Рішення № 639950, 11.05.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2007 р. Справа № 47/615-06

вх. № 12649/5-47

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Єжова Л.М. за довіреністю №5 від 18.10.2006р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Тесмо-М"

до Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод", м. Красноград

про неналежне виконання умов договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд зобов"язати відповідача сплатити заборгованість за купівлю пастеризаційно-охолоджувальної установки у сумі 232490,00грн., зобов"язати відповідача сплатити відповідачу заподіяні збитки згідно розрахунку. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2324,90грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки, що належать відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 30.11.2006р. доповнення до відзиву в якому він залучив до матеріалів справи копії платіжних документів, що підтверджують частковий розрахунок з позивачем у сумі 101210,00грн.

Крім того відповідач просить суд відповідно до ст. 22 ГПК України зобов"язати позивача надати у судове засідання паспорт, інструкцію з експлуатації обладнання та податкові накладні, передбачені п. 6.4.договору купівлі-продажу від 26.04.2006р. №30, зазначене клопотання було судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні призначеному на 06.11.2006р. о 10:15год. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.12.2006р. о 11:00год. для можливості надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 06.12.2006р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 10.01.2007р.

Відповідач надав через кацелярію господарського суду 11.12.2006р. доповнення до відзиву, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2006р. було зупинено провадження по справі, у зв"язку з надходженням апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 11.01.2007р. скаржнику було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2007р. розгляд справи було поновлено та призначено на 02.02.2007р. о 10:30год.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 02.02.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 12.03.2007р.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 13.03.2007р. заяву про уточнння позовних вимог в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основної заборгованості з урахування інфляційних у розмірі 81158,94грн., пені у розмірі 3277,00грн., збитків у розмірі 2303,87грн. та судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 03.05.2007р. відзив на уточнену позовну заяву в якому з вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 30 від 26.04.2006р. Відповідно до умов даного договору позивач поставив відповідачу товар, а саме пастеризаційно-охолоджувальну установку продуктивністю 15000л/год, а відповідач у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно умов вищезазначеного договору, відповідач повинен був здійснити передоплату у розмірі 20% від загальної суми договору, що становить у розмірі 65540,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно платіжного доручення № 427 від 26.04.2006р. на рахунок позивача було перераховано 28240грн., а 27.04.2006р. згідно платіжного доручення №431 було перераховано 37300грн., що становить всього 65540грн. тобто передоплату відповідач здійснив в повному обсязі.

Відповідно до умов п.5.2 договору оплату у розмірі 80% від загальної суми договору відповідач повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок позивача на протязі 3-х місяців з моменту підписання договору, але як свідчать матеріали справи відповідачем на протязі 3-х місяців вказаної суми не було сплачено, а у серпні та вересні відповідно до платіжного доручення №9019 від 19.08.2006р. було сплачено 9670грн., платіжного доручення №9300 від 05.09.2006р. та платіжного доручення №9304 від 06.09.2006р. було сплачено 20000,00грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 02.08.2006р. та 04.08.2006р. направив на адресу відповідача вимогу №162 з проханням виконати вимоги вищезазначеного договору та сплатити заборговану суму, які залишились без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та уточнень позивача сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 81158,94 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.3 договору № 30 від 26.04.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми авансу за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3277,00грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків позивача у розмірі 2303,87грн., пов"язаних з явкою представників у господарський суд для участі у судовому засіданні та витрат, пов"язані з оплатою послуг юридичної фірми "Алекс" з надання правової допомоги, що підтверджується платіжними дорученнями та актами виконаних робіт підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2324,90грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ст. 623, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49,ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" (63304, м. Красноград, вул. Котляревського, 48, р/р 26005016816768 ФВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 351618, код ЄДРПОУ 00447296) на користь Закритого акціонерного товариства по технічній експлуотації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М" (29025, м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 3/1, р/р 260040170294 в ФВАТ Державний експортно -імпортний банк України, МФО 315609, код 14152653) основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 81158,94грн., пені у розмірі 3277,00грн., збитків у розмірі 2303,87грн., держмита у розмірі 2324,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя