Постанова № 64005218, 12.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6981/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 668,65 грн. по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) на р/р 31412699700582 в УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37838652 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеській області та взято на податковий облік як платника податків. Позивач є платником податків передбачених Податковим кодексом України та на даний час є боржником перед бюджетом.

Згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській області станом на 25.10.2016 року ФОП ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в сумі 668,65 грн., а саме: по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) - сума боргу складає 668,65 грн., в т.ч.: по штрафним санкціям - 668,65 грн., який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 08.07.2015 року №0015781701 на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №157/1700 від 08.07.2015 року.

На момент погашення даної суми боргу податковою були вжиті заходи щодо погашення суми боргу, а саме підприємцю було надіслано податкову вимогу від 23.03.2016 року №283-15.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також виходячи з того, що відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також враховуючи те, що несплата ФОП ОСОБА_1 боргу призводить до ненадходження належних коштів до бюджету, чим порушуються інтереси держави, оскільки одним з доходів Державного бюджету України є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України та з посиланням на положення ст.ст. 1, 5, 14, 15, 16, п.п.20.1.19 ст.20, 41, 57, п.87.11 ст.87, 102 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 668,65 грн.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України судом 14.12.2016 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу.

Ухвала суду від 14.12.2016 року про відкриття скороченого провадження по справі отримана відповідачем 21.12.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20). Письмових заперечень від відповідача станом на 12.01.2017 року до суду не надходило.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Отже, враховуючи те, що відповідачем отримано поштове відправлення з ухвалою суду від 14.12.2016 року про відкриття скороченого провадження у справі 21.12.2016 року, а місцем реєстрації ФОП ОСОБА_1. є: АДРЕСА_1, вказана адміністративна справа підлягає розгляду судом 12.01.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до п. 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідач - ФОП ОСОБА_1, (РНОКПД НОМЕР_1) 28.11.2011 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.11.2011 року - взято облік як платника податків, 26.04.2007 року взято на облік як платника єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-12).

Згідно п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті12 цього Кодексу.

Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.07.2015 року №00015781701 (а.с.14), яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб зобов'язано ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1390,60 грн.

Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 08.07.2015 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатом якого складено акт «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету " від 08.07.2015 року №157/1700 (а.с.18).

Вказаним актом перевірки встановлено, що відповідачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб.

З урахуванням вищевикладеного Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в акті камеральної перевірки від 08.07.2015 року №157/1700 дійшла висновку про несвоєчасну сплату суми податкових зобов'язань.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ф" № 283-15 від 23.03.2016 року, яка отримана відповідачем 28.03.2016 року (а.с.9).

Згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Станом на дату прийняття рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано.

Враховуючи, що вищевказана податкова вимога не відкликана, а тому вона є чинною.

Станом на 25.10.2016 року, податковий борг ФОП ОСОБА_1 становить 668,25 грн., що підтверджується довідкою від 26.10.2016 року №10594/17 (а.с.7-8).

З довідки від 26.10.2016 року № 10595/17, судом встановлено, що у ОСОБА_1 є наступні відкриті рахунки: p/p 26257060242101 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК» у м.Києві, МФО:300346 (а.с.10).

Згідно п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 668,65 грн. по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) на р/р 31412699700582 в УДКСУ у Великомихайлівському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37838652 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.