Рішення № 64011766, 06.01.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2600/16-ц

2/559/285/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2017 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

при секретарі Протас Ю.В.

за участю представників позивача адвоката Боржецького О.Л,.

представника відповідача адвоката Турянської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилається на те, що ОСОБА_3 з липня 1996 року по лютий 2016 року проживала у шлюбі з ОСОБА_5 В червня 2003 року подружжя придбало одноповерховий житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За домовленістю між ними, будинок було оформлено на відповідача ОСОБА_5 Кошти на придбання будинку надала позивач ОСОБА_3, яка їздила на заробітки за кордон, а відповідача такої суми коштів не мав. Згодом до будинку було здійснено добудову, кошти на яку знову надала позивач ОСОБА_3 У вказаному будинку разом зі сторонами проживала матір позивача ОСОБА_4, яка займалася веденням домашнього господарства за відсутності дочки ОСОБА_3 З 2006 року ОСОБА_4 за згодою співвласників, була зареєстрована у вказаному будинку. На даний час в провадженні Дубенського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що об'єктом спільної власності подружжя. 15 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_5 будинок було відключено від системи електропостачання. Дії відповідача призвели до створення таких умов, за яких проживання у вказаному будинку є неможливим. Враховуючи той факт, що з ОСОБА_3, як співвласницею будинку, не було узгоджено питання відключення будинку від електропостачання, до вирішення питання щодо поділу майна подружжя, припинене електропостачання повинно бути відновлене. Дії відповідача також було спричинено моральну шкоджу, яка полягає в душевних стражданнях, яку позивачі оцінюють у 15 тисяч гривень кожен.

27 грудня 2016 року позивачі подали заяву про уточнення позовних вимог, оскільки після відкриття провадження у справі, їм стало відомо, що за заявами відповідача будинок відключений від водопостачання та телефонного зв'язку та послуг мережі Інтернет. Просять усунути перешкоди в користуванні житловим будинком, а саме зобов'язати відповідача відкликати заяви про відключення будинку від інженерних мереж, заборонити відповідачу без згоди співвласника ОСОБА_3 до реалізації розподілу будинку вчиняти будь-які дії, пов'язані з відключення будинку від інженерних мереж, стягнути з відповідача по 15 тисяч гривень на відшкодування завданої моральної шкоди та понесені судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_5 було подано заперечення проти позову, де він вказує, що вважає даний позов незаконним та необґрунтованим. Вказує, що спірний будинок було придбано за спільні кошти подружжя, оскільки він отримує стабільний заробіток. Добудову до вказаного будинку, робив він власними силами разом зі своїм батьком та наймані майстри. Щодо реєстрації у будинку його бувшої тещі - позивача ОСОБА_4, то про те, що вона зареєстрована у будинку він дізнався лише після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 у січня 2016 року. Він, як власник будинку, згоди на її реєстрацію у будинку не давав. Бувша дружина наполягла, що її мама буде проживати з ними, в той час коли вона сама перебуває на заробітках в Італії. Позивач ОСОБА_3 не проживає у вказаному будинку більше 15 років, оскільки постійно перебуває на заробітках закордоном, лише періодично приїжджає у відпустку. На даний час, в зв'язку з хворобами його батьків, він змушений проживати разом з ним, тому, коли у вересні 2016 року його син ОСОБА_6 поїхав на навчання за кордон, він написав заяву, щоб будинок відключили він електропостачання. Такі дії вчинені з міркувань того, що нести додаткові витрати на утримання будинку, в якому він не проживає, він не має змоги, оскільки змушений допомагати фінансово у лікуванні батьків. Щодо погодження з бувшою дружиною питання оплати комунальних послуг для утримання будинку чи відключення його від електропостачання, то у нього не було такої можливості, оскільки вона з ним не спілкується, а засоби зв'язку з нею йому не відомі. Просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат Боржецький О.Л., позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.. ОСОБА_4 пояснила, що її дочка перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 За час перебування у шлюбі, у 2003 році ними було придбано житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2. Кошти на придбання будинку надала її дочка ОСОБА_3, яка з 2001 року перебуває на заробітках в Італії. В подальшому до вказаного будинку було здійснено добудову, за кошти дочки. За згодою сторін, в 2006 році вона була прописана у вказаному будинку, оскільки перед тим продала належну їй ? частину будинку. За кошти, отримані від продажу будинку, дітьми було придбано автомобіль для їх сім'ї. Весь час, коли дочка перебувала за кордоном вона здійснювала догляд за їх неповнолітнім сином ОСОБА_7, займалася домашнім господарством. В лютому 2016 року шлюб між ОСОБА_5 та її дочкою було розірвано. З того часу в неї із зятем вникли напружені стосунки. Зять всіляко намагався її принизити, створював умови за яких її перебування у будинку було неможливим. У вересні 2016 року зять вчинив сварку, в ході якої повикидав її речі із гаража біля будинку. В подальшому вона дізналася, що по заяві зятя ОСОБА_5 в будинок було припинено постачання електроенергії. Про те, що будинок буде відключено від електропостачання ні її, ні її дочку ОСОБА_3 не було повідомлено. В зв'язку з цим, перебування її в будинку без електроенергії виявилося неможливим. В подальшому будинок було відключено від водопостачання та послуг телефонного зв'язку та мережі Інтернет. Свої дії, відповідач пояснив тим, що він зробить все, щоб її перебування у вказаному будинку виявилось неможливим. На сьогоднішній день ні вона, ні її дочка ОСОБА_8, ні онук ОСОБА_6, не мають можливості перебувати у вказаному будинку, хоча мають на це всі права. Зять відмовляється від вчинення дій по підключенню будинку до інженерних мереж. На її думку ці дії вчиненні з метою помсти дочці, за її намір поділити спірний будинок. Діями відповідача їй спричинено душевні страждання внаслідок порушення права на проживання, а саме навмисного позбавлення умов проживання за місцем реєстрації та фактичного проживання. Окрім цього, дії відповідача стали причиною погіршенні стану її здоров'я. Вона неодноразово була змушена звертатись за медичною допомогою до лікарів, купувати ліки. На даний час вона проживає у своїх родичів, що спричиняє їй незручності та усвідомлення того, що вона позбавлена свого звичного способу життя. Просить позовні вимоги задоволити повністю.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Боржецький О.Л. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що ОСОБА_3 на даний час перебуває за межами України, іншого житла в неї немає, а тому з вини відповідача вона не може в повній мірі користуватися житлом, що належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя. З вини відповідача його довірителька, позивачка у справі, не змогла приїхати у чергову раніше заплановану з роботодавцем відпустку восени 2016 року. Окрім того, їх син ОСОБА_6, який перебуває на навчанні у Словаччині, також позбавлений можливості перебувати у вказаному будинку, в зв'язку з тим що з вини відповідача будинок непридатний для проживання. Просить позовні вимоги задоволити повність.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ним з дружиною в 2003 році було придбано житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1. Кошти на придбання будинку були їх спільні - це були кошти з весілля, також їм допомогли його бабуся з дідусем та батьки. Дружина лише у 2001 році поїхала на заробітки в Італію, а тому за цей час не могла заробити кошти на придбання будинку. За їх спільною згодою будинок було оформлено на нього. Згодом ними було здійснено добудову до вказаного будинку. Добудову здійснював він сам зі своїм батьком, також працювали наймані люди. Не відомо з яких причин, в кінці 2015 року його дружина подала позов до суду про розірвання шлюбу. Про те, що шлюб між ними розірвано він дізнався лише на початку 2016 року. Про те, що в будинку зареєстрована його теща, він дізнався лише після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 З того часу, дружина уникає зустрічей з ним, ніякої розмови щодо мирного врегулювання спору щодо поділу майна між ним не було. У вересні 2016 року здоров'я його батьків різко погіршилось, тому він змушений був переїхати жити до них, щоб здійснювати догляд за ними. З вересня 2016 року син ОСОБА_7 поїхав на навчання до Словаччини. Оскільки в будинку ніхто не проживав, ним було подано заяви про відключення будинку від інженерних мереж, тому що нести тягар сплати комунальних послуг він не міг.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 на запитання суду дав пояснення про те, що вчиненні його дії по відключенню інженерних мереж будинку були відповіддю позивачам у справі, оскільки останні приховали від нього намір дружини розірвати шлюб, поділити спільне нажите майно та не проживати з ним єдиною родиною. Також відповідач у судовому засіданні визнав, що у наслідок його дій позивачка ОСОБА_4 та її онук, його син ОСОБА_9 позбавлені можливості поживати у будинку за місцем реєстрації. Йому також відомо, що ОСОБА_4 ОСОБА_3, ОСОБА_9 не мають іншого власного житла та змушені проживати у родичів.

Представник відповідача адвокат Турянська Л.І. заперечила проти задоволення позовних вимог позивачів, оскільки вважає їх необґрунтованими та незаконними. Власником житлового будинку є ОСОБА_5 Після розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_3, його теща ОСОБА_4 не є членом його сім'ї, а тому не має права користування спільним майном подружжя. Після розподілу спірного будинку, за згодою зі своєю дочкою вона зможе проживати у відділеній бувшій дружині частині. Постачання до будинку всіх комунальних послуг здійснюється виключно на договірних умовах. Договори на користування електроенергіє, водо- та газопостачання будинку були укладені ОСОБА_5, як власником, а тому укладення чи розірвання будь-яких угод є його особистим правом та ніхто не може його зобов'язати вчиняти будь-які дії чи утриматися від їх вчинення. Оскільки, на даний час особи, які мають право користування спірним житловим приміщенням в будинку не проживають, ОСОБА_5 не вчиняє щодо них ніяких перешкод в користуванні житловим будинком. Просить в задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що між його батьками склалися неприязні відносини з приводу розірвання шлюбу та поділу придбаного житлового будинку. Утриманням будинку фінансово займалася його мама ОСОБА_3, яка тривалий час перебуває на заробітках за кордоном, а фактично бабуся ОСОБА_4 На даний час він приїхав на канікули із Словаччини, та змушений проживати у родичів. Оскільки не має можливості проживати у будинку, де він виріс, в зв'язку з тим, що діями його батька ОСОБА_5 створено умови, за яких проживати в будинку не можливо. В будинку немає світла, води, телефонного зв'язку та мережі Інтернет. Мама мала намір приїхати на свята додому, але в зв'язку з такими діями батька, не має можливості приїхати, оскільки їй не має де жити. Бабуся завжди проживала з ними, з моменту купівлі даного будинку, займалася його вихованням в той час, коли мами не було вдома. На його думку, такі дії батька викликані лише помстою мамі за розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони з 05 липня 1996 року перебували в шлюбі, який рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11 лютого 2016 року розірвано (а.с.13)

Під час перебування у шлюбі, ОСОБА_5 було придбано житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу від 06.06.2003 року (а.с.14)

Згідно будинкової книги у вказаному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_5 з 26.06.2003 року, ОСОБА_3 з 07.09.2006 року, ОСОБА_6 з 07.09.2006 року та ОСОБА_4 з 23.11.2006 року. (а.с.15,16)

За заявою ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1 було припинено електропостачання (а.с.18), 14.11.2016 року проведено опломбування водолічильника (а.с.62), 03 жовтня 2016 року відключено телекомунікаційні послуги телефонний зв'язок та послуга Інтернет (а.с.63)

Суд, заслухавши пояснення позивача, їх представника, відповідача, його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов в частині вимог про усунення перешкод у користуванні житлом є підставним та обгрунтованим та таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до вимог ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Статтею 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного Кодексу України.

Власники майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно, що передбачено ст. 391 ЦК України.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя" встановлено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст.33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання.

Протиправна поведінка ОСОБА_5, яка полягала у відключені житлового будинку, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, від інженерних мереж, була направлена на створення перешкод в користуванні житловим приміщення особам, які на законних підставах проживають у вказаному житловому приміщенні. Окрім цього, такі дії відповідача створили передумови для залишення позивачами свого житла та позбавили останніх можливості користуватись ним. За таких, встановлених у судовому засіданні, обставин, суд вважає, що дії відповідача по відношенню по позивачів у справі є ніщо іншим, як порушення конституційних гарантій достатнього життєвого рівня.

На переконання суду поведінка відповідача створює позивачам незручності, спричиняє душевні хвилювання та нервові стреси, (моральні страждання), які негативно впливають на стан їх здоров'я, що доведено встановленими обставинами справи. Зокрема, ОСОБА_4, яка є людиною похилого віку, та в силу обставин, що склалися, позбавлена можливості проживати у будинку, в якому вона зареєстрована та проживала протягом тривалого часу та змушена просити прихисток у сторонніх людей.

Судом прийняті до уваги доводи сторони позивача і про те, що створенням відповідачем умов за яких, спільне житло стало непридатним для проживання у ньому рідних людей, психологічно пригнічує і позивачку ОСОБА_3, яка також будучи співвласником вказаного будинку, позбавлена можливості повернутись із за кордону додому та проживати у належному їй будинку. Усвідомлення того, що її бувший чоловік самостійно, без погодження з нею вчиняє дії, що перешкоджають в користуванні їй спільною власністю, а також того, що до реального розподілу житлового будинку, вона не може вплинути на ситуацію, що склалася внаслідок власного безсилля, морально пригнічує позивача ОСОБА_3 та робить її душевні страждання нестерпними.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх права, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів..

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та необхідності визначення суми відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду позивачам, ступінь вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань позивачів. Вирішуючи питання обґрунтування заявлених вимог, судом взято до уваги доводи позивачів про те, що протиправна поведінка відповідача протягом тривалого часу завдала їм душевних та моральних страждань, призвела до погіршення стану здоров'я, змусила звертатися з позовом до суду про відновлення порушених прав. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованою суму заявленої позивачами щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі по 5 тисяч гривень кожному.

Окрім цього, в порядку ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів в частинні відшкодування судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 68 СК України, ст. ст.23, 391, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - задоволити частково.

Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права користуванні житловим будинком, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме:

-зобов'язати ОСОБА_5 відкликати заяви про тимчасове відключення електропостачання, водопостачання, послуг Інтернету і телефонного зв'язку до будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 та негайно відновити електропостачання, водопостачання, надання послуг Інтернету і телефонного зв'язку до вказаного будинку, а також відновити підключення будинку до будь-яких інших інженерних мереж, які були відключені в період з 15 вересня 2016 року до дня набрання законної сили судовим рішенням.

-заборонити ОСОБА_5 до реалізації розподілу житлового будинку в натурі вчиняти без згоди ОСОБА_3 будь-які дії, пов'язані із відключенням будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 від будь-яких інженерних мереж, в тому числі електропостачання, газопостачання, водопостачання, мережі Інтернет, послуг телефонного зв'язку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, а саме 642 (шістсот сорок дві) гривні сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати, а саме 642 (шістсот сорок дві) гривні сплаченого судового збору сплаченого судового збору та 2100 (дві тисячі сто) гривень витрат на правовому допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: