Ухвала суду № 64007293, 12.01.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"12" січня 2017 р.

Справа № 916/2523/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, Т.А. Величко,

розглянувши апеляційну скаргу виробничої фірми „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2016

у справі №916/2523/14

за позовом: виробничої фірми „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів”

за участю Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області

про стягнення 2567670,42 грн

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014р. виробнича фірма „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась з позовом до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” про стягнення з останнього 801878,69 грн.

В подальшому заявою від 11.08.2014 позивачем було збільшено позовні вимоги до 1845804,79 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.08.2014 у справі №916/2523/14 (суддя В.С. Петров) позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів" на користь виробничої фірми „Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю основний борг в сумі 491604, 98 грн, 3% річних в сумі 101944, 06 грн, інфляційні втрати в сумі 460142,26 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі №916/2523/14 (головуючий суддя Я.Ф. Савицький, судді: Т.Я. Гладишева, О.О. Журавльов) рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2014 по справі №916/2523/14 скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі №916/2523/14 (головуючий суддя Я.Ф. Савицький, судді: Т.Я. Гладишева, О.О. Журавльов) стягнуто з виробничої фірми "Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 18270 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі №916/2523/14 (головуючий суддя І.Ю. Панова, судді: О.В. Білошкап, М.Д. Запорощенко) рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі №916/2523/14 скасовано; справу №916/2523/14 передано до Господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2015 у справі №916/2523/14 (суддя С.В. Літвінов) провадження у даній справі припинено на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 у справі №916/2523/14 (головуючий суддя В.В. Шевченко, судді: В.М. Головей, Г.І. Діброва) ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2015 у справі № 916/2523/14 скасовано, а справу передано на розгляд названого місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду 19.10.2015 від виробничої фірми „Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Господарського суду Одеської області надійшла заява про коректування позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду та в якій останній просив стягнути з Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” на його користь 2567670,42 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №916/2523/14 (головуючий суддя І.А. Малярчук, судді: Г.І. Гуляк, С.П. Желєзна) відмовлено повністю позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, виробнича фірма „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №916/2523/14 скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Дана апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011.

До Закону України „Про судовий збір” Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 №484-VIII, що набрав чинності з 01.09.2015, було внесено зміни.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” в редакції, що діяла станом на день звернення позивача з позовом до суду та на день подання ним заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.08.2014, визначено, що ставки судового збору із позовної заяви майнового характеру встановлюються в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а в редакції, що діяла на день подання позивачем заяви про коректування позовних вимог від 19.10.2015, яка за своїм змістом є також заявою про збільшення позовних вимог, визначено, що ставки судового збору із позовної заяви майнового характеру встановлюються в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору є вимоги майнового характеру- про стягнення 2567670,42 грн, при цьому, як зазначалося вище, первісно позивачем заявлялись вимоги про стягнення 801878, 69 грн, а потім поступово збільшувались спочатку до суми 1 845804,79 грн та в подальшому до суми 2567670,42 грн.

Відтак, відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” в редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, за подання позовної заяви про стягнення 801878,69 грн позивач повинен був сплатити 16037,56 грн; за подання заяви про збільшення позовних вимог від 11.08.2014 (позовні вимоги було збільшено на суму 1043926,10 грн від первісно заявлених) – 20878,52 грн та враховуючи приписи підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” в редакції, що діяла з 01.09.2015, за подання заяви про збільшення позовних вимог від 19.10.2015 (позовні вимоги було збільшено на суму 721865,62 грн від суми позовних вимог в редакції заяви від 11.08.2014) – 10827,98 грн.

Таким чином, за розгляд позовних вимог про стягнення 2567670,42 грн позивач всього повинен був сплатити 47744,06 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №916/2523/14 складає 52518,47 грн - 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог від 11.08.2014, від 19.10.2015.

Між тим, як вбачається з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №629 від 28.12.2016, скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 18270 грн, а тому зазначене платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказане є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду згідно з пунктом 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, згідно з частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

В силу пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що оспорене рішення Господарського суду Одеської області винесено 13.12.2016, повний текст якого складено та підписано 16.12.2016, відтак кінцевий термін подання апеляційної скарги – 26.12.2016 включно.

Звертаючись 29.12.2016 з апеляційною скаргою виробнича фірма „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю пропустила встановлений законом процесуальний строк та при цьому не надала клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку в порядку статті 93 Господарського процесуального кодексу України з поясненням причин такого пропуску.

Зазначення скаржником в тексті апеляційної скарги про те, що строк на оскарження рішення суду ним обчислюється з 20.12.2016 не грунтується на нормам чинного Господарського процесуального кодексу України, оскільки чинне процесуальне законодавство пов’язує початок перебігу строку на подання апеляційної скарги не з датою отримання позивачем, відповідачем чи іншими учасниками судового процесу оспореного рішення, а з датою підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, тобто з датою підписання повного тексту рішення.

Зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також зауважує, що згідно з частиною першою статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (стаття 29 Господарського процесуального кодексу України), а тому до апеляційної скарги мають бути додані докази надіслання її копії прокурору.

Аналогічну правову позицію стосовно того, що у разі неподання скаржником доказів надіслання апеляційної скарги прокурору така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом, викладено в абзаці 9 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму Вищого господарського суду України”.

Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії Чорноморському прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області, що є самостійною підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 86, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Повернути виробничій фірмі „Судоремонт” у формі товариства з обмеженою відповідальністю апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №916/2523/14 та додані до неї документи на 5 аркушах.

Справу №916/2523/14 повернути Господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Т.А. Величко