Вирок № 64000284, 12.01.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/7476/16-к

№ 1-кп/204/108/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі - Постолові Т.О.

за участю прокурора - Мазниця А.О.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040680002973 за обвинуваченням:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_2; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, 07 листопада 2016 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, знаходячись поблизу будинка № 24-а по вул. Робочій в м. Дніпро, побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_3, при цьому, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з метою вчинення злочину, вступили між собою в попередню змову групою осіб, визначивши майно ОСОБА_3, як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, наблизились до потерпілого ОСОБА_3 При цьому, обвинувачений ОСОБА_1, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, почав наносити удари кулаками обох рук по обличчю потерпілого ОСОБА_3, а обвинувачений ОСОБА_2 в цей час, наказав потерпілому віддати їм належні тому гроші. В наслідок того, що воля потерпілого ОСОБА_3 до можливого опору була подавлена від ударів нанесених обвинуваченим ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 належне йому майно, а саме: гроші в сумі 100 гривень та мобільний телефон «Nomi» imei-1: НОМЕР_1, imei-2: НОМЕР_2, вартість якого складає 315 гривень 00 копійок. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрали чуже майно, належне потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 415 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1, свою вину визнав повністю, пояснив суду, що 07 листопада 2016 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, перебуваючи разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, біля будинку № 24-а по вул. Робочій у м. Дніпро, вони побачили потерпілого, після чого спільно домовились про викрадення його майна. Вони разом наблизились до ОСОБА_3, після чого ОСОБА_1 наніс кілька ударів кулаками в обличчя ОСОБА_3, а ОСОБА_2 наказав потерпілому негайно віддати йому грошові кошти. Потерпілий злякався та віддав їм гроші в сумі 100 гривень та мобільний телефон «Nomi», після чого обвинувачені з місця скоєння кримінального правопорушення зникли разом з викраденим майном.

Обвинувачений ОСОБА_2, свою вину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно, разом з обвинуваченим ОСОБА_1, 07.11.2016 року приблизно о 23 годині 15 хвилин, біля будинку № 24-а по вул. Робочій в м. Дніпро, при викладених в обвинувальному акті обставинах, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_3, при цьому він особисто наказав потерпілому віддати гроші, в той час, як ОСОБА_1 наніс кілька ударів кулаками в обличчя ОСОБА_3, який злякавшись віддав їм зазначені грошові кошти та мобільний телефон.

Про винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого їм діяння, суд робить висновок виходячи з наступних доказів: протоколів огляду місця вчинення кримінального правопорушення та викраденого майна - мобільного телефону «Nomi» (а.п. 10, 11-14), який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п.22); висновку судово-товарознавчої експертизи № 2773 від 11.11.2016 року (а.п.27-30), відповідно до якого встановлена вартість викраденого майна - мобільного телефону «Nomi»; висновку експерта № 4260е від 16.11.2016 року (а.п. 89-90), відповідно до якого, потерпілому ОСОБА_3 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення спричинено легкі тілесні ушкодження; висновку експерта № 11/4.6-1027 від 15.11.2016 року (а.п.95-99), згідно з яким два сліди пальців рук, вилучені при огляді мобільного телефону «Nomi», за адресою: АДРЕСА_4, залишені обвинуваченим ОСОБА_2

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених:

-ОСОБА_1: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;

-ОСОБА_2: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, які свою вину визнали повністю, раніше не судимі, що суд відносить до пом'якшуючих їх покарання обставин.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинувачених судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши їх від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених фактичну вартість проведення дактилоскопічної експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо засуджений протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання, роботи.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо засуджений протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Речові докази, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_3

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення дактилоскопічної експертизи № 11/4.6-1027 від 15.11.2016 р., у розмірі 879 гривень 60 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін.