Постанова № 63973731, 10.01.2017, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/734/2/17 Справа № 734/217/15-к

У х в а л а

10 січня 2017 року смт. Козелець

Козелецькйи районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бузунко О.А.,

за участю секретаря Галюк Л.В.,

прокурора Крупини Л.Г.,

адвоката Маляренка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Маляренко С.В. про відвід судді Соловей В.В.,

встановив:

до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Маляренко С.В. про відвід судді Соловей В.В., яка мотивована тим, що у провадженні згаданого судді знаходиться кримінальне провадження № 12014270130000517 відносно ОСОБА_2, обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в якому суддя Соловей В.В. неодноразово не задовольнив обґрунтовані клопотання сторони захисту про витребування доказів, які мають істотне значення для всебічного розгляду справи, в той час як клопотання сторони обвинувачення суддею задовольнялися. Вказане на думку захисника дає підстави стверджувати, що суддя Соловей В.В. проявляє необ'єктивність під час розгляду вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні захисник Маляренко С.В. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали заяву про відвід судді Соловей В.В. та просили суд її задовольнити.

Прокурор Крупина Л.Г. заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді Соловей В.В., оскільки такий є необґрунтованим та не мотивованим.

Суддя Соловей В.В. не висловив бажання надати свої пояснення з приводу заявленого йому відводу.

Вислухавши думку осіб, які брали участь в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України регламентовано, що суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують обставини, які викликають сумніви у його неупередженості.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року) згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна, п. 43). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна, п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії", рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951 - 952, п. 58) - п. 66, 67, 69 згаданого рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України".

Заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника Маляренка С.В., обвинуваченого ОСОБА_2, вислухавши думку прокурора Крупини Л.Г., суд дійшов висновку, що доводи, викладені захисником в заяві, як підстави для відводу судді Соловей В.В. в зв'язку з упередженістю судді є не обґрунтованими, оскільки вони не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто не кореспондуються з нормами ст. 75 КПК України, а особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді Соловей В.В. від участі в розгляді кримінального провадження № 12014270130000517 (справа № 734/217/15-к).

Керуючись ст. 75 КПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Маляренка С.В. про відвід судді Козелецького районного суду Чернігівської області Соловей В.В. від участі в розгляді кримінального провадження № 12014270130000517 (справа № 734/217/15-к).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Бузунко