Ухвала суду № 64007392, 12.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2017 рокусправа № 808/1834/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача кошти у розмірі суми податкового боргу 58 846,66 грн. (а. с. 44).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що борг виник за період з 01.11.2014 року по 25.05.2016 року по податку з доходів фізичних осіб, військовому збору, податку на додану вартість, єдиному податку з фізичних осіб на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань, які відповідачем не сплачено. 08.04.2015 року було сформовано та надіслано податкову вимогу № 406-23, яка вручена поштою 10.04.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не отримував податкову вимогу, чим порушено право позивача на її оскарження та не отримував жодної судової повістки від суду першої інстанції, всупереч нормам частини 3 статті 35 КАС України.

Сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибули.

Відповідачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

З приводу означеного клопотання апеляційний суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Наведені відповідачем обставини не можуть вважатися поважними причинами його неприбуття у дане судове засідання, оскільки пріоритетність прийняття участі в судових засіданнях сторонами визначається на власний розсуд. Крім того, жодних доводів щодо надання додаткових доказів або встановлення нових обставин, що не містяться у матеріалах справи у клопотанні не зазначено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПКУ).

У пункті 59.5 тієї ж статті зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно облікової картки відповідача за ним рахується податковий борг:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 12006,49 грн.;

військового збору у розмірі 1200,65.;

податку на додану вартість у розмірі 99 898,01 грн.;

єдиного податку у розмірі 21 796,51 грн.;

всього 134 901, 66 грн.

Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог, частину податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 76 055,00 грн. погашено відповідачем, таким чином, залишок непогашеної заборгованості становить 58 846,66 грн.

Наявність податкового боргу у сумі 58 846,66 грн. відповідачем в апеляційній скарзі не заперечується.

Як встановлено судом, контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 надсилалась податкова вимога від 24.07.2014 № 382-25.

Крім того, нормами законодавства не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі зменшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу зменшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу.

Таким чином, враховуючи встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу зі сплати податків та враховуючи, що контролюючим органом було дотримано порядок стягнення заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 58 846,66 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (пункт 58.3 статті 58 ПКУ).

Згідно з матеріалами справи, податкова вимога №382-25 від 24.07.2014 року була направлена відповідачу за адресою згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та, згідно відмітки на поштовому конверті, який повернувся, причиною невручення вказано: «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 23).

Таким чином, податкова вимога №382-25 від 24.07.2014 року вважається надісланою (врученою) відповідачу.

Стосовно неотримання повісток, суд зазначає, що судом першої інстанції відповідачу були направлені повістки, але вони повертались з відміткою поштового відділення: «адресат не проживає».

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 35 КАС України).

Отже, матеріали справи містять належні докази що свідчать про повідомлення позивача належним чином у відповідності до вимог ст. 35 КАС України. Крім того, копію постанови від 20.07.2016 року, яку було направлено за тією ж адресою, відповідачем отримано (а. с. 57).

Зазначені обставини свідчать про те, що при ухваленні постанови, суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст. 35 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі № 808/1834/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі, у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко