Справа № 163/18/17
Провадження № 1-кп/163/31/17
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
10 січня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.
при секретарі Носку А.В.
з участю прокурора Кухтей-Хилюк Л.В.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
перекладача ОСОБА_9,
провівши у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області підготовче судове засідання в кримінальному провадженні №12016030000000183 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
в с т а н о в и в :
В підготовчому засіданні сторона обвинувачення і сторона захисту висловились за призначення справи до судового розгляду і заявили клопотання в порядку підготовки до такого розгляду. При цьому обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 висловили бажання, щоб справу розглядав інший суд, оскільки вони потерпають від переїздів, а останній хворіє туберкульозом.
Суд в підготовчому засіданні встановив наступне.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підсудне Любомльському районному суду Волинської області відповідно до положень ст.32 КПК України і в межах компетенції суду першої інстанції не може бути передане для розгляду іншому суду.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ст.314 КПК України, та проведення судового розгляду в закритому засіданні відсутні.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що є підстави для призначення судового розгляду даного кримінального провадження.
В порядку підготовки прокурор заявила про необхідність виклику на судовий розгляд сторін кримінального провадження; питання про виклик свідків вважає за доцільне вирішити під час встановлення обсягу і порядку дослідження доказів.
Сторона захисту проти такого клопотання не заперечила.
Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання; клопотання про скасування чи зміну такого заходу не заявлено. У зв'язку з цим на підставі ч.3 ст.315 КПК України обраний запобіжний захід слід вважати продовженим.
Щодо обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано і продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 11.01.2017 року. Щодо ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 28.01.2017 року.
У зв'язку з цим прокурор подала письмове клопотання про продовження строку тримання цих обвинувачених під вартою. Обгрунтувала свої вимоги тим, що на час судового розгляду не припинились ризики, враховані слідчим суддею під час обрання та продовження такого запобіжного заходу.
Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечила, вважаючи, що наведені прокурором ризики не підтверджені, а сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для тримання обвинувачених під вартою. Через це просять змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, в тому числі, на особисте зобов'язання.
Вирішуючи це питання, суд прийшов до такого висновку.
При обранні слідчими суддями відповідно до ухвал від 12.10.2016, 21.10.2016, 06.12.2016, року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження встановлено, що ці особи підозрюються у вчиненні в групі осіб тяжкого злочину, є громадянами ОСОБА_10 Гвінея і не мають постійного місця проживання на території Волинської області, в них відсутні стійкі соціальні зв'язки на території України, через що ці особи можуть продовжити вчиняти злочини, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків з метою створення для себе алібі. Щодо ОСОБА_1 слідчий суддя прийшов до висновку про порушення обвинуваченим(на той час підозрюваним) умов раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням певних обов'язків. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відносно ОСОБА_1 15.12.2016 року було обрано домашній арешт в якості запобіжного заходу, 29.12.2016 року ухвалено про його затримання і доставлення до суду, 31.12.2016 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.01.2016 року.
Як встановлено в підготовчому засіданні, обставини, на яких грунтувалось взяття під варту обвинувачених, не відпали. Крім цього, суд бере до уваги і обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони пов'язані з незаконним перетином кордону, що дає додаткові підстави вважати можливим їх ухилення від суду.
Самі обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснили, що постійного місця проживання в Україні не мають, оскільки спочатку проживали в гуртожитках за місцем навчання, пізніше - тимчасово винаймали житло. Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому засіданні також не заперечив факту порушення умов домашнього арешту.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеними ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України і на час судового провадження. Суд вважає безпідставним твердження сторони захисту про непідтвердження прокурором обгрунтування поданого клопотання, оскільки викладені в клопотанні обставини встановлені ухвалами слідчих суддів і підтверджені в підготовчому засіданні.
У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з можливістю внесення застави та покладенням на обвинувачених певних обов'язків відповідно до ухвал слідчих суддів.
Керуючись ст.ст.314, 315, 316 КПК України, суд
у х в а л и в :
Кримінальне провадження щодо №12016030000000183 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, призначити до судового розгляду на 10 годину 16 січня 2017 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Любомльського районного суду з викликом прокурора, обвинувачених, захисників.
Обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 доставити на судовий розгляд силами конвойної служби.
Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання вважати продовженим на час судового розгляду.
Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 продовжити строком на 60 днів до 10 березня 2017 року включно.
На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити обвинуваченим заставу: ОСОБА_3, ОСОБА_4 в розмірі 110000(сто десять тисяч) гривень кожному, ОСОБА_1 - в розмірі 82680(вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №37310041002504(код ЄДРПОУ 26276277, банк ДКСУ міста Київ, МФО 820172), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.
В разі внесення застави відповідно ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачених такі обов'язки:
на ОСОБА_3, ОСОБА_4:
-з'являтись на виклик суду за першою вимогою;
-не відлучатись за межі Волинської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи;
на обвинуваченого ОСОБА_1:
-негайно з'являтись на виклик суду, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це суд;
-не покидати без дозволу суду населений пункт, в якому він проживає - село Забужжя Любомльського району Волинської області;
-здати суду на зберігання свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон;
-носити електронний засіб контролю.
У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа СІЗО міста Луцька має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити Любомльський районний суд Волинської області.
В такому випадку з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов'язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов'язки.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : суддя Чишій С.С.
Судове рішення № 63976076, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 10.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/18/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: