Ухвала суду № 64008312, 10.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"10" січня 2017 р. Справа № 817/1218/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представників сторін,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання неправомірними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування висновку службового розслідування щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, затверджений начальником ГУ НП в Рівненській області 05.07.2016р., визнання неправомірним та скасування наказу ГУ НП в Рівненській області №1315 від 05.07.2016 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", визнання неправомірним та скасування наказу ГУ НП в Рівненській області №165о/с від 20.07.2016р. "По особовому складу", в частині звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді заступника начальника відділу превенції Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.07.2016 р. по день фактичного поновлення на посаді.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Рівненській області №1315 від 05.07.2016р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Рівненській області №165о/с від 20.07.2016р. "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з служби в поліції. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу превенції Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області з 20.07.2016р. Стягнуто з ГУ НП в Рівненській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.07.2016р. по 26.10.2016р. в сумі 15677,49 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу превенції Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу з один місяць в сумі 6930,00 (сума без сплати податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми працівнику) допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що звільнення позивача відбулося у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення у відповідності до норм Закону України "Про Національну поліцію". Наявність чи відсутність у діях позивача складу кримінального (корупційного) правопорушення жодним чином не спростовує наявності чи відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку та правомірності його звільнення зі служби.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в органах внутрішніх справ з 31.11.2005р., з 29.04.2016р. на підставі наказу Головного управління Національної поліції Рівненській області №95 о/с його призначено на посаду заступника начальника відділу превенції Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.

17.06.2016р. до Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшла інформація про те, що цього ж дня в рамках реалізації оперативної інформації у кримінальному провадженні під №42016180000000098 від 16.06.2016р., відкритому за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, під час отримання неправомірної вигоди від громадянки ОСОБА_4 у вигляді грошових коштів у сумі 4250 грн. був затриманий заступник начальника відділу превенції Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, майор міліції ОСОБА_3, який використовуючи своє службове становище вимагав грошові кошти за вирішення питання про непритягнення даної громадянки до кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню №12016180180000896 від 06.06.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Крім того, цього ж дня - 17.06.2016р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Ухвалою Рівненського міського суду від 23.06.2016 р. відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

23.06.2016 р. ухвалою Рівненського міського суду ОСОБА_3 відсторонено від посади заступника начальника відділу превенції Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області терміном на 2 місяці, тобто до 22.08.2016р.

Водночас, на підставі наказу ГУ НП у Рівненській області №139 від 17.06.2016р. інспектором УКЗ ГУ НП у Рівненській області проведено службове розслідування за фактом розпочатого кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відносно ОСОБА_3

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області 05.07.2016р., відповідно до якого члени комісії вважали б за доцільне за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні обмежень і заборон, передбачених Законами України "Про запобігання корупції", "Про державну службу", грубому порушенні вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Законів України "Про Національну поліцію", а також невиконання вимог Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що проявилося у безвідповідальному ставленні до виконання службових обов'язків та, у свою чергу, набуло суспільного резонансу через створення негативної громадської думки та завдало непоправної шкоди репутації і авторитету діяльності Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції ОСОБА_3 на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію"

За таких умов, відповідно до п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області №1315 від 05.07.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано звільнити зі служби в Національній поліції заступника начальника відділу превенції Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

20.07.2016р. Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ №165 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача, щодо звільнення ОСОБА_3 із займаної посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

02.07.2015 р. прийнято Закон України "Про Національну поліцію" за №580-VIII (надалі - Закон України №580-VIII), який відповідно до преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п.1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ, він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2017 р.

Вказаний Закон опублікований 06.08.2015 р. та набрав чинності 07.11.2015 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (Частинами 1 та 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ст.60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського.

На момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнято в установленому Законом порядку як нормативно-правовий акт.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію").

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 2 цього Статуту.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідальність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення передбачений ст.14 Дисциплінарного статуту, яка визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Частиною 4 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013р. №230.

Відповідно до положень Інструкції №230, з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин відповідно до п.1.2. Інструкції призначається службове розслідування.

Реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового та начальницького складу кримінальне правопорушення є підставою для службового розслідування, яке проводиться уповноваженим на те начальником (пп.2.2.2. п.2.1. розділу ІІ Інструкції №230).

Згідно з пунктами 5.2-5.3 Інструкції №230 початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

У відповідності до абзацу 1 п.5.4 Інструкції № 230, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про поліцію").

Як встановлено судом, на підставі наказу ГУ НП в Рівненській області від 17.06.2016р. № 139 старшим інспектором з ОД ВМІ УКЗ ГУ НП в Рівненській області підполковником поліції Герасимчуком О.М. за фактом розпочатого 16.06.2016 кримінального провадження №42016180000000098 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відносно заступника начальника відділу превенції Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 проведено службове розслідування.

Висновок службового розслідування ґрунтується на підставі інформації від 17.06.2016р., пояснень начальника Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області підполковника поліції Зелінського В.А., начальника відділу превенції Рівненького відділу поліції ГУНП в Рівненській області майора поліції Іванова Ю.М. Позивач у справі від надання пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

У висновку службового розслідування зазначено, що «відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за фактом вимагання і отримання неправомірної вигоди підриває авторитет органів Національної поліції України, а вчинені ним протиправні дії, які слугували підставою для повідомлення останньому про підозру у вчиненні злочину вже є дисциплінарним проступком, несумісним з перебуванням в органах внутрішніх справ».

Вказаний висновок і став підставою для прийняття наказу №1315 від 05.07.2016р. (п.1), зокрема, звільнення ОСОБА_3 «за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про запобігання корупції», «Про державну службу», грубому порушенні вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Законів України «Про Національну поліцію», а також невиконання вимог Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що проявилося у безвідповідальному ставленні до виконання службових обов'язків та, у свою чергу, набуло суспільного резонансу через створення негативної громадської думки та завдало непоправної шкоди репутації і авторитету діяльності Національної поліції України».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало виключно "відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за фактом вимагання і отримання неправомірної вигоди". Жодних інших проступків, які не пов'язані із обвинуваченням позивача у вчинені злочину та могли б бути визнані дисциплінарними під час проведення службового розслідування комісією не виявлено.

Висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, причини та умови вчинення саме дисциплінарного проступку не встановлені.

Більш того, ні у висновку службового розслідування, ні в наказі №1315 від 05.07.2016 (п.1) про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 не зазначено, які саме вимоги Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України порушено позивачем.

Отже, з огляду на норми ст.17 Кримінально-процесуального кодексу України, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, суд приходить до висновку, щодо передчасного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення кримінально караного діяння, без наявності доведеної вини.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, може бути доведена лише вироком суду в межах розгляду кримінального провадження №42016180000000098, а не матеріалами службового розслідування.

На противагу твердженню відповідача, суд вказує, що факт відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 та повідомлення останньому про підозру у вчиненні злочину не може вважатися апріорі дисциплінарним проступком, несумісним з перебуванням в органах внутрішніх справ.

Вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, а тому наказ про звільнення позивача за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" є передчасним.

Таким чином, жодного іншого діяння, яке не створює склад кримінального правопорушення та підпадає під визначення дисциплінарного проступку, висновок службового розслідування не містить, а оскаржувані рішення відповідач прийняв без доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення ( ст. 61 Конституції України).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10.02.1995 р. в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Наказ ГУ НП в Рівненській області №1315 від 05.07.2016р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ ГУ НП в Рівненській області №165о/с від 20.07.2016р. "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, прийняті з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме дисциплінарного проступку, тому позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимоги стосовно висновку службового розслідування то за своїм змістом він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини, встановлені під час проведення розслідування, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для особи, щодо якої проведено службове розслідування, породжує саме рішення, прийняте на підставі висновку службового розслідування, а не останне. Тому, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог позивача про визнання неправомірним та скасування висновку службового розслідування.

Щодо обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік.

Згідно з п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виходячи з довідки Відповідача щодо середньомісячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_3 та середньоденного такого розміру (а.с.41) колегія суддів вважає, що обчислення середньої заробітної плати позивача, судом першої інстанції проведено у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 та вірно визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як - 15677,49 грн. за період з 20.07.2016 року по 26.10.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Національної поліції в Рівненській області вул.М.Хвильового,2,м.Рівне,33028

4 - представнику позивача - ОСОБА_9, АДРЕСА_2

5 - позивачу - ОСОБА_3, АДРЕСА_3 -

6 - представнику відповідача - Никитюк Тетяна Віталіївна

ІНФОРМАЦІЯ_1,

- ,