Рішення № 63974551, 10.01.2017, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1521/16-ц

Провадження № 2/273/58/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 (надалі також-позивач) звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання дитини, в якому зазначила, що 13 листопада 2010 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 (надалі також-відповідач), який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області, про що зроблено актовий запис №79. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4.

Позов мотивувала тим, що з чоловіком не підтримують подружніх стосунків, втратили почуття любові один до одного. Спільне господарство з відповідачем не ведуть, проживають окремо з січня 2016 року, переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. На підставі вищезазначеного позивач просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина.

Шлюб у сторін перший, спір про майно відсутній.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги уточнила та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 700 грн. щомісячно та розірвати шлюб між сторонами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності, щодо задоволення позовних вимог про стягнення аліменти на утримання сина в розмірі 700 грн. щомісячно не заперечував. Позовні вимоги про розірвання шлюбу просив задовольнити та розірвати шлюб між сторонами.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 13 листопада 2010 року було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області, про що зроблено актовий запис №79.

Під час проживання у шлюбі у позивача та відповідача народився син- ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області 12.05.2011 р. НОМЕР_1 (а.с. 7).

З січня 2016 року позивач разом із сином пішла проживати до своїх батьків, у зв'язку з тим, що відповідач ображав її у присутності сина, зловживав спиртними напоями, влаштовував скандали, на прохання позивача змінити поведінку не реагував.

Відповідач працює офіційно, отримує дохід. Жодної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина може бути розлучена з матірю тільки у винятковій ситуації, тобто перевага надається матері.

Встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, подружжя не підтримує шлюбних стосунків, спільного господарства не веде, дитина проживає разом з матір'ю.

Враховуючи, що спору в частині розірвання шлюбу та місця проживання дитини між сторонами немає, відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає, що укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 СК України, а дитину залишити на проживання разом з матір'ю.

Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3ст. 181 СК, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Положеннямист.141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до Конвенції про права дитини (ратифiковано Постановою ВР N 789-12 вiд 27.02.91), дiти мають право на особливе пiклування i допомогу; першочергова увага повинна придiлятися якнайкращому забезпеченню iнтересiв дитини; дитинi необхідно забезпечити такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батькiв, i з цiєю метою вживати всi вiдповiдні заходи; кожна дитина має право на рiвень життя, необхiдний для фiзичного, розумового, духовного, морального i соцiального розвитку. Батьки несуть основну вiдповiдальнiсть за забезпечення можливостей умов життя, необхiдних для розвитку дитини".

А тому, враховуючи вище наведені норми закону, виходячи з принципу рівних обов'язків батьків щодо дітей, необхідності в придбанні продуктів харчування, одягу, лікуванні та розвитку дітей, та забезпечення мінімальних потреб дитини, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 700 грн.

За змістом частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Крім того, відповідно до статті 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. в дохід держави, оскільки позивач в силу закону звільнена від їх сплати та судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., що був понесений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що зареєстрований 13.11.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції у Житомирській області, про що складено актовий запис за №79, - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище «ОСОБА_2».

Дитину ОСОБА_4, залишити на подальше проживання з матір'ю ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 700 гривень щомісячно, починаючи з 22.12.2016 р. і до виповнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.(одержувач УДКСУ у Баранівському районі, ЄДРПОУ 37573026, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області МФО 811039, рахунок 31217206700037, код класифікації доходів 22030101, ЄДРПОУ суду 02896041, призначення платежу: судовий збір для Баранівського районного суду код ЄДРПОУ 02896041).

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Баранівський районний суд Житомирської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є. А. Новицький