Постанова № 64007195, 12.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/6277/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.01.2017 року по справі №910/6277/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р.

у справі №910/6277/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 55 517,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся в інтересах держави в особі Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі-позивач) до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі-відповідач) 55 517,03 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/6277/16 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції від 02.06.2016р., заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційної скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, в яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати. Також, позивач просить розглянути дану справу без його участі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги заступник прокурора Чернігівської області посилається на те, що 09.12.2014р. лісовою охороною відокремленого підрозділу "Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень "Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" виявлено самовільну порубку 11 дерев в межах смуги відведення залізниці, а саме в захисних насадженнях на перегоні Жукотки-Жидиничі 8+600-9+200 праворуч залізничної колії.

Про виявлення правопорушення майстром Чернігівської виробничої дільниці "Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень" складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 09.12.2014р.

У відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р., Держекоінспекцією в області розраховано збитки, завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев, розмір яких становить 55 517,03 грн.

Вказаний розрахунок проведено Державною екологічною інспекцією у Чернігівський області, як контролюючим органом, у відповідності до п.п.4.2, 6.11 Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №136 від 12.12.2011р.

За даними управління Держгеокадастру у Чернігівському районі (лист №10-28-99.3-2093/2-16 від 01.03.2001р.) площа земель, які перебувають у постійному користуванні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на території Кархівської сільської ради Чернігівського району, становить 169,1871 га.

На вказані земельні ділянки Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" оформлено правовстановлюючий документ - Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який в свою чергу є документом, що посвідчує право користування лісами.

Зокрема, на території Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області право користування лісами ДТГО "Південно-Західна залізниця" посвідчується Державними актами на право постійного користування земельною ділянкою площею 169,1671 га серії ЯЯ №376209 та площею 0,02 га, які видано на підставі розпоряджень Чернігівської районної державної адміністрації від 08.06.2010р. №190, від 12.11.2010р. №398 та від 09.03.2005р. №89, відповідно.

Актом огляду місця вчинення порушення лісового законодавства та під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено незаконну порубку дерев.

За фактом незаконної порубки 11 дерев в захисних лісонасадженнях залізниці на перегоні Жукотки-Жидиничі 8+600-9+200 праворуч залізничної колії 05.03.2015р. до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ст.246 КК України. Водночас, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Дане кримінальне провадження 28.07.2015р. закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Посилаючись на те, що у Державному територіально-галузевому об'єднанні "Південно-Західна залізниця" створено та діє відокремлений підрозділ "Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень" на який, згідно Положення, затвердженого начальником Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 24.06.2011р. покладений обов'язок ведення робіт по належному утриманню, охороні, збереженню лісонасаджень, проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок та інших лісопорушень, заступник прокурора Чернігівської області вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, яка завдана навколишньому природному середовищу внаслідок самовільної порубки дерев.

Згідно із ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

У відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У частині 2 статті 1166 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Прокурор відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України не надав суду належних та допустимих доказів того, що саме з вини відповідача була завдана шкода навколишньому природному середовищу внаслідок самовільної порубки дерев в розмірі 55 517,03 грн.

В той же час, відповідач встановивши факт незаконної рубки та пошкодження лісових насаджень, вчинив активні дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб.

Судовою колегією не встановлено, а прокурором не доведено, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок. Твердження прокурора про те, що шкода завдана внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, не встановлений факт неправомірних дій відповідача, а також не доведений причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача і завданою шкодою в розмірі 55 517,03 грн.

Враховуючи вищевстановлене, судова колегія дійшла висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, відповідно про необґрунтованість вимог прокурора про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 55 517,03 грн.

Судовою колегією враховано посилання прокурора в апеляційній скарзі на судову практику Вищого господарського суду України в подібних правовідносинах.

При цьому, відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, нормами ст.111-28 ГПК України передбачено, що суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Натомість щодо Вищого господарського суду України, то положеннями ст.111-12 ГПК України визначено обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Проте, до даної справи норми ст.111-12 ГПК не підлягають застосуванню.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені прокурором в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/6277/16 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/6277/16 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/6277/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Б.В. Отрюх