Постанова № 63991368, 11.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.

Суддя-доповідач - Сіваченко Ігор Вікторович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року справа №408/1844/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2016 року у справі № 408/1844/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (далі - Управління) про визнання протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання Управління поновити виплату пенсії позивачу та виплатити виниклу заборгованість.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням. З липня 2014 року у місті проживання позивача провадиться антитерористична операція, що є загальновідомим фактом. Починаючи з липня 2014 року ОСОБА_2 було припинено виплату пенсії за місцем проживання у зв'язку з наведеними обставинами. Таким чином, позивачу довелося звернутися до відповідача з заявою про виплату пенсії. На підставі заяви Управління почало виплачувати пенсію та продовжувало виплачувати до березня 2016 року. Починаючи з березня 2016 року виплати було припинено на підставі доручення міністерства праці, що підтверджується відповіддю відповідача. ОСОБА_2 вважає, що наведені дії Управління є незаконними та порушують її права на пенсійне забезпечення, оскільки припинення виплати пенсії здійснено поза процедурою, встановленою законом.

Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2016 року у справі № 408/1844/16-а у позові відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача до відповідача заявлені безпідставно, оскільки Управління не здійснює обслуговування ОСОБА_2 із виплати їй пенсії з березня 2016 року.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання протиправними дій Управління щодо припинення виплати пенсії позивачу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції, у порушення ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не наведено у рішенні підстави та мотиви неврахування наданих апелянтом доказів. Крім того, відхиляючи позов, суд не навів у рішенні жодної норми матеріального права, яку ним було застосовано при вирішенні даного спору.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 з вересня 2015 року перебувала на обліку в Управлінні та до 1 березня 2016 року отримувала пенсію у Біловодському районі Луганської області.

14 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Управління стосовно припинення виплати пенсії з 1 березня 2016 року.

З відповіді Управління від 23 березня 2016 року №7/М-14 вбачається, що на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України Пенсійним фондом України розпочато процедуру проведення перевірки осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення з метою уникнення неправомірних виплат особам, які є померлими або отримують кошти шахрайським шляхом, виявлення та припинення виплати особам, що фактично не перебувають на території підконтрольній Україні. Поновлення виплат пенсії позивачу відбудеться за умови його особистого звернення до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з оригіналами та копіями паспорту та довідки внутрішньо переміщеної особи. Тобто, на підставі даного дорученням була припинена виплата пенсії позивачці з 1 березня 2016 року.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-IV.

Рішення Управлінням щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 не приймалося, відповідачем з цього приводу доказів не надано.

Так, колегія суддів виходить з того, що лист №7/М-14 від 23 березня 2016 року не є юридичною формою рішення владного органу, оскільки в межах компетенції Управління, актами правової дії є розпорядження або рішення керівника органу.

Припинення виплати пенсії на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину Конституцією України.

Отже, діями відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу порушені його права на отримання пенсії, оскільки відповідач на виконання вимог ст. 49 Закону № 1058-IV не приймав рішення про припинення виплати позивачу пенсії.

У відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст. 202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

В іншій частині (щодо відновлення пенсійних виплат) судове рішення місцевого суду позивачем не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає частковому скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 94 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 606,32 грн. З огляду на зазначене, ці судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області.

Керуючись статтями 184, 185, 195, 197, 198, п.4 ч.1 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2016 року у справі № 408/1844/16-а - скасувати частково.

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії.

В іншій частині постанову Біловодського районного суду Луганської області від 01 грудня 2016 року у справі № 408/1844/16-а - залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (код ЄДРОПОУ 21792488, 92800, Луганська область, с.м.т. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

І.В.Геращенко