Ухвала суду № 63979474, 10.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/94/17

УХВАЛА

10 січня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Національної поліції в Одеській області, сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними бездіяльності та дій, стягнення моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з позовом до Національної поліції в Одеській області, сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича, в якому просять суд визнати протиправною бездіяльність Національної поліції Одеської області, що виразилася в незабезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, визнання протиправними дії голови Лощінівської сільської ради, що виразилися в публічному оголошенні на зборах мешканців с. Лощинівка про те, що представники ромської національності вчиняють злочини у селі, що їх необхідно виселити, а також у оформленні та оголошені рішення № 1 сходу громадян мешканців с. Лощинівка «Про вимогу мешканців с. Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області», стягнути з Національної поліції Одеської області та голови Лощинівської сільської ради Паскалова Віктора Івановича солідарно на відшкодування завданої моральної шкоди по 100 тисяч гривень на користь кожного позивача.

Згідно п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Розглянувши зміст позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині позовних вимог до Національної поліції в Одеській області та доданих до неї документів, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження в частині вказаних позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію України», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію України», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію України», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України передано, що службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

В свою чергу, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів.

Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

Відповідно до вимог КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані: приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню (частина перша); не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю (частина друга); вжити всіх можливих і необхідних заходів реагування у зв'язку з такими заявами і повідомленнями (частини третя, четверта, п'ята).

Як вбачається з тексту позовної заяви, 27-28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Одеської області, місці компактного проживання ромів, місцеві жителі здійснили руйнування житлових, пошкодження житлових будинків та майна, проживаючих у селі ромів, зокрема: позивачів. Такі протиправні, на думку позивачів, дії місцевих жителів с.Лощинівка супроводжувались погрозами на адресу позивачів, а також вимогою покинути їх постійне місце проживання. Результатом вказаних дій стали руйнування житла позивачів, примусове їх виселення.

Позивачами також зазначено, що ними було повідомлено територіальні органи поліції про чисельні факти вчинення злочинів, проте останніми було вчинено бездіяльність, що виразилася в незабезпеченні публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області. Так, позивачі зазначили, що на відеозаписах вказаних подій, зроблених очевидцями та розміщених у мережі Інтернет, видно, що представники відповідача, Головного управління національної поліції в Одеській області, присутні на місці події, але, замість того, щоб виконувати свої службові обов'язки, не втручаються у події, стоять осторонь, пасивно спостерігають не намагаючись припинити дії правопорушників та перешкодити завданню матеріальної шкоди. Як зазначили позивачі, за фактом протиправних дій місцевих жителів с. Лощинівка Одеської області зареєстровано повідомлення про злочин до ЄРДР № 12016160150002580, що знаходиться у провадженні Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачі посилаються та фактично просять визнати факт вчинення посадовими особами Головного управлянні Національної поліції в Одеській області бездіяльності, пов'язаної з невиконанням або неналежним виконанням службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян - позивачів.

За викладених обставин, суддя дійшов висновку, що фактично позивачі в своїй позовній заяві наводять ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим суддя зазначає, що доводи позивачів про наявність публічно-правового спору у вказаних правовідносинах є хибними.

Приймаючи до уваги, що юрисдикція адміністративних суддів згідно пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, суд прийшов до висновку, що спір, який виник між позивачами та відповідачем належить розглядати у порядку кримінального судочинства.

Крім того, суддя зазначає й те, що статтями 110, 234, 236 КПК України передбачено оскарження в суді рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили уже під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.

Згідно із п.1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 303 КПК України регламентує можливість оскарження і інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які не передбачені частиною першою цієї статті, проте їх розгляд може здійснюватись під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально - процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.

В рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України

Враховуючи вищевикладене, оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб в рамках КПК України, зокрема щодо вчинення дій чи бездіяльності рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили уже під час провадження у кримінальній справі № 12016160150002580, що знаходиться у провадженні Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, також не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині позовних вимог до Національної поліції в Одеській області не підлягають оскарженню у порядку, визначеному КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо стягнення моральної шкоди не поєднані з вимогами вирішення публічно - правового спору, тобто спору, в якому предметом оскарження є рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди суддя зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Частиною 2 ст. 18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України, адміністративні справи у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до органів місцевого самоврядування віднесено: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачі звертаються з позовними вимогами до сільського голови Лощинівської сільської ради Паскалова Віктора Івановича, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, тому, розгляд та вирішення даної справи відноситься до компетенції місцевого загального суду як адміністративного, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

При цьому, частиною 2 вказаної статті КАС України також передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок суду про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності стягнення моральної шкоди, суддя дійшов висновку, що вирішення спору ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди має здійснюватися за правилами п.4 ч.1 ст.18 КАС України, у зв'язку із чим адміністративний позов у вказаній частині не підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно з п.6 ч.3 ст.108 КАС України, суддя встановивши, що справа не підсудна цьому адміністративному суду повертає її позивачеві.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, справа за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди не підсудна Одеському окружному адміністративному суду та підлягає вирішенню місцевим загальним судом, як адміністративним, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачам. Крім того, суддя вважає необхідним роз'яснити позивачам їх право звернення з зазначеними позовними вимогами до відповідного місцевого суду загальної юрисдикції, вибраному позивачами згідно зі ст. 19 КАС України, оформивши позовну заяву відповідно до ст. 106 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 18, ст. 21, ст.107, п. 6 ч. 3 ст. 108, ст.109, ст. 160, 165 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди - повернути позивачам, роз'яснивши, що для вирішення цього спору вони мають право звернутися до місцевого загального суду, як адміністративного.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Стеценко О.О.