Ухвала суду № 63986765, 10.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.01.2017 Справа № 904/6972/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ЄДРПОУ 20228840)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15 (суддя Владимиренко І.В.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ЄДРПОУ 20228840) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ЄДРПОУ 20228840) призначено голову ліквідаційної комісії Коляду Оксану Олександрівну (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Не погодившись із зазначеною постановою, Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15 та припинити провадження у справі.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У даному випадку, постанова, що оскаржується, винесена 25.08.2015р. Апеляційна скарга на вказану постанову, згідно зі штампом вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Дніпропетровської області про прийняття апеляційної скарги, подана 27.12.2016р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання, однак містить клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у зв'язку із тим, що інспекцією проаналізовано останню податкову та бухгалтерську звітність підприємства, майновий стан підприємства, нараховано умовні втрати бюджету від реалізації нерухомого майна боржника і виявлено відповідні порушення законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2015р. оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛМ" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ЄДРПОУ 20228840) банкрутом на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

Окрім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МІЛМ" з вимогами наступних кредиторів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Завод безалкогольних напоїв" у сумі 1 218,00 грн. (1 черга задоволення); 2 906 033,60 грн. (4 черга задоволення). 2. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у сумі 5 054,55 грн. (6 черга задоволення). 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Приватні інвестиції" у сумі 2 436,00 грн. (1 черга задоволення); 29 885 529,32 грн. (4 черга задоволення); 29 829 631,15 грн. (6 черга задоволення). 4. Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у сумі 16 839,13 грн. (6 черга задоволення). Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія" "Приватні інвестиції" у сумі 21 367 046,69 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про нерухоме майно боржника, яке є предметом застави та внесено до реєстру вимог кредиторів окремо.

Отже, скаржник був учасником провадження у справі та відповідно представник скаржника мав можливість знайомитися з матеріалами справи. Наведені ж скаржником причини в обгрунтування поважності пропуску строку не є такими, що унеможливили своєчасне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у даній справі.

Відтак, несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Таким чином, скаржником не наведено належних обставин та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15, що є підставою для відхилення клопотання Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає поверненню заявникові без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6972/15 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 21630/04-61-10 від 22.12.2016р. та додані до неї документи на 17 арк.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков