Ухвала суду № 63996455, 11.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/182/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 50 Савранський О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В. Д.суддівВініченка Б. Б., Новікова О. М. при секретаріЛитвин-Восколович Ж. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2016 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що в період з 23 січня 1999 року по 07 серпня 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2002 року до повноліття, але не менше ? частки неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

На підставі вказаної постанови Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист № 2-302-2002 від 20.03.2002 року.

Постановою від 29.07.2009 року відділом ДВС Городищенського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Відповідач відмовився в добровільному порядку виконувати постанову суду, внаслідок чого станом на 30.06.2016 року утворилася заборгованість по аліментах в сумі 64 023 грн. 43 коп.

Позивач зазначає, що неодноразово пропонувала відповідачу добровільно сплатити суму заборгованості по аліментах, проте останній не бажав виконувати рішення суду, а тому за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2016 року утворилася неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів розмір якої становить 24 541 грн. 69 коп., яку позивачка просила стягнути.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з квітня 2011 року по червень 2016 року включно, в розмірі 22 908 грн. 90 коп. та понесені судові витрати в сумі 229 грн. 09 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як незаконне, необгрунтоване та постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 березня 2002 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Виконавчий лист про стягнення вказаних аліментів перебуває на виконанні у відділ ДВС Городищенського РУЮ.

В період з квітня 2011 року по червень 2016 року аліменти сплачувалися не регулярно, чим відповідач допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум платежів аліментів, що підтверджується довідкою-розрахунком про розмір заборгованості по виплаті аліментів відділом ДВС Городищенської РУЮ №1296/09-31 від 14.07.2016 року.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За правовою природою аліментні зобов'язання це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно і несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року в справі N 6-94цс15, на яку посилався заявник.

Розрахунок пені, наданий ОСОБА_7, виконаний відповідно до вимог закону. Правильність цього розрахунку відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позову та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що йому не було відомо про заборгованість по аліментах не можна взяти до уваги, оскільки відповідач частково сплачував аліменти.

На неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції відповідач не реагує, і жодного разу в судове засідання не з'явився.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2016 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :