Постанова № 63977079, 17.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 р. Справа № 804/5511/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Ткачук Яни Олександрівни, Реєстраційна служба Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Ткачук Яни Олександрівни від 29 лютого 2016 року № 28497289 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

скасувати рішення від 01.11.2011 р. про проведення державної реєстрації права власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 15.07.2011 року за реєстровим №1745.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2015 року у цивільній справі №197/989/15-п визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання майна з публічних торгів, видане ОСОБА_4 на майно за адресою: АДРЕСА_1, видане державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 15.07.2011 року за реєстровим №1745. В подальшому, позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Ткачук Яни Олександрівни із заявою про реєстрацію права власності, однак отримав рішення про відмову у державній реєстрації права власності у зв'язку з тим, що рішення суду від 22.10.2015 року не дає змоги встановити припинення права власності у однієї особи та набуття її у іншої.

В подальшому, ухвалою суду від 30.08.2016 року замінено відповідачів на Широківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.

Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без участі представників.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

19 липня 2004 року на підставі договору дарування ОСОБА_2 отримала у власність домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, що складається з: житловий будинок А-1 житловою площею - 17,2 кв.м., загальною площею - 34,7 кв.м. та господарчі споруди і будівлі: Б - погріб, В - вбиральня, №1 - паркан, №2 - ворота, І - замощення, II - водоколонка. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Широківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Токмаковим А.Б. та зареєстрований в реєстрі №1146.

Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» станом на 11.08.2004 р. сформовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, згідно з яким реєстраційний номер об'єкта: 4977031; тип об'єкта: домоволодіння: адреса об'єкта: АДРЕСА_2; номер запису: 641, в книзі: 3-641; власник: ОСОБА_2: підстава виникнення права власності: договір дарування ВВК № 063850 від 19.07.2004р., приватний нотаріус Широківського районного нотаріального округу Токмаков А.Б., реєстр №1146; форма власності: приватна; частка: 1/1; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 11.08.2004 р.

17.02.2006 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2, уклавши шлюб з ОСОБА_7, зареєстрований виконкомом Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області, актовий запис №05, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10.04.2015 року.

В рамках виконавчого провадження 30 травня 2011 року Дніпропетровською філією ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація проведені повторні прилюдні торги з реалізації вищезазначеного нерухомого майна, належного позивачу на праві власності.

За результатами торгів нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори 15.07.2011 року видано ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) свідоцтво про придбання майна з публічних торгів, яке зареєстровано в реєстрі за №1745. Відповідно до свідоцтва ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з: житловий будинок Д-1 житловою площею - 17,2 кв.м., загальною площею - 34,7 кв.м. та господарчі споруди і будівлі; Б - погріб, В - вбиральня, №1 - паркан, №2 - ворота, І - замощення, ІІ - водоколонка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» станом на 01.11.2011 р. сформовано витяг про державну реєстрацію прав, згідно з яким реєстраційний номер об'єкта: 4977031; тип об'єкта: домоволодіння; адреса об'єкта: АДРЕСА_2; номер запису: 641 в книзі: ЗШС - 641; власник: ОСОБА_4; підстава виникнення права власності: ВРМ №243504, 15.07.2011р. свідоцтво про придбання майна з публічних торгів, Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за №1745; форма власності: приватна; частка: 1/1; дата прийняття рішення про державну реєстрацію 01.11.2011р.

В подальшому, рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2015 року у цивільній справі №197/989/15-ц визнано недійсними проведені 30 травня 2011 року повторні прилюдні торги з реалізації вищезазначеного домоволодіння, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання майна з публічних торгів, видане ОСОБА_4 на майно, що складається з: житлового будинку А-l житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею - 34,7 кв.м. та господарчі споруди і будівлі; Б - погріб, В - вбиральня, №1 - паркан, №2 - ворота, І - замощення, ІІ - водоколонка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, видане державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 15.07.2011 року за реєстровим №1745.

Рішення суду набрало законної сили 02.11.2015 року, про що свідчить відмітка на рішенні.

25.02.2016 року ОСОБА_2 звернулася до реєстраційної служби Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою (реєстраційний №15806145) про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. До заяви надано, зокрема, рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 року.

Однак, державним реєстратором прав на нерухоме майно Ткачук Яною Олександрівною реєстраційної служби Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №28497289 від 29.02.2016 року в якій зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та рішення суду від 22.10.2015 року не дає змоги встановити припинення права власності у однієї особи та набуття її у іншої.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Також, відповідно до п. 38 Постанови «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (далі - Постанова № 1141) державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав проводиться державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно п. 40 Постанови № 1141у разі внесення змін у зв'язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для зміни відомостей: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

3) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення;

4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Також, відповідно до п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.12.2011 року за № 1429/20167 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до реєстраційної служби Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою (реєстраційний №15806145) про проведення державної реєстрації права власності, однак, рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2015 року у цивільній справі №197/989/15-ц не визнавало або не скасовувало право власності, а лише визнано недійсним та скасовано документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4.

Суд вважає, що в даному випадку позивачка мала б звернутися із заявою про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому суд відмовляє в задоволенні п.1 позовних вимог.

Проте, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:

договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

рішень судів, що набрали законної сили;

інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, оскільки свідоцтво про придбання майна з публічних торгів, скасоване за рішенням суду, яке набрало законної сили, рішення від 01.11.2011 р. (реєстраційний номер 4977031) про проведення державної реєстрації права власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 15.07.2011 року за реєстровим №1745 належить до скасування.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення від 01.11.2011 р. (реєстраційний номер 4977031) про проведення державної реєстрації права власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 15.07.2011 року за реєстровим №1745.

В решті позовних віимог відмовити.

Стягнути з Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова