Ухвала суду № 64001750, 11.01.2017, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1095/16-ц

Провадження № 2/353/105/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: секретар Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним,-

в с т а н о в и в :

08.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: секретар Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним.

Оскільки позовна заява не відповідала вимогам передбаченим ст. 119 ЦПК України, ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіної У.Ю. від 08.12.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: секретар Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним було залишено без руху та судом надано позивачу пятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків та сплати судового збору.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Позивачкою ОСОБА_1 у позовній заяві було зазначено, що вона перебуває у важкому матеріальному становищі, являється пенсіонером за віком та не має змоги сплатити судовий збір. При цьому, позивачкою ОСОБА_1 не було заявлено письмового клопотання про зменшення розміру судового збору, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на визначений строк. До цього ж, позивачкою не було надано суду належним чином завірених доказів того, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовною вимогою немайнового характеру, яка подана фізичною особою, на момент звернення позивачки до суду, становила не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 551,20 грн.

У звязку з цим позивачці було запропоновано у пятиденний строк, з часу отримання копії ухвали суду, сплатити на рахунок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру про визнання заповіту недійсним, який на момент подачі позовної заяви до суду становив 551,20 грн.

Крім цього, в порушення ч. 2 ст. 119 ЦПК України у позовній заяві не було чітко вказано зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, зокрема, не було зазначено яким саме чином рішення по даній справі може вплинути на права та обовязки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: секретаря Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_3 та не було чітко вказано підстави, з яких оспорюваний заповіт слід визнати недійсним (не підписання заповіту спадкодавцем, невідповідність заповіту волі спадкодавця, підписання заповіту спадкодавцем у стані, коли він не міг розуміти своїх дій та керувати ними).

Також, згідно ст. 64 ЦПК України, письмові докази як правило подаються в оригіналі, або у належно завідчених копіях. Проте, як вбачалось з документів доданих до позовної заяви, вони являли собою звичайні ксерокопії, які не завірені належним чином, як це вимагає діюче законодавство.

Відповідно до поштових повідомлень позивачка представник позивачки адвокат ОСОБА_4 отримав Ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2016 р. про усунення недоліків 26.12.2016 року, проте жодних недоліків, зазначених в ухвалі суду, не усунув. А поштовий конверт з копією ухвали суду, який направлявся позивачці ОСОБА_1 за вказаною нею у позовній заяві адресою, повернувся до суду з відміткою «за відмовою адресата від одержання», що свідчить про небажання позивачки усунути недоліки позовної заяви, пітримувати свої позовні вимоги та брати участь у подальшому розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначенні ст.ст. 119 та 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Враховуючи те, що станом на 11.01.2017 року позивачка та її представник не усунули недоліків позовної заяви, в т.ч. не сплатили суму судового збору у встановленому законом розмірі, вважаю, що вищевказані обставини позбавляють суд можливості відкрити провадження у справі, а тому позовну заяву про визнання заповіту недійсним слід вважати не поданою та повернути ОСОБА_1

Керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: секретар Живачівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити ОСОБА_1 та її представнику адвокату ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду ІваноФранківської області протягом пяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Тлумацький районний суд та набирає законної сили в порядку встановленому ст. 223 ЦПК України.

Суддя У.Ю. Луковкіна