Ухвала суду № 63995241, 10.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/560/17 Головуючий 1-ї інстанції - Лях М.Ю.

Справа № 640/7143/16-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - стягнення аліментів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Швецової Л.А., Яцини В.Б.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на отримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на його утримання, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення позивачем двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він навчається в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на денній формі навчання, та всі витрати пов'язані з навчанням, позивач несе зі стипендії та за рахунок матеріальної допомоги, яку йому надає матір ОСОБА_4, що ставить останню у скрутне фінансове становище, оскільки у неї немає власного житла.

За таких обставин, з посиланням на ст. 199 Сімейного кодексу України позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання у твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно, починаючи з 04 травня 2016 року та до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення суми аліментів та ухвалити нове, яким стягнути на користь позивача аліменти у розмірі 500 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується. В обгрунтування скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином відповідача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 (арк. справи 5).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб, виданої Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» студентське містечко 31 березня 2016 року за вих. № 66-62/708.

З довідок № 66-310/284 від 01 квітня 2016 року та № 66-01-18/79 від 15 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 навчається у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», на 1 курсі (бюджетна форма навчання) (а.с. 7). За період з вересня 2015 року по березень 2016 року отримав суму доходу (стипендію) у розмір 5775 грн.

З розрахунку пенсії за вислугу років від 21 вересня 2016 року вбачається, що з 30 вересня 2015 року ОСОБА_3 встановлена пенсія у розмірі 3651 грн. 75 коп., з яких: 3177 грн. 25 коп. основний розмір пенсії та 474 грн. 50 коп. підвищення або надбавка до пенсії (непрацездатна дитини віком до 18 років ст. 16 П «А» син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3).

ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи та отримує пенсію. Відомості щодо інших доходів ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Відповідач ОСОБА_3 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та дружинну - ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 має проблеми щодо затримки речового розвитку, що в свою чергу негативно впливає на загальний стан та розвиток дитини, у зв'язку з чим потребує лікування.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що повнолітній ОСОБА_1 продовжує навчатися на бюджетній формі навчання, отримує стипендію, а ОСОБА_3 має змогу надавати необхідну матеріальну допомогу синові у розмірі 200 грн.

Такі висновки рішення суду підтверджені дослідженими з додержанням вимог цивільно-процесуального закону доказами, яким дана належна оцінка у сукупності з обставинами справи.

Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують надання.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, належним чином дослідивши наявні у справі докази, в їх сукупності, та проаналізувавши означені вище норми закону, які регулюють виниклі правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов цілком законних та обґрунтованих висновків про обов'язок відповідача утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання та про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги дитині, яка продовжує навчання, а також про стягнення аліментів у розмірі 200 грн. з урахуванням майнового стану відповідача, наявність його на утриманні осіб та стан здоров'я ОСОБА_6.

Визначаючи розмір аліментів судом дотримано вимог ст.ст. 182, 199, 200 СК України.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , наведені на її обґрунтування, в даному випадку процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення.

Апелянтом не враховано, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідного до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В порядку ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивач не надав доказів підтверджуючих, що ОСОБА_3 крім пенсії має інше джерело доходу, внаслідок чого може сплачувати аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно. Посилання на той факт, що дружина відповідача має змогу працювати та отримувати прибуток, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -