Постанова № 63978095, 04.01.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2017 р. № 809/1804/16

14 год. 50 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача Зеркевича А.В.,

представника відповідача Івасів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша" (надалі - позивач, ТзОВ "Даноша") звернулося з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, Калуська оДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно нараховано штрафні санкції за порушення ТзОВ «Даноша» граничних термінів реєстрації податкових накладних по господарській операції з ФГ «Аллазаров».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що 13.06.2016 року між ТзОВ «Даноша» та ФГ «Аллазаров» укладено договір купівлі-продажу за №71. Вказав, що на виконання умов договору 10.06.2016 року та 13.06.2016 року контрагентом проведено передоплату за придбання товару. Зазначив, що оскільки у позивача були відсутні відомості щодо наявності у ФГ «Аллазаров» статусу платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ), то податкові накладні по вищезгаданій господарській операції були складені з умовним індивідуальним податковим номером покупця як неплатника ПДВ. Пояснив суду, що 30.06.2016 року в результаті отримання електронним зв'язком витягу про реєстрацію ФГ «Аллазаров» платником ПДВ Товариством складено розрахунок коригування та зареєстровано податкові накладні з урахуванням тієї обставини, що контрагент є платником ПДВ. Однак відповідач оскарженим рішенням застосував до ТзОВ "Даноша" штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Вважає, що так як положеннями ст.192 ПК України передбачено можливість складення платником податку розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилок, законних підстав для прийняття податковим органом вищевказаного рішення не було. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Крім того, пояснила суду, що в ході проведеної податковим органом перевірки встановлено порушення ТзОВ «Даноша» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по контрагенту ФГ «Аллазаров». Вказала, що оскільки положеннями п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ встановлено відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, то відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф у розмірі 10% від загальної суми податкових накладних. Звернула увагу суду, що інформація щодо наявності статусу платника ПДВ у ФГ «Аллазаров» є загальнодоступною з офіційних джерел інформації, а саме з реєстру платників ПДВ, розміщеному на веб-сайті ДФС України. Крім того зазначила, що посилання Товариства на положення ст.192 та ч.2 ст.120-1 ПКУ, на її думку, є помилковим, так як дані норми не поширюються на спірні правовідносини. На підставі вищезазначеного вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а оскаржене рішення відповідача законним. Просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 20.07.2016 року Калуською оДПІ проведено камеральну перевірку позивача щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №611/12-01/32464900 від 20.07.2016 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення Товариством граничного терміну реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за №№1505/2 та 1506/2 з ФГ «Аллазаров» на 17 та 20 днів відповідно (а.с.11).

На підставі акту перевірки Калуською оДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004471201 від 04.08.2016 року, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 665,67 грн. (а.с. 8).

В судовому засіданні встановлено, що дане рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, однак за результатами процедури оскарження ГУ ДФС в Івано-Франківській області та ДФС України скарги ТзОВ «Даноша» залишені без задоволення (а.с. 14-16).

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю накладення штрафних (фінансових) санкцій, та прийняття відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення, з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що 13.06.2016 року між ТзОВ «Даноша» та ФГ «Аллазаров» укладено договір за №71 купівлі-продажу живих свиней. На виконання умов договору 10.06.2016 року та 13.06.2016 року контрагентом проведено передоплату за придбання товару, податкові накладні за №№1505/2 та 1506/2 були складені з умовним індивідуальним податковим номером покупця як неплатника ПДВ.

В судовому засіданні встановлено, що 30.06.2016 року позивачем складено розрахунок коригування та зареєстровано податкові накладні з урахуванням обставини, що контрагент є платником ПДВ.

Дані обставини не підлягають доказуванню відповідно ч.3 ст.72 КАС України як такі, що визнаються сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності визнання.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до встановлених судом обставин, податкові накладні за №1505/2 від 10.06.2016 року та за №1506/2 від 13.06.2016 року були зареєстровані з урахуванням складеного позивачем розрахунку коригування 30.06.2016 року.

Таким чином реєстрація податкових накладних була проведена позивачем через 17 та 20 днів після виникнення податкових зобов'язань, тобто з пропущенням встановленого строку.

В ході судового розгляду факт порушення строків реєстрації податкових накладних позивачем спростовано не було.

За таких обставин дії ТзОВ "Даноша" повністю відповідають диспозиції статті 120-1 ПКУ та містять відповідний склад податкового правопорушення, визначеного нормами чинного законодавства України.

Водночас суд приймає до уваги, що положення ПКУ не передбачають необхідності врахування причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних, як обов'язкову умову притягнення до відповідальності, а також не звільняють платників податків від встановленої законом відповідальності навіть у випадку доведення поважності таких причин.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника Товариства на положення п.120-1.2 ст. 120-1 ПКУ, як на відсутність підстав для притягнення до відповідальності за порушення термінів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, з огляду на наступне.

Так відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

З системного аналізу вищенаведеної норми суд приходить до висновку, що остання встановлює відповідальність виключно за відсутність реєстрації податкової накладної, а не за порушення термінів її реєстрації, що мало місце у спірних правовідносинах.

Окрім того нормами ПКУ зазначено виключний перелік підстав для складення розрахунку коригування до податкової накладної, який поширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема згідно з п.192.1. ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як слідує з системного аналізу наведених норм, відповідні положення ПКУ на спірні правовідносини не поширюються, так як відсутність коду ЄДРПОУ контрагента в податковій накладній не є підставою для складення розрахунку коригування. При цьому, на переконання суду, зазначення позивачем в податковій накладній ФГ «Аллазаров» як неплатника податку, а в подальшому як платника ПДВ не є помилкою в змісті п.192.1 ст.192 ПКУ, так як позивачем свідомо не було вказано код контрагента, оскільки останній на момент проведення господарської операції відомий не був.

Водночас, інформація щодо наявності статусу платника ПДВ у ФГ «Аллазаров» є загальнодоступною та розміщена в офіційних джерелах, а саме у реєстрі платників ПДВ, що міститься на веб-сайті ДФС України. Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, право позивача на отримання вказаної інформації жодним чином не було обмежено.

Відповідно до п.120-1.1 ст.201-1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Отже, штрафні санкції в розмірі 5 665,67 грн. до позивача застосовані правомірно, на підставі та у розмірі, визначеному чинним законодавством України (56 656,67 грн. х 10%= 5 665,67 грн.).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі п.120-1.1 ст.120-1, ст.192.1 ст.192, ст.201 ПКУ, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 10.01.2017 року.