Ухвала суду № 63982562, 11.01.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/2159/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі Юрочко А.П., з участю прокурора Сехіна І.С., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської місцевої прокуратури на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 22.11.2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 22.11.2016 року обвинувальний акт щодо обвинуваченого за ст. 288 КК України ОСОБА_3 повернено прокурору для усунення недоліків.

Ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України , оскільки у ньому , на порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення. Крім того, в обвинувальному акті відсутні відомості про розмір заподіяної злочином шкоди.

В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської місцевої прокуратури просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_3 скасувати та повернути на стадію підготовчого судового засідання. Звертає увагу суду на те, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам статей 291,292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Оскільки жодне з вказаних порушень судом першої інстанції не встановлено, то повернення обвинувального акту прокурор вважає незаконним, а ухвалу суду необґрунтованою. Зазначає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, а тому обвинувальний акт сам по собі є документом, яким висувається обвинувачення. Крім того зазначив, що жодна із сторін кримінального провадження не заперечувала про призначення судового розгляду.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого , який вказав на безпідставність апеляційної скарги, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт, який міститься в матеріалах провадження складений з порушенням вимог, передбачених ч.2 ст. 291 КПК України оскільки не містить формулювання обвинувачення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Це твердження має містити характеристику (опис) кримінального правопорушення, його юридичну кваліфікацію. Тобто, формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Таким чином, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які слідчий вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які становили предмет та межі доказування не тотожні поняттю - формулювання обвинувачення та є окремими вимогами, передбаченими ч.2 ст. 291 КПК України.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України не замінює необхідності формулювання обвинувачення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2008 року Абрамян проти Росії , вказано: Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення . У цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення п. а п.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальному провадженні надання повної , детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу на вимоги ч.1 ст. 337 КПК України відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.

З цих підстав, колегія суддів приходить до переконання, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 ст. 291 КПК України.

Судом першої інстанції такі порушення встановлено, в ухвалі суду наведено, а тому колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора.

Відсутність у обвинувальному акті формулювання обвинувачення та не зазначення завданої матеріальної шкоди призводить до порушення права особи на захист та на подальших стадіях кримінального провадження вказані порушення ( в тому числі на стадії судового розгляду) усунути не можливо.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України , апеляційний суд , -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Мукачівської місцевої прокуратури - залишити без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 22.11.2016 року про повернення обвинувального акту прокурору щодо ОСОБА_3 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: