Рішення № 63985876, 04.01.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 року Справа № 915/107/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов.б/н від 01.07.2015,

представників відповідача: ОСОБА_3, дов.№375/02.02.01-22/01/14/16 від 12.02.2016,

ОСОБА_4, дов.№486/02.02.01-22/02.06/14/16 від 01.03.2016,

ОСОБА_5, дов.№486/02.02.01-22/02.06/14/16 від 01.03.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_6 підприємства Никольский посад

(54030, АДРЕСА_1),

до відповідача: ОСОБА_7 міської ради

(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20),

про: визнання незаконними та скасування пунктів 5.2 та 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Никольский посад звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_7 міської ради про визнання незаконними та скасування п.п.5.1-5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013.

За наслідками розгляду справи, Господарським судом Миколаївської області було прийняте рішення від 31.03.2016 про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

При касаційному перегляді справи, постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 було скасовано в частині відмови у позові про визнання недійсними пунктів 5.2 та 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

В обґрунтування своїх вимог щодо незаконності пунктів 5.2 та 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 позивач у позовній заяви посилається на те, що зазначеним рішенням ОСОБА_7 міська рада позбавила позивача права користування земельною ділянкою, наданою йому на підставі п.20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради №31/23 від 24.02.2005, шляхом його фактичного скасування. Відтак наявність пунктів 5.2 та 5.3 розділу 2 рішення відповідача №25/40 від 14.02.2013 порушує право ПП Никольский посад як землекористування. Позивач у позовній заяві вказує на, що ПП Никольский посад ніколи не зазначав про припинення свого права користування земельною ділянкою, наданою йому на підставі зазначеного п.20.1 розділу 1 рішення міської ради від 24.02.2005 №31/23 чи розірвання договору оренди землі від 20.10.2015, зареєстрованого 07.11.2005 та укладеного на підставі вказаного рішення відповідача, в тому числі й нотаріально посвідчених заявах. Тому пункти 5.2 та 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 прийняті з порушенням чинного, на момент їх прийняття, законодавства та порушують право позивача на використання наданої йому земельної ділянки. На дату прийняття спірного рішення не було жодної з підстав, визначених ст.141 Земельного кодексу України, для припинення права користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія, а згоди на припинення права користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м. позивач не надавав. Договір оренди землі від 20.10.2005 розірваний з порушенням вимог ст.ст.651-654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст. 31 Закону України Про оренду землі. Оскаржувані пункти рішення прийняті ОСОБА_7 міською радою з порушенням норм чинного на той час законодавства, оскільки відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у міських рад немає повноважень щодо скасування раніше прийнятих ними рішень.В порушення приписів ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відсутнє рішення суду щодо визнання незаконним пункту 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23. Крім того, п.20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23 виконано, оскільки на підставі вказаного пункту між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_6 підприємством Никольский посад був укладений договір оренди землі від 20.10.2005, відповідно до якого ОСОБА_6 підприємству Никольский посад надано в оренду земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м. Відповідач, приймаючи спірне рішення, в порушення норм ч.2 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції від 05.01.2013), не отримав нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_6 підприємства Никольский посад на вилучення земельної ділянки площею 2505 кв.м., відведеної рішенням міської ради від 24.02.2005 №31/23.

В письмових пояснення від 24.11.2016 (т.2. а.с.27-28) поданих до суду під час нового розгляду справи позивач просить задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними та скасування пунктів 5.2 та 5.3 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013, а також зазначає, що згоди на розірвання договору оренди землі від 07.11.2005 ПП Никольский посад не надавало, тому спірне рішення (п.5.3) порушує ст.ст.1, 13, 1430 та 31 Закону України Про оренду землі та ст.141 Земельного кодексу України.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях (т.2 а.с.9, 10) проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що оскаржувані пункти рішення відповідача прийняті за згодою сторін, що відповідає вимогам статті 31 Закону України Про оренду землі, статті 116, 141 Земельного кодексу України та пункту 12.4 розділу 12 договору оренди землі від 20.10.2005 щодо правових підстав припинення права користування земельною ділянкою та договору оренди землі. Також відповідач, в поясненнях зазначає, що письмова форма правочину щодо розірвання договору оренди землі за згодою сторін не є обовязковою. Крім того, п.12.6 Договору оренди від 20.10.2005 передбачає, що розірвання договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається роз рваним з дати прийняття міською радою відповідного рішення.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, запереченнях проти позову та письмових поясненнях.

У судових засіданнях 14.11.2016. 24.11.2016, 12.12.2016, 22.12.2016, 27.12.2016 судом у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувались перерви.

У судовому засіданні 04.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Пунктом 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради №31/23 від 24.02.2005 ОСОБА_6 підприємству Никольский посад передано в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м, зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення обєкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія (т.1 а.с.26).

14.03.2005 проведено розмічення на місцевості меж земельної ділянки площею 4020 кв.м., про що складено акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з привязкою кутів повороту ділянки до місцевих предметів (т.1 а.с.12 зворотній бік).

20.10.2005 на підставі вказаного рішення, між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_6 підприємством Никольский посад укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 підприємству Никольский посад надано в оренду земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м. (кадастровий №4810136300:05:004:0006), терміном на 15 років з дати його державної реєстрації (т.1 а.с.10-11).

07.11.2005 вказаний договір оренди був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3642.

Земельна ділянка загальною площею 4020 кв.м. була передана в оренду ОСОБА_6 підприємству Никольский посад згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 07.11.2005 (т.1 а.с.17).

21.03.2012 Приватне підприємство Никольский посад листом за вих.№21/03 звернулось до міського голови з проханням про перенесення границь ділянки ближче до спортшколи Надія. Прохання мотивовано складною ситуацією, що склалася з мешканцями сусідніх будинків. Приватне підприємство Никольский посад також зобовязалось вивільнену територію облагородити і висадити на ній дерева (т.1 а.с.45).

Управління містобудування та архітектури ОСОБА_7 міської ради у листах вих.№17-1505 від 02.04.2012 та вих.№17-1518 від 11.04.2012 погодило можливість коригування території (т.1 а.с.46, 47).

Пунктом 6 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради №16/27 від 19.04.2012 ОСОБА_6 підприємству Никольский посад надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3500 кв.м (т.1 а.с.39-40).

На виконання вказаного рішення ОСОБА_6 підприємством Никольский посад було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м. (т.1 а.с.41-43).

Вказаний проект землеустрою було погоджено Управлінням держкомзему у м.Миколаєві, Управлінням містобудування та архітектури виконкому ОСОБА_7 міської ради, Міською санітарно-епідеміологічною станцією м.Миколаєва, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Управлінням культури ОСОБА_7 обласної державної адміністрації, (т.1 а.с.50-56). При цьому зазначено, що земельна ділянка площею 3500 кв.м складається з: 995 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, 2505 кв.м. за рахунок земель, наданих в оренду ОСОБА_6 підприємству Никольский посад відповідно до договору оренди від 20.10.2005.

Пунктами 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 (надалі рішення №25/40) затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_6 підприємству Никольский посад в оренду строком до 07.11.2020 земельну ділянку (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) загальною площею 3500 кв.м., з яких земельна ділянка №1 площею 995 кв.м. - із земель комунальної власності, та земельна ділянка №2 площею 2505 кв.м., за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 24.02.2005 №31/23 ОСОБА_6 підприємству Никольский посад. Земельна ділянка площею 3500 кв.м. - відведені під будівництво та зарахована до земель громадської забудови (використовуються для відпочинку та інші відкриті землі), для будівництва та обслуговування торгового комплексу по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія (т.1 а.с.9).

В подальшому, пунктом 5.1 рішення №25/40 припинено право користування ОСОБА_6 підприємства Никольский посад земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія.

Пунктом 5.2 рішення №25/40 пункт 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради №31/23 від 24.02.2005, а саме: 20.1 Передати ОСОБА_6 підприємству Никольский посад в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення обєкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія визнано таким, що втратив чинність.

Пунктом 5.3 рішення №25/40 розірвано договір оренди землі від 20.10.2005, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований 07.11.2005 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №3642.

На підставі вказаного рішення між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_6 підприємством Никольский посад був укладений договір оренди землі №9252 від 30.05.2013 (т.2 а.с.32-35), відповідно до якого ОСОБА_6 підприємству Никольский посад надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3500 кв.м., із них земельна ділянка №1 площею 995 кв.м., ділянка №2 площею 2505 кв.м. (кадастровий №4810136300:05:004:0028, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 58710548101). Строк дії договору до 07.11.2020 (п.3.1 Договору).

Договір зареєстровано в Реєстраційній службі ОСОБА_7 міського управління юстиції 15.06.2013 за №3188013.

Форма власності земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) - комунальна, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 у справі №915/883/15 задоволено позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави до відповідачів ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_6 підприємства Никольский посад про скасування пунктів 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2013. Судовим рішенням визнані незаконними та скасовані пункти 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013, якими затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_6 підприємству Никольский посад в оренду строком до 07.11.2020 земельну ділянку (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) загальною площею 3500 кв.м; визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013, укладений між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_6 підприємством Никольский посад щодо земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м., по вул.Генерала Карпенка, 42-В, в районі спорткомплексу Надія у м. Миколаєві (т.1 а.с.19-22).

Вказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 у справі №915/883/15 набрало законної сили 19.10.2015.

Предметом даного спору є вимога про визнання незаконними та скасування п.п.5.2, 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Приписи ч.1 ст.13 Конституції України визначають, що від імені українського народу права власника землі здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону з питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.ч.1, 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції від 05.01.2013) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нових земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції від 05.01.2013) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідно до ч.10 ст.123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Щодо посилань позивача на порушення ОСОБА_7 міською радою норм ч.2 ст.123 в частині не отримання нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_6 підприємства Никольский посад на вилучення земельної ділянки площею 2505 кв.м., відведеної рішенням міської ради №31/23 від 24.02.2005, та ст.141 Земельного кодексу України в частині припинення права користування, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Земельний кодекс України містить положення щодо можливості отримання у користування земельної ділянки (ст.123 ЗК України) та добровільної відмови від такого користування (п.«а» ч.1 ст.141 ЗК України).

При цьому законодавцем не визначені відповідні форми таких заяв, а тому слід виходити із правових дій та їх наслідків, вчинених субєктами земельних правовідносин.

Так, на підставі заяви позивача від 21.03.2012 про перенесення границь ділянки ближче до спортшколи Надія за розробленим позивачем з дозволу міської ради проектом землеустрою та спірним рішенням ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 прийнято рішення про передачу ОСОБА_6 підприємству Никольский посад новосформованої земельної ділянки (нові межі та конфігурація) з присвоєнням єдиного кадастрового номера на усю земельну ділянку площею 3500 кв.м., що також встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 у справі №915/883/15.

Новосформована земельна ділянка площею 3500 кв.м. складається з: ділянки №1 площею 995 кв.м. із земель комунальної власності та земельної ділянки № 2 площею 2505 кв.м., за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 24.02.2005 №31/23 ОСОБА_6 підприємству Никольский посад.

У подальшому між ОСОБА_6 підприємством Никольский посад та ОСОБА_7 міською радою укладений договір оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013 та акт прийому-передачі земельної ділянки площею 3500 м. кв.

Посилання представника позивача на те, що відбулось коригування земельної ділянки, яка вже перебувала в оренді у позивача ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, судом відхиляються, скільки чинним земельним законодавством не передбачено такого поняття як коригування земельної ділянки.

З дати укладення нового договору оренди від 30.05.2013 Приватне підприємство Никольский посад, не заперечуючи проти розірвано договір оренди землі №3642 від 20.10.2005, припинило сплату орендних платежів за договором оренди №3642 від 20.10.2005 та сплачувало відповідні грошові кошти за умовами нового договору оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013, що підтверджується довідкою Управління земельних ресурсів ОСОБА_7 міської ради за №02-03/731 від 30.03.2016 (т.1 а.с.118).

Отже, вчинені позитивні дії субєкта земельних правовідносин ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, а саме: подання заяви від 21.03.2012 із зазначенням орієнтовної площі земельної ділянки, яку бажав отримати позивач; замовлення та виготовлення на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 19.04.2012 (про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3500 кв.м.) проекту землеустрою; його оплата; укладення договору оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013 та акту прийому-передачі земельної ділянки площею 3500 кв.м.; реєстрація договору оренди в Реєстраційній службі ОСОБА_7 міського управління юстиції; подальша оплата орендних платежів виключно за договором оренди від 2013 року свідчать про дії ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, направлені на отримання новосформованої земельної ділянки площею 3500 кв.м. замість раніше наданої земельної ділянки площею 4020 кв.м. (згода на зміну обєкта оренди), що розцінюється судом як добровільна відмова від права користування раніше наданою земельною ділянкою площею 4020 кв.м.

Таким чином, припинення права користування ОСОБА_6 підприємства Никольский посад земельною ділянкою площею 4020 кв.м. відбулось на підставі п. а ч.1 ст.141 ЗК України.

У свою чергу такі вчинені позитивні дії субєкта земельних правовідносин ОСОБА_7 міської радиа саме: надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3500 кв.м.; його затвердження; укладення договору оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013 та акту прийому-передачі земельної ділянки площею 3500 кв.м.; прийняття орендних платежів за договором оренди від 2013 року свідчать про погодження на заміну обєкта оренди.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Припинення права користування попереднього користувача земельною ділянкою є необхідною умовою для передачі її (її частини) у користування наступному користувачу, навіть якщо це одна і та сама юридична особа з метою недопущення подвійного користування одною і тою самою земельною ділянкою та відповідно сплатою подвійної орендної плати.

При цьому, у даному випадку не відбувалось вилучення земельної ділянки площею 2505 кв.м. (землі відведені рішенням міської ради від 24.02.2005 №31/23 ОСОБА_6 підприємству Никольский посад) в розумінні ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, оскільки землекористувач земельної ділянки площею 2505 кв.м. не змінився. Що стосується земельної ділянки площею 995 кв.м., то вона надана із земель комунальної власності, що також не передбачає її вилучення.

Припинення права користування не тягне за собою обовязкової умови щодо вилучення земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд прийходить до висновку, що заява ОСОБА_6 підприємства Никольский посад від 21.03.2012 про перенесення границь ділянки та всі подальші дії підприємства свідчать про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м. з метою отримання нової земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м., а тому спірне рішення в частині припинення права користування ОСОБА_6 підприємства Никольский посад земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія, прийнято у межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством.

Щодо посилань позивача на порушенням вимог ст.ст.651-654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.31 Закону України Про оренду землі при розірванні договору оренди землі від 20.10.2005, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п.12.4 договору оренди землі від 20.10.2005, укладеного між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_6 підприємством Никольский посад, дія договору припиняється шляхом його розірвання, у тому числі, за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.12.6 договору оренди землі від 20.10.2005 розірвання договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття Орендодавцем (ОСОБА_7 міською радою) відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Таким чином, враховуючи двосторонню згоду сторін, виражену як у документальній так у дієвій формі, направлену на отримання/передачу новосформованої земельної ділянки площею 3500 кв.м. замість раніше наданої земельної ділянки площею 4020 кв.м., про що описано вище, неможливість укладення нового договору оренди на частину земельної ділянки в розмірі 2505 кв.м. без розірвання договору оренди від 20.10.2005, а також те, що припинення права користування тягне за собою розірвання договору оренди, то прийняття п.5.3 рішення №25/40 від 14.02.2013 повністю відповідає умовам договору оренди та волевиявленню сторін.

Щодо посилань позивача на порушення ОСОБА_7 міською радою норм п.15 ч.1 ст.26, ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у звязку з неможливістю скасовувати власні рішення та відсутності рішення суду про визнання незаконним пункту 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23, а також фактичне виконання цього пункту, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Тобто у міських рад, в тому числі і у ОСОБА_7 міської ради, немає повноважень щодо скасування раніше прийнятих ними рішень, якщо останні не відповідають Конституції чи законам України, оскільки такі акти підлягають оскарженню та скасуванню в судовому порядку.

Конституційний суд України у п.5 рішення №7-рп/2009 від 16.04.2009 зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Як зазначалося вище припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди землі від 20.10.2005 відбулось за згодою ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, тому порушень Конституції або законів України не відбулося.

Крім того, Конституційний суд України у п.5 рішення №7-рп/2009 від 16.04.2009 зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Постановою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14 встановлено наступне.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого субєкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У звязку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування (як субєктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Таким чином, спірне рішення щодо визнання пункту 20.1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23, а саме передати ОСОБА_6 підприємству Никольский посад в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення обєкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул.Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу Надія таким, що втратив чинність, не породжує будь-яких правових наслідків для ОСОБА_6 підприємства Никольский посад як орендаря земельної ділянки, оскільки на підставі п.20.1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23 позивач вже реалізував своє право користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди від 20.10.2005.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що пункт 20.1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23 фактично втратив свою дієвість, оскільки зазначене рішення застосоване одноразово і з його прийняттям вже виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, а тому таке рішення вичерпало свою дію шляхом його виконання.

Отже, існування або відсутність пункту 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради №31/23 від 24.02.2005 ніяким чином не вплине на подальшу реалізацію прав та інтересів ОСОБА_6 підприємства Никольский посад.

Скасування в судовому порядку п.5.2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 не забезпечить реального захисту прав ОСОБА_6 підприємства Никольский посад, а тому є недоцільним.

Крім того, пунктом 5.2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 пункт 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23 визнано таким, що втратив чинність.

Зазначений пункт 5.2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 не містить положень щодо визнання незаконним або скасування пункту 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_7 міської ради від 24.02.2005 №31/23 у звязку із його невідповідністю Конституції або законам України.

Також суд зауважує, що у момент прийняття оскаржуваного рішення права та інтереси ОСОБА_6 підприємства Никольский посад не були порушені, оскільки підприємство замість отриманої в 2005 році земельної ділянки площею 4020 кв. м. отримало нову земельну ділянку площею 3500 кв.м., тобто відбулася майже рівноцінна заміна обєкта оренди.

Ті обставини, що у подальшому судовим рішенням будуть визнані незаконними та скасовані пункти 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_7 міської ради №25/40 від 14.02.2013 та визнаний недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки №9252 від 30.05.2013, у звязку із чим Приватне підприємство Никольский посад залишиться без будь-якої земельної ділянки, не впливають на спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 10 січня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва