Ухвала суду № 64004200, 04.01.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І.М.,

секретар Окармус О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2016 року,

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Зазначала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. 20 листопада 2013 року шлюб між ними розірвано.

За період спільного проживання у них народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач є здоровим та працездатним, офіційно не працює, має мінливий дохід, добровільно матеріальної допомоги на дітей не надає, просила суд стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх доньок аліменти в твердій грошовій сумі по 2 000 грн на кожну дитину, щомісяця, до досягнення ними повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 по 800 грн на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 20 липня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити нове рішення, яким стягувати аліменти у розмірі по 500 грн на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що у сторін є неповнолітні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі по 800 грн, щомісяця, на кожну дитину, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, спроможний сплачувати аліменти у вказаному розмірі.

Такий висновок суду першої інстанції є по суті правильним та грунтується на наявних у справі доказах, які відповідачем не спростовано.

Враховуючи, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід висновок суду першої інстанції про те, що у справі наявні передбачені ч. 1 ст. 184 СК України обставини для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини саме у твердій грошовій сумі є правильним.

Підставним є і висновок суду першої інстанції про визначення розміру аліментів на утримання дитини.

У справі встановлено, що за своїм майновим станом, станом здоров'я, відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 800 грн, щомісяця.

Доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції його майнового стану є необґрунтованими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, відповідач визнає, що спроможний сплачувати аліменти у розмірі по 500 грн на кожну дитину, щомісяця.

Його доводи про те, що він на даний час втратив роботу за кордоном та переїхав на постійне місце проживання в Україну, не працює й не спроможний виконувати присуджений судом обов'язок сплачувати аліменти у розмірі 1600 грн, не ґрунтуються на наявних у справах доказах.

Встановлено, що відповідач є працездатним, матеріально забезпеченим й з урахуванням сімейного стану та стану здоров'я спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі.

Посилання апелянта на докази відсутності у нього права власності на нерухоме та рухоме майно не є підставою для присудження аліментів у меншому розмірі, оскільки при визначенні такого розміру суд першої інстанції не виходив з наявності у відповідача прав на таке майно.

Колегія суддів також враховує, що спроможність за своїм майновим станом відповідача сплачувати аліменти визначається тривалим періодом роду занять відповідача, а не короткочасним періодом.

Апелянт посилається на те, що визначений розмір аліментів перевищує розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення.

Проте у справі встановлено, що фактичні доходи відповідача перевищують розмір мінімальної заробітної плати, а визначений судом розмір аліментів не перевищує половини доходу відповідача.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з'ясованих обставинах справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Н. Лисак

І. М. Литвинюк