Рішення № 63986875, 04.01.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1673/16-ц

пр.№ 2/464/403/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарях Лобко А.С., Калітовській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

16.02.2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором від 03.12.2013 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка разом із штрафними санкціями складає 17922 грн. 96 коп., яку банк просить стягнути з позичальника разом із судовими витратами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання 18.10.2016 року, 18.11.2016 року, 02.12.2016 року та 04.01.2017 року не з'явився. Судові повістки та листи, що були направлені на адресу відповідача, повернулися до суду з поміткою про закінчення строків зберігання. На підставі вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, оскільки судовий виклик направлено відповідачу на адресу за місцем його реєстрації, вважається, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

В судовому засіданні 19.09.2016 року відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що не мав можливості сплачувати кредит, оскільки перебував на військовій службі в зоні проведення антитерористичної операції. Крім того, відповідач посилався на те, що не давав згоди на такий розмір відсотків за користування кредитом, який зазначено в розрахунку заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.12.2013 року шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальнику - відповідачу картковий рахунок та надано кредит в сумі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на умові сплати відсотків за користування кредитною лінією в розмірі 2,5% на місяць, а відповідач зобов'язався повертати заборгованість, яка виникла за кредитною лінією, відсотки та оплачувати комісії щомісяця.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

За вимогами, передбаченими в ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строку його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами, а з вимогами ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивач вказує на те, що відповідачем умови договору не виконуються. Станом на 11.01.2016 року заборгованість за кредитним договором складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 3970 грн. 31 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 10822 грн. 99 коп.;

- заборгованості по комісіям в розмірі 1800 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором. Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. та пеню в розмірі 5% від суми позову. На підставі цього позивачем нараховано до сплати відповідачу штрафних санкцій на загальну суму 1329 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.

Відповідач доказів належного виконання умов договору не надав. При цьому, відповідач визнав факт укладення вищезазначеного договору, а також факт використання кредитних грошей з картки і факт неповернення цих грошей. Таким чином, факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 03.12.2013 року знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Разом з тим, суд вважає безпідставним розмір заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом, який просить стягнути позивач.

В позовній заяві зазначено, що заборгованість за кредитом становить 3970 грн. 31 коп. В розрахунку заборгованості вказано, що заборгованість за кредитом становить 3970 грн. 31 коп. Проте, в колонці № 3 розрахунку заборгованості «Сальдо поточної заборгованості за кредитом» зазначено, що станом на 11.01.2016 року заборгованість становить 3385 грн. 64 коп.

Як встановлено в судовому засіданні, за кредитним договором розмір відсотків встановлено як 2,5% на місяць, що становить 30% на рік. В той же час, з розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.04.2014 року розмір відсотків нараховується як 34,80%, а з 01.04.2015 року - 43,20%. При цьому, жодних доказів про те, що в укладений 03.12.2013 року сторонами кредитний договір було внесено зміни, позивачем не надано.

Крім того, в періоди часу з 29.05.2014 року по 08.09.2014 року та з 21.06.2015 року по 15.12.2015 року відповідач перебував у лавах Збройних Сил України та брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується військовим квитком відповідача.

Пунктом 15 ст. 14 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В ст. 1 Закону України «Про оборону» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто, починаючи з 29.05.2014 року до 15.12.2015 року нарахування відповідачу процентів за користування кредитом та штрафних санкцій за невиконання кредитних зобов'язань суперечить вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитом в розмірі 3385 грн. 64 коп. та відсотки за користування кредитом в розмірі 456 грн. 97 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.02.2016 року. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 1 Закону України «Про оборону», ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банку «ПриватБанк» (рах. № 290922829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором кредиту від 03 грудня 2013 року в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 61 копійка та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) гривень 27 копійок; загалом - 4138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) гривень 88 копійок.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий Радченко Е. А.