Постанова № 63987970, 10.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3017/16-п 10.01.2017 10.01.2017 10.01.2017

Номер провадження: 33/784/8/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33-784/8/17 Головуючий суду 1-ї інстанції: Головіна Т.М.

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої - судді Значок І.С.

при секретарі Чоботаренко Т.І.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красне Знам`я, Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто судовий збір у розмірі 275,60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови суду, 18.07.2016 року близько 10.00 години в м. Миколаєві, ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом «Volkswagen» д/н НОМЕР_1 по пр. Богоявленському в районі будинку №338 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, бліда шкіра обличчя, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову.

Апелянт не погоджується з висновком суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що він не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, але працівники поліції не надали йому змоги пройти огляд на місці затримання. Оскільки у нього не було часу їхати з ними до лікарні, він пройшов огляд у лікаря протягом 3 годин з моменту затримання і отримав довідку, що був тверезий.

Вважає дії працівників поліції, які відмовили йому у проходженні медогляду на місці зупинки, незаконними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції

«Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.

Факт відмови ОСОБА_2 на пропозицію патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5

У апеляційному суді ОСОБА_2 підтвердив, що на пропозицію пройти медогляд, просив зачекати на приїзд його знайомого.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, о 10.00 год. патрульним поліцейським ОСОБА_2 було запропоновано пройти медогляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення складався починаючи з 11.40 год., тобто більш ніж через годину. Лише о 12.50 год. протокол було підписано ОСОБА_2

Ці обставини ОСОБА_2 не заперечував, мотивуючи тим, що на місце зупинки приїхали кілька нарядів поліції, він просив їх почекати його товариша, працівники поліції запрошували свідків, тоді як свої пояснення у протоколі він писав не виходячи із свого автомобіля.

Зважаючи на зазначене, така поведінка ОСОБА_2, вірно розцінена судом, як відмова від проходження медогляду. У той же час, у ОСОБА_2 була об'єктивна можливість упродовж двох годин запросити будь кого для участі у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, якою Захаров скористався на власний розсуд.

Таким чином, суд вірно встановив фактичні обставини правопорушення, і дійшов до вірного висновку про порушення ОСОБА_2 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є підставою для притягнення його до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Надана ОСОБА_2 виписка із амбулаторної карти від 18.07.2016 року про перебування ним у тверезому стані, на правильність висновку суду не впливає, оскільки, медогляд проведено з порушенням процедури, передбаченої Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до п. 9 розділу 2 Інструкції результати огляду водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоров'я можуть вважатися достовірними лише в тому випадку, якщо такий огляд проведено в присутності поліцейського та не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п.12. розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Наведене свідчить, що працівниками поліції порядок проведення огляду водія ОСОБА_2 на виявлення стану наркотичного сп'яніння не було порушено, а їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції.

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про порушення судом його процесуальних прав у зв'язку із розглядом справи у його відсутність.

Так, відповідно матеріалів справи, 30.09.2016р. суд відклав розгляд справи за клопотанням ОСОБА_2, поданим до канцелярії суду цього ж дня.

У наступному, справу слуханням призначено на 17.10.2016р.

Проте, вдруге, у день слухання справи через канцелярію суду ОСОБА_2 подав клопотання про його відкладення, але ж будь яких даних на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання у назначений час суду першої інстанції не надав.

Не надано таких доказів і апеляційному суду.

Таким чином, суд належним чином виконав вимоги закону щодо належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи, та водночас, вірно дійшов до висновку про те, що вище наведені клопотання ОСОБА_2 мотивовані бажанням затягування розгляду справи без поважних причин.

Отже, в ході апеляційного перегляду твердження ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, свого підтвердження не знайшли.

Стягнення накладено судом з урахуванням правил, визначених ст. 33 КУпАП.

Зважаючи на вищевикладене, оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.С. Значок