Ухвала суду № 64008980, 11.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17745/16-к Провадження № 11-сс/773/15/17 Головуючий у 1 інстанції: Ющук О.С. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Борсука П.П.,

суддів - Клока О.М., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Павловій Н.А.,

прокурора - Кухтей-Хилюк Л.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, неодруженого, не працює, в порядку ст. 89 КК України несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області Безушко Л.М. про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 строком на 60 днів, до 26 лютого 2017 року включно, та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначено розмір застави у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу. Вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою та необґрунтованою. Стверджує, що у рішенні суду відсутні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, необхідні для застосування до його підзахисного продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також доводи про обґрунтованість пред'явленої йому підозри. Посилається на те, що слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні. Зазначає, що ОСОБА_1 згідно ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно, веде активну громадську діяльність, злочин, у якому він підозрюється, не спрямований проти життя та здоров'я. З огляду на наведене просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію в повному обсязі, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Згідно ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів провадження, 04 лютого 2016 року до ЄРДР внесено відомості № 12016030010000498 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

21 листопада 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2016 року підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 02 січня 2017 року включно.

У зв'язку із закінченням строку тримання під вартою слідчий звернувся до суду із клопотанням про його продовження.

Продовжуючи підозрюваному винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, які за ступенем тяжкості є особливо тяжкими злочинами.

Крім того, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків.

Судом взято до уваги, що раніше заявлені ризики не зменшилися, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск і впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Тому твердження сторони захисту про недоведеність слідчим та прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на думку апеляційного суду, є безпідставними.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя перевірив усі обставини кримінального провадження, з якими закон пов'язує такий винятковий запобіжний захід, та наявність достатніх і обґрунтованих підстав для його продовження.

Апеляційний суд вважає, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду провадження, та виключить можливість вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень або ж іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, до 26 лютого 2017 року включно, - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді