Постанова № 63996562, 10.01.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/6/17

Єдиний унікальний № 742/3748/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ждан В.В., відповідача - Скрибченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Скрибченко Лідії Василівни про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача та просить суд : - скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2016 та зобов"язати відповідача винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадженя; - скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2016; - скасувати постанову про арешт коштів від 03.11.2016. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.11.2016 він дізнався про арешт його рахунку у ПАТ «ПриватБанк» на підставі оскаржуваних постанов державного виконавця, тоді-ж він звернувся до виконавчої служби (відповідача) та дізнався, що він (позивач) є боржником у виконавчому провадженні №51119740 відкритого 16.05.2016 з виконання постанови №3/795/197/2015 виданої 09.09.2015 апеляційним судом Чернігівської області про стягнення з нього (ОСОБА_1.) на користь держави 340,00 грн. штрафу. У вищеназваній постанові про відкриття виконавчого провадження вказано, що виконавчий документ вступив у законну силу 09.09.2015, а заяву про примусове виконання подано лише 16.05.2016, тому, у зв"язку з пропуском 3-х місячного строку пред"явлення документу (постанови апеляційного суду Чернігівської області) до виконання, держвиконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові, про дав відповідні пояснення.

Відповідач частково визнав позов, а саме, визнає вимоги позивача в частині скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2016, та про про арешт коштів від 03.11.2016 пояснивши, що до відділу надходили інші виконавчі документи про стягнення з божника ОСОБА_1 грошових коштів, але не були об"єднані в одне виконавче провадження, а тому 27.05.2016 та 03.11.2016 в межах іншого виконавчого провадження №47338452 вищеназваними постановами держвиконавця і було накладено арешт на майно боржника та на його кошти, що не є правомірним. При цьому, відповідач вважає безпідставними і необгрунтованими інші вимоги позивача та вказує, що на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" постанова апеляційного суду Чернігівської області від 09.09.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу, повторно надійшла на виконання до ДВС 16.05.2016 і того-ж дня було відкрите виконавче провадження №51119740, а тому, в цій частині відповідач вважає свої дії правомірними.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає необхідним у повному обсязі задовольнити позов, з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Постановою старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Скрибченко Л.В. від 16.05.2016 - було відкрите виконавче провадження №51119740 з виконання постанови №3/795/197/2015 виданої 09.09.2015 апеляційним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу. У цій постанові чітко зазначено, що виконавчий документ вступив у законну силу 09.09.2015, а заява про примусове виконання подана 16.05.2015 (а.с.31).

Також судом установлено, що Постановою держвиконавця від 27.05.2016, уже в межах іншого виконавчого провадження №47338452 за постановою ВДАІ від 12.07.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 680,00 грн. штрафу - було накладено арешт на все майна боржника та оголошено заборону на його відчуження (а.с.32), а Постановою держвиконавця від 03.11.2016 - було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку у ПАТ «ПриватБанк», належних боржнику ОСОБА_1 (а.с.34).

При цьому, як пояснила в судовому засіданні відповідач, не приймалось відповідного рішення (постанова) про об"єднання вищеназваних виконавчих проваджень за №51119740 та №47338452, а тому, суд визнає неправомірними дії відповідача в цій частині, що визнала і сама відповідач в судовому засіданні у частині незаконно винесених нею Постанов від 27.05.2016 та 03.11.2016 про накладення арешту на все майно та грошові кошти ОСОБА_1.

Вирішуючи даний адміністративний позов, суд керується положеннями п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) чинного на момент виникнення спірних правовідносин про те, що виконавчі документи можуть бути пред"явлені до виконання в такі строки, зокрема, посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців. Пункт 3 частини 2 статті 22 Закону встановлює, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.1,2 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України вказує на те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, під час судового розгляду відповідачем не надано суду доказів, що постанова апеляційного суду Чернігівської області від 09.09.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу, після набрання її чинності того-ж дня (09.09.2015) була звернута до виконання протягом 3-х місяців.

Також відсутні докази повторного надходження до відділу ДВС постанови стягувача, а тому, голослівні твердження відповідача про таке суд не бере до уваги, бо нічим не підтверджені.

Також в матеріалах справи відсутні дані про звернення стягувача до суду для поновлення строків пред"явлення виконавчого документа до виконання, як того вимагає ст. 24 Закону.

Згідно ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, крім того, пропуску встановленого строку пред"явлення документів до виконання.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі, суд визнає неправомірними дії держвиконавця та вважає необхідним скасувати оскаржувані позивачем постанови, що винесені відповідачем у виконавчому провадженні №51119740 з виконання постанови №3/795/197/2015 виданої 09.09.2015 апеляційним судом Чернігівської області від 09.09.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу, оскільки цей документ не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а тому, виконавче провадження №51119740 від 16.05.2016 - було безпідставно відкрите держвиконавцем.

Керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Скрибченко Л.В. від 16.05.2016 про відкриття виконавчого провадження № 51119740 з виконання постанови №3/795/197/2015 виданої 09.09.2015 апеляційним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу.

Зобов'язати Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відмовити у відкритті виконавчого провадження по заяві стягувача від 16.05.2016 про примусове виконання постанови №3/795/197/2015 виданої 09.09.2015 апеляційним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 340,00 грн. штрафу.

Скасувати, як незаконні, постанови старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Скрибченко Л.В. від 27.05.2016 та від 03.11.2016 в межах виконавчого провадження № 51119740 про накладення арешту на все майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та про накладення арешту на кошти боржника - відповідно.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарга протягом десяти днів з дня отримання її копії в повному обсязі, з одночасним направленням такої до апеляційного суду.

Головуючий суддя В.І.Білокур