Ухвала суду № 63984919, 04.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/126/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бабенко С.Ш.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Шевченка А.Г.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3, з яким встановлено відеоконференцзв'язок,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., яке погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що становить 3445000 гривень, щодо

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в місті Києві, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, який працює директором ТОВ «Укрінвест-25», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 гуртожиток, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На думку апелянта, підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою. При цьому захисник зазначає, що підозра ґрунтується на висновку комісійної судово-економічної експертизи № 09/08/16-1, який було складено і підписано судовими експертами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак, як зауважує апелянт, згідно відомостей з Реєстру атестованих судових експертів, дані на судового експерта «Іванков Павло Миколайович» відсутні. Також апелянт стверджує, що у провадженні відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, автор апеляції вважає, що слідчим суддею не взято до уваги дані про особу ОСОБА_3, який раніше не судимий, є керівником підприємства приватної форми власності, одружений та має на утриманні батьків похилого віку.

Далі захисник вказує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було з'ясовано фактичний час затримання ОСОБА_3 Зокрема, як зазначає апелянт, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_3 був затриманий о 16 год. 30 хв. 23 листопада 2016 року, однак підозрюваний та його дружина ОСОБА_8 стверджують, що фактичне затримання ОСОБА_3 відбулося о 07 год. 30 хв. 23 листопада 2016 року, а саме з моменту початку проведення працівниками правоохоронних органів обшуку за місцем проживання останнього.

Захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. На думку захисника, слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, позитивно характеризується, зареєстрований та проживає в місті Києві, а також те, що на його утриманні знаходиться дружина, донька і мати похилого віку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління НП України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100050000003 від 13 січня 2015 року за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

23 листопада 2016 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж числа йому було повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25 листопада 2016 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Черненко О.О., за погодженням із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 6753830,77 гривень. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у провадженні, можливих невстановлених співучасників кримінального правопорушення, знищити, змінити або переховувати документи, що мають доказове значення у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року клопотання старшого слідчого було частково задоволено, а саме щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що становить 3445000 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням захисників, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисників стосовно необґрунтованості повідомленої ОСОБА_3 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Так, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 можепереховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики, на які вказано в ухвалі слідчого судді, є реальними, а посилання сторони захисту про відсутність зазначених ризиків у кримінальному провадженні слід розцінювати як такі, що не відповідають дійсності.

Разом з тим, на час розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, а також підстави, які свідчать не тільки про зменшення вказаних ризиків, а і про те, що прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні старшого слідчого.

Зокрема, як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції, на теперішній час орган досудового слідства провів у кримінальному провадженні значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а тому ризики, про які вказано в клопотанні старшого слідчого, значно зменшилися.

Також колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 позитивно характеризується, одружений, має доньку ОСОБА_12, працює директором ТОВ «Укрінвест-25» та на його утриманні перебувають батьки похилого віку. Вищенаведені дані в своїй сукупності, як вважає колегія суддів, дають підстави вважати, що застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправдано суровим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_3 підозра є обґрунтованою, однак ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є мінімізованими з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Тому колегія суддів приходить до висновку, що відносно ОСОБА_3 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим колегія суддів переконана, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

Саме домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого задовольнити частково і застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що становить 3445000 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О., погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченком А.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 6753830,77 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти звільнити.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 21 січня 2017 року включно.

Покласти на ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 21 січня 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Черненка О.О. та заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак