Ухвала суду № 64008112, 11.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 876/9536/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016р. по справі №813/3644/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.10.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, просив поновити строк звернення з до суду, визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 24.04.2016 року №979 о/с в частині пункт 3, що стосується звільнення з органів внутрішніх справ за п.36 «з» (через скорочення штатів) старшини міліції ОСОБА_1, міліціонера взводу №2 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів» ГУ МВС України у Львівській області з 06.11.2015 року; стягнути з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 27 січня 2016 року по 21 жовтня 2016 року; допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. відмовлено в поновленні строку звернення до суду. Позов залишено без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.

Позивач не погоджуючись з даною ухвалою з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків обставинам справи, подалв апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог посилається на те, що позовні вимоги стосувалися не поновлення на службі, а визнання наказу незаконним, невиконання рішення суду та стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу. Отже, норму ч.3 ст.99 КАС України до цього предмету спору було застосовано безпідставно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом №979о/с від 25.04.2016 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів за п.63 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала - ст.100 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про визнання протиправним та скасування наказу від 25.04.2016р. №979 о/с в частині звільнення позивача, підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду. Поважних причин пропуску строку звернення суду не навів.

З вказаним наказом про звільнення позивач ознайомлений, копію такого отримав 16.05.2016 року, що стверджується його підписом (а.с.15). Тобто, позивачу було відомо про його звільнення, був ознайомлений з наказом про звільнення. Також, сам позивач визнає, що весь літній період перебував на заробітках за кордоном і повернувся лише у жовтні.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження ОСОБА_1, що його вимоги стосувалися не питань прийняття, проходження чи звільнення зі служби, а питання визнання незаконним наказу суб»єкта владних повноважень, невиконання рішення суду та стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу, оскільки в самій позовній заяві позивач покликається на порушення його прав при звільненні, тим самим оскаржуючи наказ відповідача від 25.04.2016р. №979 о/с «Про виконання рішення суду» в частині його звільнення, а саме п.3. (а.с.4-7)

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в цій частині.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не обґрунтував висновку щодо пропуску строку звернення до суду та залишення без розгляду позову в частині щодо стягнення з відповідача грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 27.01.2016р. по 21.10.2016р., виходячи з наступного:

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 15 березня 2015 року до моменту звільнення ОСОБА_1 проходив службу в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Львів» ГУМВС України.

30.07.2015 року позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ із займаної посади на підставі наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області №542 о/с.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №813/6029/15 та визнано протиправним і скасовано цей наказ та поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді з 31.07.2015 року, стягнено з відповідача на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу 24663 грн. 60 коп.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем п.2 наказу відповідача - ОСОБА_1 провести виплату грошового забезпечення в сумі 20288,42 грн., оскільки 4375,18грн. виплачено.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом і просить стягнути з ГУ МВС України у Львівській області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, за період з 27 січня 2016 року по 21 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даною вимогою.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в поновленні строку звернення до суду та залишенні без розгляду позову про стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а справу направити в цій частині для продовження розгляду. В решті ухвалу суду слід залишити без змін.

керуючись ст.160, 195 - 197, п.1, 3 ч.1 ст.199, ст.200, п.3, 4 ст.204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016р. по справі №813/3644/16 - скасувати в частині відмови в поновленні строку та залишенні без розгляду позову щодо вимог про стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

В решті ухвалу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду, в частині залишення без змін, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили. В іншій частині - остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.М.Гінда

В.Я.Качмар