 тисяч гривень, а потім приїхав за грошима, які йому ОСОБА_1 і передав. Будь-яких розписок з приводу отримання в ОСОБА_3 в борг 100 тисяч гривень та про повернення останній та ОСОБА_8 75.000 та 25.000 гривень, він не писав та не отримував від них. Зауважив, що 05.10.2007 року він перебував у відряджені в м. Тернополі, де нього зламався автомобіль. У зв'язку з поломкою автомобіля, він змушений був перебувати в м. Тернополі декілька днів, і зміг забрати авто з СТО, лише 10.10.2007 року, а 07.09.2007 року святкував з друзями.

В подальшому ОСОБА_3 неодноразово зверталась в міліцію з приводу порушення щодо нього кримінальної справи, проте кожного разу їй відмовляли в порушені кримінальної справи щодо нього. В 2009 році він працював в антикорупційному комітеті, в цей час до нього двічі телефонували та погрожували з приводу виконання ним роботи в антикорупційному комітеті, однак він не звертав на дзвінки уваги і продовжував працювати. В подальшому щодо нього було порушено кримінальну справу, а його затримано.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що в неї на території Могилів-Подільського ринку є 2 торгівельних павільйона. Поруч павільйонів є земельна ділянка, яку вона мала намір придбати. З цією метою вона зверталася з проханнями виділити їй земельну ділянку, проте у неї не виходило. Для отримання консультації з приводу отримання земельної ділянки вона приїхала в м. Вінницю та звернулася в приміщення «Книжка» до обласної організації по захисту прав підприємців. З зазначеного питання її перенаправили до Ленінського райвиконкому. До кого вона ходила на прийом, вона не пам'ятає, проте її познайомили в той день з ОСОБА_1 та повідомили, що він допоможе з вирішенням питань. На протязі півроку ОСОБА_1 приїжджав в м. Могилів-Подільський, земельний конфлікт було вирішено на початку 2007 року. На той час ОСОБА_1 було вже відомо чим вона займається, а також він чув розмови, що вона має намір розширити бізнес, а саме поставити нові торгові місця. З приводу цього ОСОБА_1 запропонував її вирішити питання щодо виділення їй 15 торгівельних місць та запропонував їй зайнятись пасажирськими перевезеннями, а саме пообіцяв допомогти отримати два маршрути сполученням «Могилів-Подільський - Вінниця». Її зацікавила така пропозиція ОСОБА_1, тому вона його запитала, що для цього необхідно. Через декілька днів ОСОБА_1 їй повідомив, що для отримання торгівельних місць на ринку необхідно 35000 доларів США та для вирішення питання щодо надання маршрутів йому необхідно 20000 доларів США. На той час в неї такої суми грошей не було, проте ОСОБА_1 запропонував їй взяти кредит, якщо у неї є нерухомість. Вона погодилась на оформлення кредиту, оскільки ОСОБА_1 їй допоміг у вирішенні земельного конфлікту, повідомляв, що у нього гарні відносини з начальником СБУ, прокурорами, губернатором та головою облради, що він є депутатом та помічником депутата. Весною 2007 року ОСОБА_1 взяв у неї документи для оформлення кредиту та пішов в банк «Хрещатик», де працював його знайомий. Крім того, ОСОБА_1 її повідомив, що для притримання маршрутів, на які вона хотіла отримати дозвіл на перевезення пасажирів, необхідно на протязі 5-6 місяців передавати по 1700 гривень щомісячно, що вона в подальшому і робила. В подальшому ОСОБА_1 сказав, що для вирішення її питань необхідно презентувати гарні подарунки, а саме мобільний телефон та ноутбук, та вона, довіряючи йому, передала ОСОБА_1 ще 7000 гривень. Вони їздили в м. Київ та ОСОБА_1 переконував її у своїй впливовості та можливості вирішити будь-які питання. Через деякий час ОСОБА_1 повідомив, що домовився про отримання кредиту на суму 100000 доларів США, тому вона разом з ним 23.08.2007 року пішла в банк «Хрещатик», де оформила всі необхідні документи. 29.08.2007 вона отримала перший транш кредиту в сумі 170000 грн. та в присутності працівника банку на ім'я ОСОБА_8 віддала кошти ОСОБА_1 На той час вказана сума була еквівалентна 35000 доларам США. Після отримання коштів ОСОБА_1 придбав новий автомобіль, зазначене її насторожило, проте ОСОБА_1 зумів її переконати, що її питання вирішуватимуться найближчим часом. В подальшому вона разом з ОСОБА_1 ще декілька разів ходили до банку «Хрещатик» для отримання чергового траншу по кредиту та кошти знову передавала ОСОБА_1 На протязі тривалого часу її питання щодо надання торгівельних місць та надання дозволу на маршрути для перевезення пасажирів не вирішувались, а ОСОБА_1 постійно повідомляв, що він не може вказувати посадовим особам, яким чином та в який термін вирішувати питання. Час йшов, а питання не вирішувались, але ОСОБА_1 повідомив, що необхідно ще 7000 доларів США для передачі їх в Міністерство транспорту з метою отримання ліцензії на здійснення пасажирських перевезень. На той час в неї виникла недовіра до ОСОБА_1, тоді він повідомив, що він співпрацює з помічником ОСОБА_6 та влаштував їм зустріч. При зустрічі особа, яку вона вважала ОСОБА_6 повідомив, що по питанню про надання маршрутів їй розповість ОСОБА_1, а він запропонував їй допомогу в отриманні ще одного маршруту сполученням «Жмеринка-Вінниця», однак за це необхідно було йому надати 10000 доларів США. Коштів в сумі 7000 доларів США для передачі їх ОСОБА_1 в неї не було, а тому ОСОБА_1 запропонував зняти кошти з кредиту, але вона в цей раз відмовилась та повідомила, що привезе кошти на наступний день. Наступного дня вона привезла кошти в сумі еквівалентній 7000 доларів США та передала їх, щоб ОСОБА_1 завіз їх до Києва. Проходив час, проте ніяких відомостей щодо вирішення її питань не було, тому вона стала телефонувати до ОСОБА_1, який вимкнув телефон. Потім вона стала телефонувати до ОСОБА_6, який повідомив, що від ОСОБА_1 ніяких коштів не отримував, тому радів, щоб я особисто зверталась до ОСОБА_1 Протягом 2007 року ОСОБА_1 отримав від неї 62000 доларів США. В листопаді місяці вона звернулась до товариша ОСОБА_1 - ОСОБА_10, який одразу не повірив, що ОСОБА_1 так її ошукав, тому при зустрічі повідомив, щоб він повернув гроші. Після того, ОСОБА_1 написав на неї доручення на свій автомобіль, проте постійно її уникав, щоб не передати ключі та сам автомобіль. Зважаючи на такі події, вона звернулась до депутата ОСОБА_11 помічником якого представлявся ОСОБА_1, який викликав до себе і ОСОБА_1, який повідомив, що дійсно брав кошти в сумі 62000 доларів США, однак уникнув розповіді про те з якою метою він їх брав, лише повідомив, що потім пояснить. Згодом вона зрозуміла, що ОСОБА_1 її ошукав. Коштів ОСОБА_1 їй не повернув.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона не перебуває ні з обвинуваченим, ні з потерпілою в жодних відносинах. В 2007 році вона працювала в ВАТ КБ «Хрещатик». З ОСОБА_1 познайомилась за тих обставин, що останній супроводжував позичальника, а саме був присутній при видачі кредиту ОСОБА_3 Вона оформлювала кредит, перевіряла документи, а в касі видавали кошти по кредиту. З ОСОБА_3 вона знайома по роботі, а саме оформлювала їй документи по кредиту. Погодження по кредиту дає погоджувальний комітет. ОСОБА_3 повідомляла, що бере кредит для відкриття маршрутів. Перевіркою документів займається служба безпеки банку. Вона отримує документи, оформлює кредитний договір. Сума кредиту була 500000 грн. Без погодження таку суму видати не могли. Чи були проблеми з оформленням документів вона не пам'ятає. Точної дати не пам'ятає дані події відбувались літом в 2007 чи 2008 році. Коли подаються всі документи засідає кредитний комітет на якому присутня, крім членів комітету тільки вона, а потім складається протокол. Кредитний договір підписує позичальник та керуючий відділення. ОСОБА_3 знімала не одразу всю суму, а частинами. При цьому її супроводжував ОСОБА_1, це вона бачила, коли супроводжувала перший раз ОСОБА_3 при отриманні частини кредиту. Він був в приміщенні, проте не пам'ятає точно де саме. Коли ОСОБА_3 отримувала кредит, то ОСОБА_1 стояв біля неї. ОСОБА_3 при ній почала перераховувати кошти, проте вона пішла та не бачила скільки їх було. Вона не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 був присутній інші рази. ОСОБА_1 був біля ОСОБА_3, коли вона отримувала кошти в банку, а саме першої суми. Чи брав ОСОБА_1 кошти в ОСОБА_3, їй не відомо. При отриманні ОСОБА_3 наступних траншів не знає чи ОСОБА_1, був біля останньої. ОСОБА_1 не був присутній під час засідання кредитного комітету. ОСОБА_3 повідомляла, що разом з ОСОБА_1 мала відкрити спільний бізнес. Було чи 8 чи 9 траншів. Вона точно не пам'ятає під час отримання якого траншу ОСОБА_3 говорила, що ОСОБА_1 її обманув. Коли це було вона також не пам'ятає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з ОСОБА_3 вона знайома на протязі 18 років. У 2007 році ОСОБА_3 повідомила їй про свої плани розширити свій бізнес, а саме займатись перевезенням та відкрити ще торгові місця на ринку. В 2007 році ОСОБА_3 зверталась до неї, як до головного бухгалтера, із заявою щоб оформити документи, для отримання кредиту в банку. ОСОБА_3 повідомляла, що в неї під заставу є будинок. Крім того, ОСОБА_3 говорила, що в неї є знайомий, який допоможе з отриманням ліцензії та кредиту. ОСОБА_3 потрібно було 200-300 тисяч гривень. Вона підготувала останній документи, після чого, разом з ОСОБА_3 звертались в Східно-Європейський банк щоб отримати кредит, проте в Могилів-Подільському відділенні вказаного банку їм повідомили, що можуть видати кредит на суму 100 тисяч гривень, однак ОСОБА_3 дана сума не влаштовувала. ОСОБА_3 представила їй ОСОБА_1 як помічника депутата. Коли оформили в банку «Хрещатик» кредит, тоді приїхав ОСОБА_1 Вони зустрілись біля ТЦ «Магі Центр», що в м. Вінниці, після чого поїхали в банк. Перебуваючи в банку «Хрещатик» ОСОБА_1 говорив з працівниками банку та повідомив, що домовився про видачу коштів в м. Вінниці або в м. Києві. Через декілька днів, ОСОБА_1 організував автомобіль, на якому вони поїхали в банк в м. Київ. ОСОБА_3 попросила її поїхати разом з нею до м. Києва, для того, якщо виникне якесь питання щоб вона могла дати відповідь. ОСОБА_1 був зацікавлений в отриманні ОСОБА_3 кредиту. Вона чула розмову між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу перевезень. Через деякий час вона зустріла ОСОБА_3, яка повідомила, що ОСОБА_1 її кинув на 62 тисячі доларів США. Під час зняття ОСОБА_3 коштів вона не була присутньою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працював директором ТОВ «Вінбус» з 2007 року. З кінця 2006 року він познайомився з ОСОБА_1 Коли він став депутатом міської ради, то він оформив ОСОБА_1 на прохання його батька своїм помічником. Коли він дізнався про подію з ОСОБА_3, то він звернувся до міської ради, щоб ОСОБА_1 позбавили статусу помічника депутата. З ОСОБА_3 познайомився через своїх знайомих, яка прийшла до нього та скаржилась на ОСОБА_1, проте він їй допомогти не міг. Крім того вона повідомила, що за допомогою ОСОБА_1 вона отримала великий кредит, на суму приблизно 70 тисяч доларів США. Вона йому повідомила, що просила ОСОБА_1 їй допомогти, за що йому мала заплатити кошти. З приводу цієї проблеми між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 він мав розмову з однією та іншою стороною, намагався сторонам допомогти їх вирішити. ОСОБА_1 виконував його доручення та у нього претензій не було, працював він у нього на громадських засадах, а тому йому не відомо де він отримував прибуток. Будь-якими дозволами на перевезення чи то отримання торгових місць на ринку в м. Могилів-Подільський ОСОБА_1 не міг займатись та не займався, оскільки це незаконно, доручень таких він не надавав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що наприкінці 2006 року до нього звернувся ОСОБА_1 з приводу надання консультацій із земельних питань, які він надав останньому. ОСОБА_1 йому повідомив, що потрібно проконсультувати жінку з м. Могилів-Подільського. Наприкінці цього ж року він разом з ОСОБА_1 з'їздив у м. Могилів-Подільський та проконсультував із земельних питань ОСОБА_3, надавши останній власний номер телефону. На той час з ОСОБА_1 були товариській відносини. В той час ОСОБА_1 працював помічником депутата ОСОБА_11 З приводу придбання ОСОБА_1 в 2007 році автомобіля «Мазди», йому стало відомо від самого ОСОБА_1, що даний автомобіль він взяв в кредит і сплачує щомісячно по 600 доларів США кредиту. Його здивувало, те що ОСОБА_1 ніде офіційно не працював і отримав кредит, проте це були не його справи і він не випитував. В кінці 2007 року до нього телефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що ОСОБА_1 отримав від неї кошти в розмірі 62 тисячі доларів, за що мав оформити 2 маршрути «Вінниця-Могилів-Подільський», та 15 торгових місць, проте грошей не повернув. З даного приводу він спілкувався з ОСОБА_1, який йому повідомив, що ОСОБА_3 він розвів і вказані кошти повертати останній не збирається. На запитання, що в ОСОБА_1 можуть бути питання кримінального характеру, останній повідомив, що питання такого роду він вирішить. Він запропонував ОСОБА_1 взамін за частину боргу повернути автомобіль, а потім повернути іншу частину, на що останній відповів, не буде повертати борг з тих причин, що ОСОБА_3 божевільна і нічого він не буде повертати. З даних підстав їх відносини зіпсувались. Також був випадок коли ОСОБА_1 просив відвести в м. Київ, проте він не знав, що потрібно буде відвезти ОСОБА_3 в м. Київ. Потім він побачив, що в автомобіль сіла ОСОБА_3 та працівники банку «Хрещатик», яких він повіз в м. Київ. Він дізнався, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 кошти за послуги, які не збирався виконувати. ОСОБА_1 звертався до нього з консультацією по тендерам, і що потрібно для маршрутів сполученням «Вінниця-Могилів-Подільський», щоб їх отримати, оформлення торгових місць, через що він піднімав законодавчу базу, для чого ОСОБА_1 це було потрібно, йому не відомо, проте він знає, що на той час останній спілкувався з ОСОБА_3 Яка сума отриманого ОСОБА_3 кредиту йому не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ні з обвинуваченим ОСОБА_1, ні з потерпілою ОСОБА_16 раніше не знайома не була. На той час, 07.12.2007 року, до неї звернулась ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1, із проханням нотаріально посвідчити генеральне доручення на автомобіль, що в подальшому вона і зробила, проте після оформлення доручення, не було передано технічний паспорт на автомобіль та сам автомобіль. Запитували про оформлення договору позики грошей, проте його не оформляли. Транспортний засіб був оформлений на ОСОБА_1, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали намір оформити генеральне доручення на автомобіль. Сума договору звучала в розмірі 68 тисяч доларів США. Вони мали передати автомобіль, а на решту боргу мали оформити договір позики. При ній ОСОБА_1 ні ключі , ні технічний паспорт на автомобіль ОСОБА_3 не передавав, мотивуючи це тим, що автомобілеві необхідно на СТО. Генеральне доручення було оформлене на 3 роки. Після оформлення генерального доручення, приблизно через тиждень, звернулась ОСОБА_3 та повідомила, що ні авто, ні технічний паспорт на автомобіль ОСОБА_1 їй не передано. Однак, анулювати вищевказану генеральну довіреність без власника неможливо. Щодо договору позики консультувалась ОСОБА_3 Де і коли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли боргові зобов'язання їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 07.09.2007 року запам'ятався йому, оскільки в той день у його друга був день народження, а саме ювілей 25-річчя. Біля 10 години, він до нього зателефонував з привітанням, потім вони зустрілися біля ринку «Урожай». Разом з його другом був і ОСОБА_1, вони купили все необхідне та в подальшому всі разом поїхали на таксі в сауну на Хуторі Шевченка по вул. Кірова та перебували там в складі чотирьох осіб: він, ОСОБА_1, ОСОБА_18 та ОСОБА_34 з 12:00 год. до 23:00 год., де жарили шашлики, відпочивали. ОСОБА_1 в той день з сауни не відлучався. Сауну замовив ОСОБА_18, який на той час був депутатом, а він був помічником депутата. Раніше він ОСОБА_1 не знав, познайомився з ним в день народження товариша та в подальшому бачив його дуже рідко, оскільки він проживає в м.Києві, а ОСОБА_1 в м.Вінниці. Під час святкування дня народження, ніхто з комплексу не виходив, ОСОБА_1 готував шашлики та до них ніхто не приходив. Під час святкування вони мобільні телефони вимкнули. Про ситуацію, яка сталася в ОСОБА_1 з ОСОБА_3, йому відомо лише зі слів ОСОБА_1, проте він писав депутатське звернення щодо обставин про незаконне затримання ОСОБА_1 Крім того, також чув, що ОСОБА_1 мав позичити кошти на купівлю автомобіля, а його однокласник ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_1 отримати кредит, оскільки працював в банку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3, він не перебуває ні в яких відносинах. 03.10.2007 року з ОСОБА_1 він перебував в м.Тернополі, що може підтвердити. В м. Тернополі в нього зламався автомобіль, який здали в ремонт. Автомобіль ремонтували 2-3 дні, тому що чекали запчастини. Поки чекали запчастини, то їздили в Львівську та Івано-Франківську область. 10.10.2007 року також були в м. Тернополі, оскільки, в ці дні, з ними зустрічався декілька раз. Він особисто ОСОБА_1 не знав, так само як і його товариша. Вони були десь до 13-14.10.2007 року в м. Тернополі. З ОСОБА_1 його познайомив ОСОБА_20, його колишній директор, який на даний час в Росії. 3,4,5 жовтня 2007 року, він бачив кожного дня, вони приходили на офіс. Точної дати не пам'ятає, коли вони поїхали чи то 12 чи 13.10.2007 року. Особисто не бачив, коли ОСОБА_1 покидав м. Тернопіль. Як ОСОБА_1 проводив вільний час, поза офісом, йому це також не відомо. ОСОБА_1 приїжджав на автомобілі «Мазда» червоного кольору. Звертався до ОСОБА_20 з проханням, щоб допоміг ОСОБА_1 Він йому допоміг. Коли працівники міліції його допитували, він не пам'ятає. При допиті задавали питання загальні, а тому конкретні дати не вказував. 03.10.2007 року він запам'ятав, оскільки в той день було пограбування ювелірного магазину, який знаходився біля його майстерні, у зв'язку з чим, було дуже багато міліції. ОСОБА_1 був з ОСОБА_18 на АДРЕСА_2. ОСОБА_1 і ОСОБА_18 перебували і в його кабінеті, а також в кабінеті ОСОБА_20. Де вони ці дні жили, йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює приватним підприємцем, він зареєстрований в м. Вінниці, проте проживає в м. Києві. ОСОБА_1 його однокласник, з яким він навчався в школі №7. ОСОБА_3 він не знає. 07.09.2007 він святкував свій день народження. Зранку, цього ж дня, до нього приїхав привітати ОСОБА_1 Крім того, в нього в кінці серпня народилась донька. Його день народження святкували ОСОБА_21, ОСОБА_33, його однокласник, та ОСОБА_17 - товариш по роботі. День народження святкували, в оздоровчому комплексі, під час святкування жарили шашлики, відпочивали, ОСОБА_1 готував м'ясо. З території комплексу, ніхто з них чотирьох, не виходив і до ОСОБА_1 ніхто не приїжджав. Всі 10 годин ОСОБА_1 був на території комплексу та не відлучався. З ОСОБА_1 спілкується не часто, оскільки він проживає в місті Києві, а ОСОБА_1 проживає в м. Вінниці. З ОСОБА_1 інколи бачились на зустрічі випускників, а в 2006-2007 роках. Він обирався депутатом, а ОСОБА_1 в той час працював в цьому напрямку, так як, ОСОБА_1 є спеціалістом з виборчих систем. Про ситуацію з ОСОБА_3 йому відомо лише зі слів ОСОБА_1 Про те, як ОСОБА_1 передавали 75 тис. гривень не бачив, а лише чув зі слів ОСОБА_1 Писав депутатське звернення щодо обставин про незаконне затримання ОСОБА_1, оскільки його затримали на 10 діб. Чув про те, що ОСОБА_1 мав позичити кошти на купівлю автомобіля, а також проте, що ОСОБА_3 не бажала взамін отримати машину, а хотіла лише кошти, тому ОСОБА_1 передав кошти їй в нотаріуса. ОСОБА_7 його однокласник по школі №16, який сказав, що допомагав ОСОБА_1 отримати кредит, оскільки працював в банку. Про претензії ОСОБА_3 до ОСОБА_1 він не знає. Коли відпочивали, то мобільні телефони вони відключили. В 2007 році з ОСОБА_1 зустрічався в кінці 2007 року, він не пам'ятає чи ОСОБА_1 його запрошував на день народження. Було 4 чоловіка на святкуванні, приїхали біля 12 дня зустрілися біля ринку урожай, а потім поїхали на таксі на базу відпочинку. Скуповувались приблизно 30 хвилин. ОСОБА_1 приїхав до нього о 09:05-09:10 год. ранку. Збирався до 09:30, приблизно о 10 приїхав ОСОБА_34 і вони поїхали на ринок Урожай. Донька народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З досліджених в судовому засіданні доказів, що надані сторонами вбачається, що 04.12.2009 року з заявою про вчинення злочину звернулась ОСОБА_3, згідно якої ОСОБА_1, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_3, під приводом надання останній допомоги у виділенні двох маршрутів пасажирських перевезень та торгівельних місць на ринку м.Могилів-Подільський Вінницької області, отримав від неї на території м. Вінниці грошові кошти в наступних сумах: з березня по серпень 2007 року - 19500 гривень, 29.08.2007 року - 170 000 гривень, з 07.09.2007 року по 10.10.2007 року -185 000 гривень, після чого взяті на себе зобов'язання не виконав, коштами розпорядився на власний розсуд.

За вказаним фактом порушено кримінальну справу, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи №10270449 і прийняття її до свого провадження від 13.04.2010 року.

В подальшому вказана подія зареєстрована відповідно до чинного КПК України у встановленому порядку 24.01.2013 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Згідно копії кредитного договору ВБ ВАТ КБ «Хрещатик» №80/805/07/фо від 23.08.2007 року ОСОБА_3 отримала суму кредиту в розмірі 500000,00 гривень, загальна орієнтована вартість кредиту складала 675500,37 гривень, в тому числі сума кредиту 500000,00 гривень, сума відсотків 170475,37 гривень, сума комісій 5025,00 гривень.

Відповідно до договору іпотеки №80/805/07/фо від 23.08.2007 року, предметом іпотеки являється двоповерхова нежитлова будівля, літ. «А» загальною площею 641,19 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3, яке належить Іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Згідно довідки №10/349 від 04.08.2009 року ВБ ВАТ КБ «Хрещатик» про видачу траншів по кредиту за 2007 рік вбачається, що ВБ ВАТ КБ «Хрещатик» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року ОСОБА_3 було видано транші по кредиту в розмірі 390 000,00 гривень.

Згідно довідки ПАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 за період з 23.08.2007 року по 18.05.2010 року було сплачено відсотки за користування кредитом, згідно умов кредитного договору № 80/805/07/ фо від 23.08.2007 року в загальному розмірі 155048,80 грн.

Згідно довідки управління НБУ України № 13-013/1825 від 12.05.2010 року офіційний курс гривні встановлений Національним Банком України до 100 доларів США становив 505,0000 грн.

Згідно листа начальника управління транспорту Вінницької облдержадміністрації ОСОБА_13 №01-18/44 від 22.01.2010 року, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до управління транспорту облдержадміністрації з письмовими заявами у 2007 році не звертались. В 2007 році було проведено одне засідання обласного конкурсного комітету з розглядом об'єктів конкурсу, що містили оборотні рейси за маршрутом «Вінниця АС-2 - Могилів-Подільський АС», а саме 21.12.2007 року. Серед таких пропозицій не було пропозицій від перевізників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 У 2007 році не було затверджено жодного додаткового оборотного рейсу за маршрутами «ВінницяАС-2 - Могилів-Подільський АС» чи «ВінницяАС-1 - Могилів-Подільський АС».

Згідно листа заступника голови правління Вінницької обласної спілки споживчих товариств ОСОБА_22 №12/11-1 від 29.01.2010 року, відповідно до інформації наданої управлінням Могилів-Подільського районного споживчого товариства на протязі 2006-2007 років була можливість надати 15 торгівельних місць на ринку. Громадянка ОСОБА_3 орендує 5 торгівельних місць на ринку районного споживчого товариства і додатково не зверталась із заявами про надання торгових місць.

В той же час, звернень гр. ОСОБА_1 щодо надання торгівельних місць на ринку товариства на протязі 2007 -2008 років не було.

Згідно листа Голови правління Вінницької облспоживспілки ОСОБА_23 №1-1/20 від 15.05.2014 року відповідно до книг реєстрації вхідної кореспонденції Могилів-Подільського райспоживтовариства в 2007-2008 роках від громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 письмових звернень щодо надання торгівельних місць на ринку райспоживтовариства не надходило. У 2007-2008 роках вільних місць для оренди на ринку райспоживтовариства не було. Щоденно на ринку надавалися місця особам, які займали їх на один день торгівлі. З 2008 року громадянка ОСОБА_3 орендувала торгові місця на бетонних прилавках № 304, № 305 та торгові місця під "ракушками" № 38 і № 171; з 2012 року - місця на прилавках № 181, № 182 та під МАФ № 39.

Згідно постанови про проведення виїмки від 11.05.2010 року у ОСОБА_3 проведено виїмку диктофонів та касет з аудіо записом розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які зберігались у ОСОБА_3

Згідно протоколу виїмки від 14.05.2010 року дві аудіо касети (мікро) та два диктофона марки «аіша» та «olimpus», які було надано ОСОБА_3, вилучено для приєднання до справи.

З постанови слідчого про вилучення (відібрання) зразків для експериментального дослідження від 25.10.2010 року, вбачається вилучення для експериментального дослідження зразків голосу обвинуваченого ОСОБА_1, що підтверджується також протоколом про відібрання зразків для експериментального дослідження від 25.10.2010 року.

З висновку фоноскопічної експертизи №19/13-54 від 13.01.2011 року, що призначена та поведена у встановленому порядку, що підтверджується постановою про призначення експертизи від 25.10.2010 року, вбачається , що мовлення на касеті №1 належить ОСОБА_1 Зміст поданої на дослідження фонограми, яка знаходиться на касеті №1 наведений у дослідницької частини експертизи. Відповісти на питання в частині: «Чи належить мовлення а касеті №2 ОСОБА_1?» - не виявилось можливим.

Згідно протоколу огляду речового доказу від 28.04.2011 року, два диктофони, дві мікро касети «Panasonic МС-90» та мікро касета «TDK МС-90», оглянуті та визнані речовими доками, що підтверджується постановою про приєднання до справи речових доказів від 28.04.2011 року.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.06.2010 року про проведення обшуку надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до протоколів обшуку від 08.06.2010 року з помешкання ОСОБА_1 виявлено та вилучено речі та документи, серед яких, посвідчення №02/004 на ім'я ОСОБА_1, що він являється помічником Голови Національного Комітету по боротьбі з корупцією ОСОБА_24, візитні картки на імя ОСОБА_1 - 4 шт. ( на візитках зазначено: Вінницька міська рада ОСОБА_1 - перший помічник голови постійної депутатської комісії з питань транспорту, промисловості, підприємства та сфери послуг, довірена особа при виборчому штабі ОСОБА_25), копію трудової книжки ОСОБА_1, згідно якої з 02.08.2004 року ОСОБА_1 працював юристом, 14.10.2005 року був звільнений за узгодженням сторін, гарантійна та сервісна книжка на автомобіль «Мазда», пустий бланк з емблемою Вінницького міського молодіжного виконавчого комітету міської ради із зображенням гербу на 2-х аркушах; пусті бланки, де зазначено: «Національний комітет по боротьбі із корупцією» на 3-х аркушах. Виявлені предмети і документи вилучені в установленому порядку, оглянуті та визнані речовими доказами, що підтверджується відповідними постановами.

Згідно листа Вінницької ОДПІ ГУМ у Вінницькій області №12471/10/18-185 від 03.06.2014 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУМ у Вінницькій області як фізична особа підприємець. Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що в останнього вони відсутні.

Згідно довідки ПП «Світлана» від 30.05.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 з травня 2006 року працює в ПП «Світлана» на посаді старшого менеджера з продажу.

Відповідно до біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу від 01.09.2007 року, реєстраційний номер №117348, ФОП ОСОБА_26 в особі брокера придбав у ОСОБА_27, яка діє на підставі договору доручення з однієї сторони та ОСОБА_1, автомобіль марки «Мазда-6» 2005 року випуску, № кузова НОМЕР_3, н.з. НОМЕР_4, за узгодженою вартістю в розмірі 100,00 грн., що також підтверджується відповідним витягом по даному автомобілю та обліковою карткою приватного ТЗ.

Згідно листів Вінницького ВРЕР ГУМВС України у Вінницькій області №9/704 від 27.01.2010 року та 9/5975 від 17.11.2010 року вбачається, що згідно БД АІС «Автомобіль» Вінницького ВРЕР на ім'я ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані. За ОСОБА_1 в період з 2007 року був зареєстрований автомобіль НОМЕР_1, який на теперішній час знятий з обліку, що підтверджується відповідним журналом карток.

Відповідно до копії довіреності посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_15 Вінницького міського нотаріального округу від 07.12.2007 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 щодо розпорядження від його імені (продати, обміняти, здавати в оренду, позичку) належний йому автомобіль марки «Мазда-6» 2005 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_2, терміном на три роки, тобто до 07.12.2010 року, що також підтверджується повним витягом з ЄРДР № 6006333 від 08.04.2008 року.

З листа заступника начальника УМВС України у Вінницькій області управління ДАІ №9/8029 від 20.05.2014 року згідно бази даних АІС «ДАІ-2000» УДАІ УМВС України у Вінницькій області, а саме: журнал карток реєстрації, перереєстрації автомобіля марки MAZDA 6, починаючи з 27.11.2010 року перебуває у власності ОСОБА_28, що підтверджується журналом карток від 17.05.2014 року.

Згідно поданих стороною захисту документів, ОСОБА_1 неодноразово звертався зі скаргами до різних інстанції, вважаючи кримінальне переслідування незаконним.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, дослідивши письмові докази в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов наступних висновків.

З показань потерпілої ОСОБА_29 вбачається, що ОСОБА_1 вводячи її в оману шляхом повідомлення неправдивої інформації про те, що він може їй посприяти та вирішити питання щодо розширення її бізнесу шляхом оформлення документів для отримання маршрутів пасажирських перевезень сполученням Могилів -Подільський - Вінниця та 15 торгівельних місць на ринку в м. Могилів-Подільський заволодів її коштами на загальну суму 374500 гривень, які вона отримала в кредит в банку «Хрещатик» за сприяння ОСОБА_1 Так, потерпіла вказала, що ОСОБА_1 позиціонуючи себе як впливову людину, що має зв'язки з депутатами, оскільки являється помічником одного з них, має можливість допомогти оформити документи та дозволи на зазначене на що йому необхідні кошти. Зазначених коштів в потерпілої не було, а тому вона погодилась на пропозицію ОСОБА_1 отримати їх в кредит, оскільки вважала, що після розширення бізнесу, буде мати реальну можливість їх повернути банку. В зв'язку з цим нею було укладено кредитний договір та договір іпотеки та отримано кредитну лінію з лімітом 500000 гривен. Кошти надавались ОСОБА_1 частинами, за його проханням, при цьому ОСОБА_1 повідомляв, що займається її питаннями та оформить все необхідне, а вказані кошти він передає особам, що вирішують її питання.

В той же час, ОСОБА_1 вказано іншу версію відносин з потерпілою ОСОБА_3 Відповідно до повідомленого ОСОБА_1, він не оспорюючи факту знайомства з ОСОБА_3 зазначив, що консультував її з земельних питань, жодних обіцянок, або розмов з приводу оформлення ним будь-яких дозвільних документів на маршрутні перевезення або торгові місця в них не було. Жодних коштів він в ОСОБА_3 на вирішення зазначеного він не брав, а лише допоміг ОСОБА_3 отримати кредит в банку на вигідних умовах з відстрочкою на 6 місяців. Саме за вказану допомогу ОСОБА_3 запропонувала йому позичити 100000 гривень. Вказані кошти від ОСОБА_3 він дійсно отримав, але потім повернув, реалізувавши свій автомобіль та передавши ОСОБА_3 75000 гривень та ОСОБА_10 25000 гривень.

Таким чином, сторонами у справі не оспорюється факт їх знайомства та фактично у справі існує дві версії щодо розвитку події.

Надаючи перевагу одній з версій, суд приймає до уваги сукупність інших доказів у справі, які підтверджують розвиток події, повідомлений саме потерпілою.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що він на час знайомства з ОСОБА_3 працював в консалтинговій компанії, а потерпіла стверджує, що познайомилась з ОСОБА_1 як з помічником депутата.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він в 2007 році не працював, оскільки 14.10.2005 року був звільнений за узгодженням сторін.

В той же час, з показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_1 у вказаний період дійсно був на громадських засадах його помічником як депутата, що підтверджує показання ОСОБА_3

З протоколу обшуку слідує, що в помешканні ОСОБА_1 виявлено та вилучено посвідчення, візитівки, ( помічника Голови Національного Комітету по боротьбі з корупцією, першого помічника голови постійної депутатської комісії з питань транспорту), які не вказують про надання ним юридичних послуг як він про це зазначає, а підтверджують показання потерпілої ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 представлявся дуже впливовою людиною, яка має знайомства в будь-якій сфері.

Таким чином, суд приходить до висновку, що потерпіла повідомляє правдиву інформацію про те, що ОСОБА_1 позиціонував себе як впливова людина, помічник депутата, що має зв'язки, оскільки такі показання потерпілої узгоджуються з іншими доказами у справі.

При цьому суд зазначає, що у вказаний час ОСОБА_1 вже повідомляв потерпілій неправдиву інформацію, обманював її оскільки він будь-якої можливості отримувати дозволи, ліцензії тощо не мав, через те, що перебував на посаді помічника депутата міської ради на громадських засадах, до повноважень якого зазначене не входило. Так, свідок ОСОБА_11 зазначив, що будь-яких доручень він як депутат ОСОБА_1 з цього приводу не надавав та не міг надати через незаконність вказаного.

Однак, ОСОБА_1, повідомляючи ОСОБА_3 неправдиву інформацію, вводячи її в оману, зміг викликати в неї певну повагу і довіру та переконати у своїх можливостях, що вбачається з показань потерпілої.

Саме через вказаний обман, потерпіла почала довіряти обвинуваченому та бажаючи розширити свій бізнес, вирішила передати ОСОБА_1 кошти.

Судом встановлено, що зазначених коштів у потерпілої не було, а тому ОСОБА_1 запропонував отримати потерпілій кредит. Факт отримання кредиту ОСОБА_3 у вказаний час підтверджується не лише її показаннями, а й письмовими доказами у справі, а саме кредитним договором від 23.08.2007 року, згідно з яким потерпіла отримала кредитну лінію в сумі 500000 гривень та договором іпотеки.

З зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_3 отримано вказані кошти із сплатою за користування відсотків в сумі 19% річних.

В той же час, ОСОБА_1 не оспорює факт того, що він допоміг отримати ОСОБА_3 вказаний кредит, оскільки був зацікавлений в отриманні в неї в борг 100000 гривень з кредитних коштів. ОСОБА_1 вказує, що їх і отримав, оскільки ОСОБА_3 добровільно запропонувала йому їх позичити без відсотків.

Враховуючи джерело походження вказаних коштів, яке підтверджено документально, а саме кредитним договором, а також довідками банку про отримання вказаних грошей та про сплату ОСОБА_3 відсотків за користування кредитом в розмірі 155048,80 гривень, суд не приймає до уваги версію обвинуваченого. Так, з сукупності доказів у справі встановлено, що у ОСОБА_3 власних коштів щоб позичити ОСОБА_1 не було, вона отримала кредит, тобто грошові кошти зі сплатою відсотків банку, що унеможливлювало їх передачу (позичення) ОСОБА_1 без відсотків. При тому, що ОСОБА_1 сам стверджує, що він для ОСОБА_3 не був близькою людиною, а в них були лише ділові стосунки клієнт - юрист.

Тобто, сам ОСОБА_1 повідомив суду суперечливі данні, які не узгоджуються між собою та сукупністю доказів у справі.

Також, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 брала вказані кошти укладаючи договір, який забезпечувався і іпотекою, проте, за свідченнями обвинуваченого передала йому значну частину отриманих кредитних коштів без будь-яких документів.

Таким чином, на користь версії обвинувачення свідчить і зміст письмових доказів у справі, які узгоджуються з показаннями потерпілої та спростовують версію ОСОБА_1

З показань потерпілої вбачається, що вона надала обвинуваченому кошти для оформлення документів для отримання маршрутів пасажирських перевезень сполученням Могилів -Подільський - Вінниця та 15 торгівельних місць на ринку в м. Могилів-Подільський.

Факт отримання зазначених коштів підтверджується показаннями потерпілої, довідкою про здійснення видачі їх коштів банком та частково підтверджений і самим обвинуваченим.

Разом з тим, з листа начальника управління транспорту Вінницької облдержадміністрації від 22.01.2010 року, вбачається, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до управління транспорту облдержадміністрації з письмовими заявами у 2007 році не звертались. В 2007 році було проведено одне засідання обласного конкурсного комітету з розглядом об'єктів конкурсу, що містили оборотні рейси за маршрутом «Вінниця АС-2 - Могилів-Подільський АС», а саме 21.12.2007 року. Серед таких пропозицій не було пропозицій від перевізників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 У 2007 році не було затверджено жодного додаткового оборотного рейсу за маршрутами «ВінницяАС-2 - Могилів-Подільський АС» чи «ВінницяАС-1 - Могилів-Подільський АС». Згідно листа заступника голови правління Вінницької обласної спілки споживчих товариств від 29.01.2010 року, на протязі 2006-2007 років була можливість надати 15 торгівельних місць на ринку. Громадянка ОСОБА_3 орендує 5 торгівельних місць на ринку районного споживчого товариства і додатково не зверталась із заявами про надання торгових місць. Звернень ОСОБА_1 щодо надання торгівельних місць на ринку товариства на протязі 2007 -2008 років не було. Згідно листа Голови правління Вінницької облспоживспілки від 15.05.2014 року, в 2007-2008 роках від громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 письмових звернень щодо надання торгівельних місць на ринку райспоживтовариства не надходило.

Зміст вказаних доказів в сукупності з іншими доказами у справі переконує суд у тому, що ОСОБА_1 в момент заволодіння коштами ОСОБА_3 повідомляв їй неправдиву інформацію, оскільки не мав наміру жодним чином їй допомагати в оформленні документів.

З висновку фоноскопічної експертизи №19/13-54 від 13.01.2011 року, вбачається, що мовлення на касеті №1 належить ОСОБА_1 При цьому із змісту розмов ОСОБА_1, викладених експертом у дослідницький частині вбачається, що він запевняє ОСОБА_3 про те, що він працює над отриманням відповідних дозволів, проте ще треба почекати із результатами, що в сукупності із іншими доказами у справі, а саме показаннями потерпілої, свідків та письмовими доказами, які спростовують наявність будь-яких спроб обвинуваченого отримати дозвільну документацію у справі переконує суд у тому, що ОСОБА_1 шахрайським способом заволодів грошима потерпілої.

Відповідно до статті 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном шляхом обману.

З вказаного випливає, що об'єктивна сторона цього злочину виражається у заволодінні чужим майном способом обману.

Оманом є повідомлення неправдивих відомостей, які повідомляються з метою заволодіння чужим майном. При цьому потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно. Обман викликає у потерпілого усвідомлення правомірності передачі майна та виступає як спосіб зовні законного, за згодою потерпілого, отримання майна.

Суд звертає увагу, що способом обману потерпілої для заволодіння її майном, що вбачається з її показань, показань свідків та письмових доказів у справі, було обрано наступне - потерпілій повідомлялась неправдива інформація про наявність зв'язків та можливості оформити дозвільні документи, для цього ОСОБА_1 позиціонував себе як помічника депутата та впливову людину, що створювало уяву про вказане, та отримання грошей в потерпілої, що завуальовувалось у необхідність їх передачі для отримання дозволів у будь-який спосіб з використанням неіснуючого положення.

Для реалізації умислу щодо заволодіння коштами потерпілої при описаній схемі шахрайства, ОСОБА_1 створив уяву в потерпілої, що він передає зазначені гроші особам, що займають відповідні посади та які мають можливість оформити вказані документи.

Так, судоми з показань потерпілої та свідка ОСОБА_11 встановлено, що саме обвинувачений ОСОБА_1 вводив її в оману, повідомляв явно неправдиві відомості, оскільки вирішенням питання надання будь-яких дозволів він не займався та не міг робити зазначене. Всі повідомлені ОСОБА_1 відомості є неправдивими, що підтверджується письмовими доказами у справі (довідки про відсутність звернень тощо) та показаннями свідка ОСОБА_11, що доводить вчинення ним способу заволодіння чужим майном - обману потерпілої при зловживанні її довірою.

Згідно з ППВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Докази у справі та вказані приписи ППВСУ, підтверджують вчинення ОСОБА_1 зазначених дій, а саме повідомлення потерпілій неправдивих відомостей з метою викликати у неї довіру та впевненість у правомірності передачі йому коштів.

Шахрайство є закінченими злочином з моменту заволодіння майном, тобто того моменту коли винна особа вже отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно здобутим майном. Судом встановлено, що вказані кошти ОСОБА_1 отримав в потерпілої протиправно в результаті обману, що і утворює склад злочину. При цьому є доведеним те, що він вчинив зазначене заволодіння коштами частинами, загальна сума яких становить особливо великий розмір, що підлягає кваліфікації як заволодіння майном шляхом шахрайства у особливо великих розмірах через доведення в судовому засіданні, що його діяння були вчинені одним способом і за аналогічних обставин, при повідомлені потерпілій з самого початку загального розміру суми грошей, які йому необхідно передати, що свідчить про його умисел вчинити шахрайство у особливо великому розмірі.

При цьому суд не приймає до уваги доводів ОСОБА_1 про те, що він кошти потерпілій повернув, оскільки зазначене не підтверджується жодним доказом у справі та повністю спростовано показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_30 доказами у справі, що підтверджують наявність кредитної заборгованості ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 190 КК України, як вчинення шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою вчинене в особливо великих розмірах.

При цьому суд виключає з кваліфікації дій обвинуваченого ознаку шахрайства - заволодіння чужим майном шляхом обману. Так, кваліфікація дій обвинуваченого надана обвинуваченням містить посилання на наявність одночасно двох альтернативних способів вчинення шахрайства, з зазначенням, що обвинувачений вчинив вказаний злочин «шляхом обману та зловживання довірою». Суд враховує, що зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на попередньому знайомстві, добрих стосунках, що склались. Тобто для наявності вказаної ознаки необхідна сукупність як обману, так і наявності довірливих відносин. З показань потерпілої вбачається, що вона перебувала в довірливих відносинах з обвинуваченим, який внаслідок цього і зміг її обманути, а відтак і заволодів її майном зловживаючи довірою. Вказане є підставою для виключення ознаки «шляхом обману» з кваліфікації обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З характеристик поданих сторонами вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання, колишнього навчання та роботи характеризується позитивно.

З довідок ВОПНЛ ім. Ющенка вбачається, що ОСОБА_1 на психіатричному обліку у вказаному закладі не перебуває.

З довідок КЗ ВОНД «Соціотерапія» вбачається, що ОСОБА_1 на наркологічному диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно вимоги ІЦ УМВС України від 26.03.2014 року, обвинувачений ОСОБА_1, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину не визнав, шкоду потерпілій не відшкодував, характеризується позитивно, не одружений.

Обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, а саме вчинення особливо тяжкого умисного злочину, корисливого мотиву дій ОСОБА_1, особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину не визнав, шкоду потерпілій не відшкодував, колегія суддів вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке досягнене мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

При вирішенні цивільного позову потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З цивільного позову потерпілої вбачається, що вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 870044,61 грн., проте до суми шкоди, завданої злочином, безпідставно включено збитки у виді відсотків, інфляційні, комісійні та пеня за прострочення виконання зобов'язання. Суд, вважає, що з обвинуваченого вказана сума (870044,61 грн.) стягненню не підлягає, виходячи з того, що злочином потерпілій завдано шкоду на суму 374 500 грн., а інші збитки могли бути стягнуті лише внаслідок невиконання цивільно-правових зобов'язань, яких в даному випадку між потерпілою та обвинуваченим не виникло.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Потерпілою на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вона внаслідок злочинних дій обвинуваченого тривалий час страждала, в неї порушився звичайний уклад її життя, вишукувала кошти та реалізовувала належне їй майно, щоб погасити кредит, тому перехвилювалася.

Зазначене переконує суд у тому, що потерпіла ОСОБА_3 в зв'язку із вчиненням протиправних діянь обвинуваченого зазнали душевних страждань, що зумовлює висновок суду про заподіяння потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди, а тому цивільний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися в зв'язку з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, суд приймає рішення про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Долю речових доказів суд визначає у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 65-67, 190 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 190 КК України у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_1 майна.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня постановлення вироку, тобто з 12 січня 2017 року.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід утримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 02.06.2010 року до 11.06.2010 року включно, а також з 12.01.2017 року до дати набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_31 на користь ОСОБА_3 374500,00 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та 20000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Речові докази у кримінальному провадженні - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:

Судді: