Ухвала суду № 63984808, 15.11.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2646/16-ц Провадження № 2/450/1730/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі - Штойка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, -

встановив:

У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

15.11.2016 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0232 площею 0,2 га., що знаходиться в с. Басівка, Пустомитівського району Львівської області та належить ОСОБА_16.

Свої вимоги мотивує тим, що між сторонами у цій справі виник спір, предметом якого є право власності на спірну земельну ділянку, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16, та існує реальна загроза того, що невжиття заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, зокрема в разі відчуження земельної ділянки іншим ообам, що призведе до порушення прав та інтересів позивачів. На підставі наведеного просить заяву задоволити.

У відповідності до вимог ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Статтею 151 ч.3 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду. Згідно вимог ст.152 ч.1 п. ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Проаналізувавши вимоги позивача, суд приходить до висновку про відмову в забезпеченні позову з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ППВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України, котрі підлягають застосуванню і при розгляді заяви про забезпечення позову, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У заяві про забезпечення позову позивач стверджує, що земельна ділянка на яку він просить накласти арешт належить ОСОБА_16, проте жодних доказів на підтвердження даного факту ним не надано, окрім цього на час звернення із заявою про забезпечення позову такі докази відсутні і в матеріалах цивільної справи.

У звязку із зазначеним позивачем не доведено що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а посилання заявника на те, що ОСОБА_16 вчиняняються дії щодо подальшого відчуження спірної земельної ділянки іншим особам, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно п.4 ППВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі наведеного суд прийшов до переконання, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом пяти днів з дня її проголошення або отримання копії такої.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяОСОБА_17