Ухвала суду № 63991078, 10.01.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шеремет А.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Шептицькій С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою задоволено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою відмовлено.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, який зазначений у висновку судової будівельно-технічної експертизи №Е-30/15 від 3 лютого 2016 року (варіант №3 із поєднанням елементів варіанту №4) наступним чином: у користування ОСОБА_1 виділено наступні приміщення:1-с частина коридору площею 2,8 м2; 6 -жила кімната площею 18,0 м2; 7- жила кімната площею 10,0 м2; 8- кладовка площею 0,5 м2; б/н-лоджія площею 1,3 м2 (з врахуванням понижуючого коефіцієнту); всього 32,6 м2; у користування ОСОБА_2 виділено наступні приміщення: 5-жила кімната площею 12,2 м2; 1-б частина коридору площею 3,2 м2; б/н балкон площею 1,0 м2 (з врахуванням понижуючого коефіцієнта); всього 16,4 м2.

У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено наступні приміщення: коридор -5,2 м2; туалет -1,3 м2; кухню - 8,9 м2; ванну - 2,6 м2, а всього 18,00 м2.

Компенсація, яка має бути сплачена ОСОБА_2 ОСОБА_1 становить 0,4% від ринкової вартості квартири (37,9% - 37,5%).

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду.

Вказує, що передання прилеглого до кухні балкону у особисте користування ОСОБА_2 позбавляє її можливості відкривати балконне вікно для провітрювання кухні та забезпечення вільного притоку повітря під час користування газовою плитою, що є порушенням правил безпеки користування газовими приладами.

Наявний в справі Акт ЖКП "Західне" від 15.07.2016 року підтверджує лише те, що вентиляційні канали в кухні квартири перебувають у задовільному стані та є придатними для відводу продуктів згорання від побутових газових приладів, однак питання про необхідний для безпечної роботи газових приладів притік повітря в приміщення в акті взагалі не розкривається.

З наданого позивачем листа ПП "Екотехсервіс" взагалі не можливо встановити чи стосується він спірної квартири, оскільки в ньому не зазначено ані прізвища адресата, ані повної адреси оглянутої квартири. Крім того, вказаний лист не містить дати огляду приміщень, його складання та не скріплений печаткою підприємства, що взагалі перешкоджає його використанню в якості доказу у справі.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Нормами ст.358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 а за ОСОБА_1 на 5/8 частин вказаної квартири.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що запропонований ОСОБА_2 порядок користування спірною квартирою, а саме варіант №3 із поєднанням елементів варіанту №4, які зазначені у висновку судової будівельно-технічної експертизи №Е-30/ 15 від 3 лютого 2016 року є самим оптимальним та таким, що буде задовольняти інтереси обох сторін.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1, розташована на другому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, її загальна площа становить 67 м2, жила -40,2м2, вона складається із трьох ізольованих житлових кімнат площами відповідно 12,2 м2, 18,0м2 та 10,0 м2 .

Частка ОСОБА_1 в ній відповідно в загальній площі становить 41,9 кв.м(67х5/8) та 25,1кв.м(40,2х5/8) в житловій площі, частка ОСОБА_2- відповідно 25,1 кв.м(67х3/8) та 15,1кв.м. (40,2 х3/8).

Оспорюваним рішення суду першої інстанції у користування ОСОБА_1 виділено в загальній площі 32,6 м2, у житловій-28 м2; у користування ОСОБА_2 виділено в загальній площі 16,4 м2, житловій- 12,2 м2.

У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено наступні приміщення: коридор -5,2 м2; туалет -1,3 м2; кухню - 8,9 м2; ванну - 2,6 м2, а всього 18,00 м2.

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти, запропонованого ОСОБА_2 порядку користування квартирою ОСОБА_1 вказувала на те, що при такому варіанті позивачу за первісним позовом виділяється в особисте користування балкон, що унеможливить їй доступ до балконного вікна для забезпечення вільного притоку повітря під час користування газовою плитою на кухні.

Такі доводи відповідачки не можуть бути прийняті виходячи з наступного.

Відповідно до п.6.29 ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання", затвердженого наказом Держбуду України від 23 квітня 2001 року, установку газових плит в житлових будинках слід передбачати в приміщеннях кухонь висотою не менше 2,2 м, що мають вікно з кватиркою (фрамугою) або конструкцією жалюзійного типу, витяжний вентиляційний канал та природне освітлення.

Згідно п.6.2 ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання" не допускається розміщення газових приладів: в приміщеннях будинків будь якого призначення, які не мають вікна з кватиркою (фрамугою)

Відповідно до п. 3.6. ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої відповідно до 5.23.

Таким чином, за нормами ДБН використання газової плити в приміщенні можливе за наявності вікна кватирки(фрамуги) або конструкції жалюзійного типу, витяжного вентиляційного каналу, природного освітлення.

Встановлено, що кухня у спірній квартирі має площу 8,9 м2 м, висоту-2,5 м, вона обладнана вентиляційним каналом та має вікно з кватиркою, яке виходить на засклений балкон.

За наведеного, виділенням прилеглого до кухні балкону в особисте користування ОСОБА_2 права ОСОБА_1 не порушуються, оскільки вільний притік повітря для безпечного користування газовою плитою забезпечується шляхом відкривання кватирки у вікні на кухні та її дверей, відведення повітря з кухні здійснює вентиляційний канал.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких підстав рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,315,317,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Хилевич С.В.

Шеремет А.М.